Законодавство України про охорону праці

21. Конституційний Суд України не є правотворчим органом, однак він – єдиний державний орган, наділений правом офіційного тлумачення Конституції та законів України (п. 4 ст. 13 Закону «Про Конституційний Суд України»). Рішення та висновки Конституційного Суду є обов'язковими для виконання, вони не підлягають оскарженню, є остаточними. Рішення Конституційного Суду не створюють нові норми, а лише дають тлумачення чинним нормам права. Визнання Конституційним Судом України законів або інших відповідних актів неконституційними не повинно тягти перегляд судових рішень, які винесені на підставі таких актів до визнання їх неконституційними, оскільки при цьому застосовується спеціальне правило частини третьої ст. 152 Конституції («матеріальна і моральна шкода, завдана фізичним чи юридичним особам актами і діями, визнаними неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку»). Але слід враховувала що відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 361 ЦПК і п. 5 ч. 2 ст. 245 КАСУ встановлення Конституційним Судом неконституційності положення закону чи іншого акта законодавства є підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

22. Закон «Про судоустрій Української РСР» від 5 червня 1981 р. (ст. 40) містив чітке зазначення на обов'язковість роз'яснень Пленуму Верховного Суду при застосуванні правових норм. В Законі «Про судоустрій України» від 7 лютого 2002 р. не міститься такого категоричного формулювання, але вони відображають судову практику, що склалася, що є підставою для висновку про те, що інші справи будуть вирішуватись судами в такий же спосіб. Що стосується президії Верховного Суду, то вона розглядає матеріали узагальнення судової практики і приймає відповідні рекомендації (п. З ч. З ст. 54 Закону «Про судоустрій України»).

23. Особливої уваги заслуговують роз'яснення з питань трудового права. Спостерігається все більше прагнення до роз'яснення законів і підзаконних актів. Це характерно насамперед для комітетів Верховної Ради України. Кабінет Міністрів України в низці випадків надає Міністерству праці та соціальної політики та іншим центральним органам виконавчої влади повноваження давати роз'яснення щодо застосування нормативних актів (наприклад, постановою «Про затвердження Списку сезонних робіт і сезонних галузей» Кабінет Міністрів уповноважив Міністерство праці спільно з Мінлісгоспом і Мінсільгосппродом давати роз'яснення щодо застосування зазначеного Списку). Слід сказати, що такі роз'яснення не є обов'язковими. Звичайно, тлумачення правових норм фахівцями Міністерства праці та соціальної політики чи іншого центрального органу виконавчої влади – це думка професіоналів вищої кваліфікації, до неї варто прислухатися. Однак така думка не має навіть такого значення, яке мали думки юристів Секста Помпонія, Гая, Папініана, Павла, Ульпіана чи Модестіна у Стародавньому Римі. Точка зору цих юристів була майже обов'язковою для судів, а точка зору фахівців наших міністерств – ні. Слід, однак, визнати, що у випадку, коли право роз'яснення підзаконного акта Міністерству праці та соціальної політики або іншому центральному органу виконавчої влади надано компетентним органом, такі роз'яснення можуть набрати сили нормативного акта, якщо вони затверджуються наказом відповідного центрального органу виконавчої влади та відповідно до встановленого порядку реєструються в Міністерстві юстиції України. Такі роз'яснення набувають чинності у встановленому порядку та зворотної сили не мають.

Конституція та закони України прямо не надають будь-якому державному органу право давати автентичне тлумачення прийнятих ним нормативно-правових актів. Державні органи можуть тільки вносити до таких актів зміни, які будуть набирати чинності відповідно до законодавства. Офіційне тлумачення норм законодавства можуть давати тільки Конституційний Суд та Верховний суд, інші суди мають права давати індивідуальне (казуальне) тлумачення норм права.

24. В Україні зберігає чинність низка нормативних актів Союзу РСР, що містять норми трудового права. Поступово вони замінюються нормативними актами України. Межі дії актів Союзу РСР визначені Постановою Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР». Хоча в заголовку Постанови мова йде про окремі акти, у тексті визнається правомірність застосування в Україні актів законодавства Союзу РСР (не тільки окремих) з питань, не урегульованих законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції та законам України.

25. Місцеві органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування безпосередньо законами «Про місцеві державні адміністрації» та «Про місцеве самоврядування в Україні» не наділені повноваженнями приймати нормативні акти, що регулюють трудові відносини. Це не виключає їх права як власників у відповідних випадках брати участь у колективних переговорах та підписувати регіональні угоди. Крім того, в окремих випадках названі органи одержали право видавати нормативні акти з питань трудового права на підставі відповідних положень окремих законів і підзаконних актів. Відповідно до п. З постанови Кабінету Міністрів «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, колективній власності, та об'єднань державних підприємств» центральним та місцевим органам виконавчої влади було запропоновано в місячний термін розробити та затвердити умови, диференційовані показники та розміри преміювання керівників підприємств (за погодженням з Мінпраці та Мінекономіки). Ч. З ст. 7 Закону «Про зайнятість населення» надає місцевим радам повноваження встановлювати критерії підходящої роботи, що посилюють соціальний захист населення.