Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Зміни ціннісних орієнтацій особистості в нестабільних життєвих умовах

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
11
Мова: 
Українська
Оцінка: 

вирізняють також традиційні цінності, які зберігають і відображають давно усталені норми і цінності; сучасні цінності, які спрямовані на новації та перетворення в суспільстві. До системи цінностей як традиційних, так і сучасних суспільств, входять загальнолюдські цінності з тисячолітньою традицією ефективного регулювання людської поведінки.

Характерні ознаки традиціоналістської орієнтації – першочерговість матеріальних цінностей, потреб в безпечних умовах існування, законності та правопорядку у суспільстві. На ґрунті суспільних (в першу чергу демократичних) змін утворилася інноваційна орієнтація. Часткова орієнтація на перший та другий тип – притаманна змішаному типу. Слід зазначити, що, простежуючи динаміку орієнтацій, встановлено зростання питомої ваги традиціоналістської орієнтації та зменшення інноваційної.
Класифікацію цінностей може продовжити їх поділ за рейтингом та функцією: на центральні та периферійні, інтегруючі та диференціюючі. До інтегруючих належать цінності з високим рейтингом у більшості соціальних груп. Активно інтегруючу функцію цінності виконують, коли у більшості соціальних груп їх рейтинг вищий, ніж у меншості; пасивно – навпаки: коли рейтинг вищий у меншості груп. До диференціюючих належать цінності з діаметрально протилежними оцінками в різних соціальних групах. Вони також можуть виконувати функцію диференціації як активно так і пасивно.
Спрямованість на реалізацію певних життєвих цінностей дозволяє умовно типологізувати особистості. Наприклад, : 1) економічна людина господарства; 2) теоретична людина науки; 3) естетична натура; 4) соціальна людина любові та самовіддачі; 5) політична людина влади; 6) релігійна людина [7]. Це «чисті моделі», які допомагають з'ясувати й виділити найбільш загальну спрямованість, яка слугує «окулярами» сприйняття всіх аспектів дійсності, відображається у взаємодії особистості зі світом та іншими людьми і визначається як життєва позиція особистості.
Е. Фром у роботі «Бути чи мати?» на численних прикладах показав існування двох типів життєвих орієнтацій: «бути» і «мати». Учений доходить висновку, що зміст життя не в тому, щоб мати, а в тому, щоб бути: багатство не в тому, чим людина володіє, а в тому, що вона віддає. З огляду на існування даних принципів – орієнтації на володіння чи буття, визначають дві моделі людського життя: речовинна (рабство у зовнішніх сил, того старого, що вже уречовинилося; запрограмоване існування) та животворча (гармонічний розвиток усіх якостей і потреб) [8].
Виділяють чотири основні моделі самовизначення: нігілістична (основне кредо: максимум свободи – мінімум соціальної захищеності) ; кар'єристична (резерв бюрократії; кредо – мінімум свободи – максимум захищеності) ; споживацька модель (створення комфортних умов при соціальній пасивності) ; перспективна модель (головне – бути корисним людям) [9].
Доцільним при розгляді життєвих орієнтацій ми вважаємо підхід О. Злобіної і Л. Сохань [10], які в систему смисложиттєвих орієнтацій, сформованих на грунті ціннісних орієнтацій, включають: цілі, насиченість життя й задоволеність самореалізацією. Цілі в житті людини – визначають спрямованість та часову перспективу життя, надають осмисленість майбутньому. Насиченість життя характеризує сам процес життєздійснення в теперішньому часі. Вона найбільш властива і превалює в людей, для яких найвищою цінністю є процес життя як такий. Висока насиченість життя, намагання жити теперішнім днем – притаманна гедоністам. Низька задоволеність життям свідчить про проблеми сьогодення, які в такому випадку не виступають джерелом смисложиттєвих орієнтацій. Компенсаторами можуть виступати орієнтації у минуле або в майбутнє. Для нас це явище важливе, оскільки воно є масовим – і орієнтація в минуле, і орієнтація в майбутнє – ґрунтується на невдоволенні сьогоденням. На основі досягнутого в минулому формується третя складова смисложиттєвих орієнтацій – задоволеність самореалізацією. О. Злобіна вважає за потрібне оцінку даних складових смисложиттєвих орієнтацій доповнити оцінкою ставлення до керованості життям (на грунті принципів Е. Фрома).
Цікавим буде розгляд тенденції екстернальних та інтернальних орієнтацій особистості (табл. 2.) [11].
 
Таблиця 2 – Розподіл відповідей на запитання: “Як Ви вважаєте, від чого здебільшого залежить те, як складається Ваше життя? ” (%, 1994, 1998, 2002, 2008, 2010 рр.) 
 
Зневіра, невпевненість у власних можливостях переважно характеризує українське населення. Найбільш “критичним” були відповіді респондентів в 1998 р.. Порівняно з 1998 р., 2010 р. має позитивні тенденції щодо частки інтернально орієнтованих осіб, однак, порівнюючи з 1994 р. зрушення не значні. Зовнішні фактори – більш визначальні для більшості респондентів.
Здоров'я, сім'я, благополуччя дітей, добробут – найважливіші орієнтири в життєдіяльності особистості сьогодні. Отже, найхарактернішими є традиціоналістські орієнтації, в основі яких лежать «матеріалістичні» цінності. (Таб. 3)
А. Ручка доходить висновку про домінування традиціоналістських цінностей, які однак знизили свою значущість для українських громадян в 2000-2009 рр., зокрема за рахунок егалітарних цінностей. Криза негативно вплинула на цінності самореалізації та ліберально-демократичні цінності [12].
Сучасна суспільна криза зумовила нестабільність життєвого простору особистості. Характерисикою сьогодення стає десоціалізація – розрушення або перебудова існуючої системи цінностей, відхід від старих цінностей, соціальних ролей. За десоціалізацією йде докорінна зміна соціального середовища і необхідність особистості пристосуватися до змінених соціальних обставин, виробити нові ціннісні орієнтири та норми – ресоціалізація. Ресоціалізація передбачає переоцінку свого соціального становища, формування “сучасних” преференцій.
 
