Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Збереження гомеостазису суспільства в умовах системних трансформацій: силовий аспект (теоретико-методологічний аналіз)

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
54
Мова: 
Українська
Оцінка: 

і суб’єктивних факторів реалізації механізму забезпечення воєнної могутності, особливості функціонування його в умовах трансформаційних процесів. Реалізація цього завдання сприятиме розробці пріоритетних напрямків удосконалення воєнної могутності України, її оптимізації в сучасних і перспективних умовах соціокультурних трансформацій.

Таким чином, теоретична побудова наукової концепції, яка синтезує проблеми забезпечення безпечного життя соціуму за допомогою силових аспектів діяльності держави, є надзвичайно актуальним завданням. 
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Результати роботи відображено у проміжних та заключних звітах НДР „Оборонна могутність держави перехідного типу (шифр “Могутність”)”, “Гуманітарні проблеми реформування та розвитку Збройних сил України (шифр “Гуманітаризація”)”, “Сучасний стан і напрямки вдосконалення змісту та методики викладання гуманітарних та соціально-економічних дисциплін у ВВНЗ Міністерства оборони України (шифр “Гуманізація-2”)”, “Соціально-політичні та духовні основи тероризму як суспільно-політичного явища (шифр “Тероризм”)” (державний реєстраційний номер 0101U000529), „Політичний тероризм як загроза національній безпеці України (шифр “Політичний тероризм”)” (державний реєстраційний номер 0101U000530), що виконувались згідно з планами Харківського військового університету та Харківського університету Повітряних Сил за завданням Міністра оборони України, Начальника Генерального штабу Збройних Сил України та Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України. 
Ступінь дослідження проблеми.
Опрацювання наукової літератури дає підстави стверджувати, що проблеми воєнної сили та воєнної могутності держави, використання воєнної могутності для забезпечення безпечного існування держави, збереження гомеостазису суспільства в цілому постійно перебували і перебувають у центрі уваги як вітчизняних, так і закордонних філософів, соціологів, політологів, економістів. За тематикою і змістом літературу, в якій певною мірою відображено ті або інші аспекти цієї проблеми, можна поділити за такими групами:
Першу групу праць складають фундаментальні твори класиків філософської, соціологічної, історичної, політологічної думки – Аристотеля, Р. Арона, Г.В.Ф. Гегеля, Г. Гроція, М. Едмондса, Ф. Енгельса, І. Канта, І. Климова, Конфуція, К. Клаузевіця, К. Кнорра, Б. Ліддел-Гарта, Н. Макіавеллі, Ф. Мерінга, Ч. Москоса, Платона, В. Серебрянникова, С. Хантінгтона, Т. Тейлора та інших, які з різних боків підходили до вивчення війни, воєнної сили як соціальних явищ у контексті розвитку людської цивілізації в усьому її розмаїтті. 
Другу групу праць складають філософські твори мислителів: Р. Арона, А. Бергсона, М.Л. Кінга, Б. Рассела, П. Тейяра де Шардена, А. Тойнбі, А. Швейцера, К. Ясперса та інших. Тут домінує прагнення осмислити збереження й безпечний розвиток будь-якого життя виходячи з теорії космогенезу. На думку вказаних мислителів, це має стати основою етичного оновлення та релігійного перетворення людства, формування універсальної космічної етики, що виключає насильство й війни через природну сублімацію небезпеки насильства. Висловлюються думки стосовно переосмислення фізичної війни людини проти людини, трансформації воєнної сили в духовну війну, силу всіх людей, об’єднаних служінню Богові, проти сил зла. 
Третю групу складають праці Дж. Александера, С. Бейкера, І. Бекешкіної, П. Бурдьє, Е. Головахи, О. Данилова, О. Данильяна, Р. Дарендорфа, О. Дзьобаня, Д. Еванса, Д. Елстера, Т. Заславської, В. Кременя, В. Крисаченка, П. Кубічека, Н. Лумана, М. Маліа, Ч. Мілза, М. Міщенка, Д. Нейсбіта, К. Оффа, Ю. Павленка, Т. Парсонса, К. Поппера, Н. Смелзера, В. Старовєрова, А. Тойнбі, І. Уоллерстайна, Х. Уолша, О. Яницького, К. Ясперса та інших, в яких викладено методологію дослідження системної трансформації, пов’язаної зі зміною парадигм суспільного розвитку, здійснено аналіз трансформаційних процесів у постсоціалістичних і пострадянських країнах, розглянуто суттєві характеристики перехідних соціумів. Згадані дослідники зробили суттєвий внесок щодо визначення й обґрунтування суперечностей, тенденцій та закономірностей трансформаційних процесів у різноманітних галузях життєдіяльності постсоціалістичних суспільств. Однак у цих працях не аналізуються можливі наслідки зовнішніх силових впливів та загроз на процес підтримання суттєво важливих для соціальної системи параметрів у допустимих межах.
Четверту групу складають праці Дж. Адамса, Дж. Агера, Б. Александера, Д. Барнетта, В. Андреєва, С. Благоволіна, С. Богданова, О. Бодрука, І. Воробйова, В. Гречанінова, В. Гуліна, А. Дугіна, В. Золотарьова, К. Кнорра, В. Куликова, В. Мандрагелі, Є. Мануйлова, Ч. Москоса, О. Орєхова, Г. Отюцького, О. Панаріна, А. Пожарова, С. Проскуріна, С. Расторгуєва, В. Рябчука, М. Требіна, Е. Тоффлера, Х. Тоффлера, С. Тюшкевича, В. Шаваєва, Ю. Ященка та інших, в яких здійснено спроби наукового аналізу проблем воєнної могутності, особливостей сучасної революції у військовій справі, характеру бойових дій в умовах глобальної трансформації цивілізації. Основну увагу вказані дослідники сконцентрували на вивченні характеру та особливостей збройної боротьби, розгляді проблеми підготовки силових структур держави та суспільства до можливої війни. У контексті зазначених аспектів основні наукові напрацювання мали практичний вихід лише на визначення реальних та потенційних воєнних загроз суспільству і державі, а проблема воєнно-технічного потенціалу держави та його реалізації розглядалась у контексті революційних перетворень у військовій справі. 
П’яту групу складають праці В. Абрамова, В. Ананьїна, Е. Афоніна, В. Бегми, І. Бінька, О. Бодрука, В. Бондарчука, І. Воробйова, В. Гречанінова, В. Грубова, О. Дзьобаня, Ю. Дерюгіна, К. Донеллі, В. Жеребцова, М. Єфімова, П. Квіткіна, О. Кузьмука, О. Маначинського, В. Мунтіяна, А. Папікяна, В. Серебрянникова, В. Смолянюка, В. Стрекозова, М. Требіна, В. Чорного, М. Шахова, О. Шахова, В. Шеховцова та інших, в яких здійснено глибокий аналіз соціально-філософських, політологічних, соціологічних, економічних поглядів щодо проблеми воєнної безпеки в умовах трансформації постсоціалістичних і пострадянських держав. Разом з тим, проблеми воєнної безпеки, армії у працях названих авторів аналізувались дещо
Фото Капча