Зміст і структура поняття "професійна компетентність вчителя інформатики"

Я. Ciкopa

 

 

У статті розглянуто різні підходи авторів до визначення поняття «професійна компетентність». Проаналізована структура професійної компетентності з різних наукових підходів. Наведено власний підхід до розробки структури поняття «професійна компетентність вчителя інформатики».

 

В статье рассмотрены разные подходы авторов к определению понятия «профессиональная компетентность». Проанализирована структура профессиональной компетентности с разных научных подходов. Приведен собственный подход к разработке структуры понятия «профессиональная компетентность учителя информатики».

 

The different approaches of authors are considered in the article to determination of notion «professional competence». The structure of professional competence is analyzed from different scientific approaches. There are own approach to development of structure of notion «professional competence of informatics teacher».

 

Сучасний стан соціально-економічного розвитку України характеризується значними змістовними та структурно-організаційними змінами, які спрямовані на формування національної системи освіти, її інтеграцію у міжнародний освітній простір. Без сучасного оновлення освіти, яка б, окрім іншого, широко використовувала інформаційно-комунікаційні технології, Україна, на думку В. Кременя, не матиме майбутнього. Тому одним із напрямків модернізації вітчизняної освіти є формування інформаційної мобільності та інформаційної культури у всіх, хто навчається на різних рівнях [1: 5].

Інтенсивна інформатизація суспільства вимагає відповідно й нового рівня освіти спеціаліста у галузі інформаційних технологій, оскільки кожен учитель інформатики не тільки повинен володіти предметними знаннями та вміннями, а й бути готовим у майбутньому розв'язувати нові педагогічні задачі. Тому ефективним показником якості підготовки майбутнього педагога може виступити професійна компетентність вчителя.

Професійна підготовка вчителя інформатики досліджується у різних аспектах: індивідуально-диференційований підхід у професійній підготовці майбутніх вчителів (С.М. Овчаров); кредитно-модульна система навчання вчителя інформатики (О. М. Спірін); професійна підготовка на основі сучасних мережевих технологій (Л. В. Брескіна); система методичної підготовки вчителя інформатики (Н. В. Морзе); вимоги до спеціаліста в інформаційному суспільстві та умови формування інформаційної компетентності майбутнього вчителя інформатики (Т. О. Гудкова); інформаційно-комп'ютерну компетентність як компонент професійної підготовки вчителя інформатики (В. В. Котенко, С. Л. Сурменко); компенсаторний підхід при формуванні професійної компетентності (В. О. Адольф, І. Ю. Степанова).

Мета даної статті полягає у визначенні змісту і структури поняття професійна компетентність учителя інформатики, що є елементом нашого дослідження.

Аналіз наукової літератури дає нам можливість стверджувати, що нині немає в науці єдиного підходу до визначення цього поняття. О. В. Бондаревська, Б. С Гершунський, А. І. Піскунов пов'язують професійну компетентність з поняттям «культура»; Т. Г. Браже, Н. І. Запрудський розуміють професійну компетентність як систему якостей, вмінь; Д. Н. Узнадзе, Н. І. Кузнецова, В. А. Сластьонін співвідносять поняття «професійна компетентність» і «готовність до професійної діяльності»; М. К. Кабардов, А. І. Панарін розглядають професійну компетентність з психологічної точки зору як характеристику особистості вчителя і вводять результативний компонент в її зміст; Н. В. Кузьміна, М. І. Лук'янова, А. К. Шаркова визначать професійну компетентність з позиції діяльнісного підходу; В. Ю. Кричевський, В. Ю. Стрельніков, Н. В. Кузьміна звертають увагу на присутність процесуального компоненту діяльності вчителя.

При цьому науковці спільні у тому, що ключовими категоріями поняття «компетентність» є знання та вміння вчителя.

Ми розглядаємо професійну компетентність вчителя інформатики як систему знань та вмінь, оволодіння якими дозволить розв'язувати типові професійні задачі, а також проблеми, що виникають в реальних ситуаціях його педагогічної діяльності як вчителя-предметника, здатність до професійного та особистісного зростання.

Аналіз наукової літератури з дослідження структури професійної компетентності свідчить про існування різних наукових підходів щодо розуміння вказаної структури.

В. В. Крижко та Є. М. Павлютенков пропонують визначити структуру професійної компетентності за трьома сферами, кожна з яких має певні рівні професійної майстерності. Перша – операційно-технологічна: знання, уміння і навички педагога, професійно важливі якості. Друга – мотиваційна сфера: духовний світ особистості – потреби, професійні орієнтації та мотиви діяльності. Третя сфера – рефлексивна, яка відтворює уявлення педагога про себе, власні якості й результати діяльності, самооцінка, яка формує навички самоаналізу власної діяльності [2: 15].

Професійна компетентність, на думку Н. В. Кузьміною, включає п'ять елементів чи видів компетентності: спеціальна і професійна компетентність в галузі дисципліни, що викладається; методична компетентність (щодо способів формування знань, умінь в учнів); соціально-психологічна компетентність (стосовно процесу спілкування); диференційно-психологічна (відноситься до мотивів, здібностей, напрямів учнів); аутопсихологічна компетентність (стосується переваг та недоліків власної діяльності та особистості [3: 90]).

При цьому в змісті кожного з видів педагогічної компетентності Н. В. Кузьміна віддає перевагу необхідним в педагогічній діяльності знанням та вмінням.

У структурі професійної компетентності вчителя А. К. Маркова виділяє чотири блоки: професійні (об'єктивно необхідні) психолого-педагогічні знання; професійні (об'єктивно необхідні) педагогічні уміння; професійні психологічні позиції, установки вчителя, необхідні для його професії; особистісні особливості, що забезпечують оволодіння вчителем професійними знаннями й уміннями [4: 87].

У наступних роботах дослідниці особистість педагога як структурний компонент професійної компетентності набуває більшого значення, А. К. Маркова вже виділяє спеціальну, соціальну, особистісну та індивідуальну види компетентностей [5: 34, 35].

На думку І. Б. Міщенко, що найчастіше в структурі компетентності виділяють: операційно-технічну сферу (знання, навички, уміння, професійно значущі якості); мотиваційну сферу