Таблиця 3 – Динаміка ціннісних пріоритетів населення України за період 1991-2009 рр. (у балах за 5-бальною шкалою) [12]
 
Розглядаючи фактори, які впливають на формування та зміни ціннісних орієнтацій необхідно відзначити визначальну роль в даному процесі об'єктивних умов, в яких відбувається орієнтування особистості, а також її суб'єктивним характеристикам. До об'єктивних умов, в першу чергу, потрібно віднести: рівень соціально-економічного і культурного розвитку суспільства, рівень та якість життя, наявність та дієвість соціальних гарантій та правових засобів регуляції суспільного життя, сукупність знань, цінностей і норм даного суспільства, об'єктивною даністю виступає також соціальний статус особистості, позиція в соціальній структурі та інше. До суб'єктивних умов життєвого орієнтування слід віднести: тип темпераменту, характер, ставлення до керованості життям, а також систему безпосередніх знань, потреб і інтересів людини.
Нестабільні умови життєдіяльності стають одним із основних об'єктивних факторів зміни ціннісних орієнтацій, спричиняють напруженість поля ціннісної активності, тому люди вносить як ситуативні так і довгострокові корективи в індивідуальні життєві позиції. В період суспільно-історичних потрясінь, зміни попереднього укладу життя, переоцінки цінностей об'єктивна реальність стає причиною виникнення багатьох критичних проблем, з якими люди раніше не стикалися в своєму житті, причиною змін життєвих орієнтацій. Однак, і в реакції на суспільні кризові явища проявляються індивідуальні особливості суб'єкту діяльності.
Довготривалі нестабільні життєві умови вносять зміни в систему орієнтації особистості, які переважно передбачають нові акценти в ціннісних орієнтирах. Найвагомішими стають індивідуалістські, первинні, базові цінності людини.
 
Література
 
  1. Хмелько В. Е. Социальная направленность личности: некоторые вопросы теории и методики социологического исследования / В. Е. Хмелько. – К. : Политиздат Украины, 1988. – С. 54-55.
  2. Елизаров А. Н. Ценностные ориентации неблагополучных семей / А. Н. Елизаров // Социс. – 1995. – № 7. – С. 93-95.
  3. Климова С. Г. Изменение ценностных оснований идентификации (80-90 г.) / С. Г. Климова // Социс. – 1995. – № 1. – С. 20-25.
  4. Кинг Г., Барноу Дж., Баньковская С. Личностные ценности русскоязычных менеджеров в Латвии / Г. Кинг, Дж. Барноу, С. Баньковская // Социс. – 1995. – № 12. – С. 82-92.
  5. Саморегуляция и прогнозирование социального поведения личности / Л. В. Борзикова, В. В. Водзинская, Л. Д. Докторова и др. / Под. ред. В. А. Ядова. – Л. : Наука, Ленингр. отделение, 1979. – С. 122.
  6. Иващенко О. Об анатомии экономического неравенства в современной Украине / О. Иващенко // Социология: теория, методы, маркетинг. – 2010. – 4. – С. 29-55.
  7. Психологія і педагогіка життєтворчості: Науково-методичний посібник / Ред. рада: В. М. Доній (голова), Г. М. Несен (заст. голови), Л. В. Сохань, І. Г. Єрмакова (наук. ред.) та ін. – К. : Віпол, 1996. – С. 74.
  8. Мистецтво життєтворчості особистості: Науково-методичний посібник: У 2 ч. / Ред. рада: В. М. Доній (голова), Г. М. Несен (заст. голови), Л. В. Сохань, І. Г. Єрмаков (керівники авторського колективу) та ін. – К. : Віпол, 1997. – Ч. 1: Теорія і технологія життєтворчості. – С. 47-52.
  9. Мартынюк И. О. Проблемы жизненного самоопределения молодежи: Опыт прикладного исследования / И. О. Мартынюк. – К. : Наукова думка. – 1993. – С. 27.
  10. Мистецтво життєтворчості особистості: Науково-методичний посібник: У 2 ч. / Ред. рада: В. М. Доній (голова), Г. М. Несен (заст. голови), Л. В. Сохань, І. Г. Єрмаков (керівники авторського колективу) та ін. -К. : Віпол, 1997. – Ч. 1: Теорія і технологія життєтворчості. – С. 160-164.
  11. Українське суспільство 20 років незалежності соціологічний моніторинг. У 2-х томах. Том 2. Таблиці і графіки / За ред.. Є. І. Головахи, М. О. Шульги. – К. : Інститут соціології НАН України, 2011. – С. 71.
  12. Ручка А. Ціннісна ментальність українського соціуму в першій декаді нового століття / А. Ручка. – Українське суспільство 1992-2009. Динаміка соціальних змін / За ред.. В. Ворони, М. О. Шульги. – К. : Інститут соціології НАН України, 2009. – С. 285-292.
Фото Капча