Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

 
 
Телефон +3 8(068) 052-35-08
Телефон +3 8(093) 689-29-85
 (096) 672-17-75
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Зайнятість і безробіття та їх аналіз

Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
15
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Зміст
 
Вступ
Поняття зайнятості населення
Поняття безробіття
Аналіз рівня зайнятості та безробіття на теренах України
Висновок
Список використаних джерел
 
Вступ
 
Зайнятість та безробіття є головними індикаторами макроекономічної нестабільності, і одними із ключових показників для визначення загального стану економіки, для оцінки її ефективності.
Отже, тема безробіття та зайнятості в Україні є дуже актуальною.
В даній роботі я розгляну суть та економічне значення понять «зайнятість» та «безробіття» та проаналізую їх динаміку за останній рік в Україні.
Предметом дослідження в роботі виступає рівень безробіття на зайнятості на теренах України.
Практичне значення полягає в отриманні знань про рівень зайнятості населення та динаміку змін показників безробіття.
У процесі реферування я використовувала таку літературу:
«Макроекономіка» Г. Дорнбуша та С. Фішера
«Макроекономіка» Григорія Манкова, оскільки ці книжки дають фундаментальні знання про економічні поняття та розкривають їх суть.
Щодо українських письменників, то я використала монографію «Соціальна безпека: теорія та українська практика» І. Ф. Гнибіденко, А. М. Колот, О. Ф. Новікова, оскільки ця праця розкриває економічну суть зайнятості на Україні.
Щодо статистичних даних, то джерелом був офіційний сайт Державного Комітету Статистики, оскільки лише він надає правдиві, об’єктивні дані.
Не використовувала у процесі реферування я роботу Будаговської, оскільки саме цей автор використовує досить широко нецензурну лексику з погляду макроекономіки.
Проаналізувавши наукові праці, можна зазначити, що науковцями було зроблено багато досліджень, увага яких була спрямована на виявлення причин безробіття та намагання підвищити рівень зайнятості в країнах, проте, як ми бачимо на прикладі нашої країни безробіття неможливо викоренити з нашого економічного життя. Та й чи треба це робити?
 
Поняття зайнятості населення
 
Згідно з Законом України «Про зайнятість населення», зайнятість – незаборонена законодавством діяльність осіб, пов'язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання заробітної плати у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім'ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб'єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.
Соціальна сутність зайнятості відображає потребу людини в самовираженні, а також у задоволенні матеріальних і духовних потреб через заробітню плату, яку особа отримує за свою працю.
Згідно із законом України “Про зайнятість населення” до зайнятого населення належать громадяни нашої країни, які проживають на її території на законних підставах, а саме:
працюючі за наймом на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні та за кордоном;
громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їхніх сімей, які беруть участь у виробництві;
вибрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління чи в суспільних об'єднаннях;
громадяни, які служать у збройних силах, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, органах національної безпеки та внутрішніх справ;
особи, які проходять професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; які навчаються у денних загальноосвітніх школах, середніх спеціальних та вищих навчальних закладах;
зайняті вихованням дітей, доглядом за хворими, інвалідами та громадянами похилого віку;
працюючі громадяни інших держав, які тимчасово перебувають в Україні і виконують функції, не пов'язані із забезпеченням діяльності посольств і місій.
У відповідності з міжнародними стандартами, розробленими у 1983році Міжнародною організацією праці (МОП), все населення можна поділити на три категорії.
1) зайняті – це ті люди, які виконують будь-яку оплачувану роботу, а також ті, що мають роботу, але тимчасово не працюють через хворобу, страйк чи відпустку. До цієї категорії належать і ті, хто зайнятий неповний робочий день;
2) безробітні – ті, хто не має роботи, але активно шукає її або чекає, щоб повернутися на попереднє місце роботи. Конкретніше: людина вважається безробітною, коли вона відповідає трьом критеріям, які мають місце одночасно:
- без роботи;
- робить активні спроби знайти роботу;
- готова зразу ж стати до роботи.
Зайняті і безробітні становлять робочу силу, або економічно активне населення в даний момент часу;
3) особи поза робочою силою, або економічно неактивне (пасивне) населення – це перш за все люди до 16 років, а також ті, хто перебуває в спеціалізованих установах (психіатричних диспансерах, виправних закладах тощо) ; до цієї категорії відносяться і особи, що вибули зі складу робочої сили, – дорослі, які потенційно мають можливість працювати, але не працюють і не шукають роботи (навчаються, перебувають на пенсії, надто хворі, щоб працювати, або просто не шукають роботи).
Важливе значення має також структура зайнятості населення, зокрема її відповідність пріоритетам проголошеного на державному рівні курсу на розбудову ринкової соціальноорієнтованої економіки. Кардинальні зрушення в структурі зайнятості населенняУкраїни пов’язані передусім зі змінами форм власності виробничих одиниць, що зумовили зменшення ролі найманої праці та формування сектора самостійної зайнятості.
Процес переходу робочої сили від найманої праці до зайнятості на власних підприємствах є цілком закономірним –
Фото Капча