Застосування типових/стандартних форм договорів про надання ритуальних послуг: аргументи pro i contra The use of model/standard forms of contracts on granting of ritual service: arguments pro and contra

 

Гунда А. О.,

аспірант кафедри цивільного права Юридичного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника

У даній статті аналізуються окремі питання укладення договорів про надання ритуальних послуг. Також автор з'ясовує переваги та недоліки застосування типових/стандартних договорів про надання ритуальних послуг Визначаються особливості типових/стандартних форм договорів про надання ритуальних послуг

Ключові слова: типові/стандартні форми, ритуальні послуги, типові/стандартні договори, договір приєднання.

В данной статье анализируются отдельные вопросы заключения договоров о предоставлении ритуальных услуг Также автор выясняет преимущества и недостатки применения типовых/стандартных договоров о предоставлении ритуальных услуг Определяются особенности типовых/стандартных форм договоров о предоставлении ритуальных услуг.

Ключевые слова: типовые/стандартные формы, ритуальные услуги, типовые/стандартные договоры, договор присоединения.

This article examines some issues concluding contracts on granting of ritual services. Also the author finds out the advantages and disadvantages of typical/standard contracts on granting of ritual services. Determined by the characteristics of model/standard forms of contracts on granting of ritual services.

Key words: model/standard forms, ritual services, model/standard contracts, joining contract.

Постановка проблеми. На сучасній стадії становлення економіки дедалі більшого значення набуває вирішення питань захисту прав споживачів під час отриманні ритуальних послуг. Одним з основних цивільно-правових інструментів охорони прав виступають договірні умови, які сторони погоджують в єдиному документі. Саме в договорі закріплюються взаємні права, обов’язки, відповідальність сторін та інші умови. Проте договір як акт взаємної домовленості обох сторін завдяки масовому виробництву та масовому споживанню стандартних товарів, робіт та послуг на сьогодні витісняється укладенням договорів шляхом приєднання до наперед розроблених умов, встановлених однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах. Наведене обумовлює актуальність проведення наукового дослідження типових/стандартних форм договорів про надання ритуальних послуг.

Формулювання цілей статті. Метою даної статті є комплексний аналіз типових/стандартних форм договорів про надання ритуальних послуг. Для досягнення поставленої мети основна увага в роботі приділяється вирішенню таких завдань: з’ясувати переваги та недоліки застосування стандартних договорів про надання ритуальних послуг; визначити особливості типових/стандартних форм договорів про надання ритуальних послуг.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз наукових публікацій з окресленої проблематики свідчить, що в доктрині цивільного права на сьогодні немає праць, в яких розглядаються аргументи pro end contra щодо використання типових/стандартних форм договорів про надання ритуальних послуг. Тому теоретичну базу даного дослідження склали праці відомих фахівців у сфері договірного права, в яких питання типових/стандартних форм договорів розглядаються на загальнотеоретичному рівні.

Виклад основного матеріалу. Як переконливо показує практика надання ритуальних послуг, виконавці договору про надання ритуальних послуг надають перевагу оформленню відносин із замовником саме шляхом складання одного документа, підписаного обома сторонами. При цьому послугонадавачем широко застосовуються заздалегідь розроблені форми договорів про надання ритуальних послуг. Це обумовлюється, на перший погляд, необтяжливістю, доступністю і простотою саме цього варіанту. Проте з часом зручність використання таких форм нівелюється тією обставиною, що використовувані на практиці форми договорів не є юридично бездоганними.

Так, досить часто на практиці трапляються випадки перекосу у відносинах між споживачами та суб’єктами надання ритуальних послуг (причому не на користь перших), зокрема, щодо закріплення в договорах відповідних прав та обов’язків і можливості їх зміни та доповнення, питань відповідальності тощо. Причому переважно це відбувається саме за допомогою типових (стандартних) договорів. Тому вважаємо за доцільне чітко визначити переваги та недоліки застосування стандартних договорів про надання ритуальних послуг.

Укладений таким чином договір слід відносити до договору приєднання, умови якого, згідно зі статтею 634 ЦК України, встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Договір приєднання передбачає беззастережну згоду із запропонованим варіантом договору, який, як правило, міститься на формулярах, бланках та інших стандартних формах. Сторона, яка зацікавлена в укладенні такого договору, надсилає тільки пропозицію надати оферту, після чого отримує її та виконує роль акцептанта. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Таким чином, замовник послуг, якому пропонується підписати даний договір в цілому, не може вплинути на зміст усього договору або його окремих частин.

Проте, на думку В. Д. Ципленкової, застосовуючи стандартні умови, сильніша сторона прагне перекласти свої власні ризики на контрагента, визначаючи у формулярах умови, за якими контрагент позбавляється багатьох звичайних прав, а також умови, що обмежують відповідальність домінуючої сторони у разі порушення договору тощо [1, с. 30]. Як вказує на розвиток цієї позиції Б. Д. Завідов, «ці стандартні формуляри далеко не завжди відповідають загальним вимогам договірного права, а саме класичне договірне право не має ефективних засобів захисту слабкої сторони договору» [2, с. 6], в нашому випадку споживача ритуальних послуг.

Серед учених є і протилежні думки. Так, деякими науковцями наголошується на перевагах такої форми укладення договору, особливо в тих сферах суспільних відносин, де укладається велика кількість договорів [3, с. 61]. Слід погодитися з думкою Н. І. Клейн про те, що «в цьому випадку не порушується принцип