Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Зміни ціннісних орієнтацій особистості в нестабільних життєвих умовах

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
11
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Стаття присвячена аналізу ціннісних орієнтацій особистості, їх типології, змінам в нестабільних умовах життєдіяльності людини.
Ключові слова: цінності, ціннісні орієнтації, особистість.
 
Актуальність. Дослідження ціннісних орієнтацій особистості – повсякчас актуальна тема. Особливого значення вона набуває з огляду на трансформаційні процеси в сучасному суспільстві. Нестабільність ситуації, невизначеність щодо майбутнього зумовлюють корегування ціннісних засад життєдіяльності особистості. З огляду на актуальність проблеми ми обрали її для аналізу.
Об’єкт статті – ціннісні орієнтації особистості.
Предмет – типологія та зміни ціннісних орієнтацій особистості в умовах нестабільних життєвих умов.
Мета статті – описати типи ціннісних орієнтацій особистості та зміни в ціннісних орієнтація зумовлені нестабільними життєвими ситуаціями.
Перші спроби аналізу поведінки з допомогою соціальних цінностей і норм пов'язані з іменами таких соціологів минулого як А. Маршал, В. Парето, Е. Дюркгейм, М. Вебер.
З 60-тих років дана проблема стає предметом активного аналізу у радянській науковій літературі. Теоретичне обґрунтування орієнтаційних механізмів діяльності особистості міститься в концепціях «особистісних смислів» (А. Н. Леонтєва), «відношень» (Н. В. Мясищев), «спрямованості» (Л. І. Божович), «установок» (Д. М. Узнадзе, А. С. Прангішвілі, Ш. А. Надірашвілі), «диспозиційних утворень» (В. А. Ядов). Висвітлення питання особистісних пріоритетів не можливе без звертання до концепцій особистості, її рольових позицій, ціннісних орієнтацій І. С. Кона, без теоретичних розробок К. О. Альбуханової-Славської, А. О. Ручки, А. Г. Здравомислова, Л. Н. Коган, Л. В. Сохань, О. Г. Злобіної, В. А. Тихоновича та інших.
Аналізуючи наявні підходи до проблеми ціннісних орієнтацій можна констатувати, що ціннісні орієнтації – основний, спрямовуючий центр в життєдіяльності людини, основа для вибору найважливіших цілей та засобів їх досягнення; формування життєвої позиції індивіда. Це ставлення до життя загалом та окремих його аспектів, оцінювання і приписування значень життєвим явищам і подіям, а також визначення спрямованості і характеру дій на досягнення особистісно-значущих результатів.
В ціннісних орієнтаціях виділяють на найвищому рівні ставлення особистості до світу взагалі, які можуть складати – світогляд людини. Ставлення суб'єкта до власного життя – одночасно найменш узагальнений світоглядний елемент та ієрархічно вищий, найбільш узагальнений аспект життєвої позиції особистості: системи диспозицій стосовно найвагоміших сфер та форм життєдіяльності, до самих загальних аспектів життєвої ситуації. [1]
По-перше, основні сфери життєдіяльності – праця, суспільна активність, сімейне життя, освіта та дозвілля, робота (за спеціальністю) ; суспільна праця, участь у суспільному житті; подружнє, особисте життя; діти, їх якості; навчання, підвищення рівня освіти; творчі заняття під час дозвілля; відпочинок та розваги.
По-друге, найбільш загальні з безпосередніх матеріальних умов життя людей (природне середовище; благоустрій поселення, міста; житлові умови, домашній побут; матеріальна забезпеченість, стан здоров'я).
По-третє, деякі аспекти безпосередніх соціальних умов та проявів життєдіяльності особистості, – її місця у стосунках між людьми, їх взаємні ставлення (спокійне, тихе життя; розвиток своїх сил та здібностей, інших якостей; незалежність у помислах та вчинках; керівна посада; суспільне визнання заслуг; ставлення оточуючих людей, друзі, їх особисті якості; власні ставлення до оточуючих людей).
Цей перелік найбільш повно окреслює ставлення особистості до життєвої ситуації та окремих її компонентів, а також до власного місця в соціальній системі.
Визначаючи цінності як об'єкти орієнтації особистості, необхідно розглянути їх типи. Нараховується понад 400 визначень поняття цінності, тому закономірним стає існування найрізноманітніших класифікацій. Ми розглянемо найбільш доречні, з огляду на дослідження трансформації орієнтацій в нестабільних умовах. Наприклад, аффіліативні цінності – потреба належати до певної групи, займати певне місце в суспільстві, користуватися увагою та визнанням [2], позитивні цінності – те, до чого людина прагне; негативні – те, чого людина хоче уникнути, те, що її засмучує [3] (хоча можна не погодитися з наданням цінності негативного характеру, адже її існування передбачає в собі позитивну оцінку явища, більш доречною буде інша класифікація: суттєві і несуттєві особистісні цінності) ; операціональні цінності – цінності, яким людина надає велике значення, і які мають таке ж конототивне значення, що і основна ціннісна орієнтація людини (для прагматичної орієнтації – успіх, для моралістичної орієнтації – добро, для афективної – приємне), ті цінності, які скоріше всього будуть відображені в поведінці [4].
Найбільш поширеною є класифікація цінностей згідно їх функціонального призначення: цінності-цілі та цінності-засоби; термінальні та інструментальні цінності. В першу групу входять найважливіші цілі та ідеали суспільства й особистості (щастя сім'ї, здоров'я, життя, мир у всьому світі, свобода та інші) ; до другої – засоби досягнення поставлених цілей, які схвалюються суспільством або людиною (ініціативність, авторитетність, раціональність, чесність і т. д.). Термінальні цінності більш універсальні, менше зазнають змін, вони протягом великих часових проміжків виступають системоутворюючими чинниками різних соціокультурних систем.
Американський дослідник Р. Інгльхарт використовував типологію «матеріалістичних» і «постматеріалістичних» цінностей, яка базувалася на відомій ієрархії потреб А. Маслоу «Матеріалістичними» цінностями визнавалися орієнтації на матеріальний добробут, економічне зростання, боротьбу проти злочинності і т. д. «Постматеріалістичними» – орієнтації на престиж, самореалізацію, взаєморозуміння і т. д. [5]
Постсоціалістичні країни, зокрема Україна, вирізняються превалюванням матеріалістичних цінностей, що зазвичай пояснюється відмінностями існуючого рівня життя в порівнянні з Західними країнами [6].
 
Таблица 1 – Порівняльне значення матеріалістичного та постматеріалістичного індексу, 2006 р., 
 
В межах конкретного соціокультурного середовища
Фото Капча