Зміст і структура поняття "професійна компетентність вчителя інформатики"

О. Ф. Брискіна розкриває структуру професійної компетентності через педагогічні вміння, а саме: аналітичні, гностичні, мобілізаційні, інформаційні, орієнтаційні та комунікативні [7].

Що стосується точки зору зарубіжних експертів на складові педагогічної компетентності, то, наприклад, в США вчителів на роботу приймають за результатами тестів, в змісті яких виділяють п'ять основних аспектів: 1) основні вміння; 2) загальний кругозір (знання в галузі мистецтва, літератури, історії); 3) знання предмету, що викладається; 4) знання в галузі педагогіки, психології і філософії; 5) майстерність вчителя [8: 101].

Польський науковець Р. Квасніца вважає, що структура компетентності вчителя складається з двох комплексів-підструктур:

‒комплекс практично-моральних знань, досвіду та вмінь (аксіологічні знання, досвід та вміння, необхідні для розуміння світу, оточення, себе, що забезпечує порозуміння шляхом діалогу та взаємодії. Він може бути диференційовним на комунікативні, інтерпретаційні та моральні компетентності);

‒комплекс технологічно-аналітичних умінь та навичок (вміння аналізувати, порівнювати, транслювати, трансформувати, досягаючи бажаної мети. Має такі групи компетентностей: постуляційні, методичні і реалізаційні) [9: 20-23].

Враховуючи результати наукових досліджень щодо структури професійної компетентності, ми визначили наступні компоненти професійної компетентності вчителя інформатики: мотиваційно-ціннісний, змістовний, діяльнісний, особистісний та дослідницько-рефлексивний.

Мотиваційно-ціннісний компонент забезпечує формування професійної спрямованості майбутнього вчителя інформатики, як педагога і як фахівця в області інформатики й інформаційно-комунікаційних технологій, включає мотиви, цілі, потреби в професійному навчанні, удосконалені, самовихованні, саморозвитку. Він передбачає наявність інтересу до професійної діяльності, який характеризує потребу особистості в знаннях, в оволодіння ефективними способами організації професійної діяльності.

Змістовний компонент професійної компетентності будується на основі класифікації змісту тематичних областей гуманітарної та соціально-економічної, психолого-педагогічної й природничо-наукової підготовки й зв'язків між ними, створюючи структурну модель професійної підготовки.

Діяльнісний компонент професійної компетентності характеризується: сукупністю професійних умінь (гностичних, комунікативних, організаційних, проективних, дидактичних, технологічних, управлінських); якостей, що зумовлює ефективність реалізації відповідних професійних функцій. Ця сфера включає певні підвиди професійної компетентності:

‒методологічну компетентність (передбачає знання принципів, методів, форм пізнання яку межах фаху, так і у межах наукового пошуку взагалі, знання загальнонаукової методології, сформованість світогляду, знання методів вирішення проблемних завдань, здатність до інноваційної діяльності, інтегрує всю систему спеціально-наукових, психологічних, педагогічних знань і вмінь з питань побудови викладання інформатики і носить яскраво виражений прикладний характер);

‒діяльнісну (передбачає сформованість знань і умінь зі здійснення професійної та самоосвітньої діяльності; умінь мотивувати і планувати діяльність, визначати її зміст; проводити дослідну діяльність з інформатики);

‒методичну (передбачає сформованість таких знань і умінь, як закономірності, принципи, методи і засоби навчання інформатики; форм організації навчання інформатики, диференціації та індивідуалізації, технології навчання);

‒інформаційну (включає теоретичні знання про основні поняття й методи інформатики як наукової дисципліни; способи подання, зберігання, обробки й передачі інформації за допомогою комп'ютера; уміння й навички роботи на персональному комп'ютері на основі використання операційних систем, утиліт, надбудов над операційною системою й операційними оболонками; уміння представити інформацію в Інтернет; уміння організувати самостійну роботу учнів за допомогою Інтернет-технологій);

‒комунікативну (передбачає сформованість відповідних умінь і якостей педагога, які сприяють ефективній взаємодії з іншими суб'єктами навчально-виховного процесу та здатність вирішувати продуктивні завдання у процесі спілкування та міжособистісної взаємодії, знаходження адекватного стилю і тону спілкування);

‒управлінську (передбачає сформованість знань щодо основ теорії управління; уміння управляти навчально-пізнавальною діяльністю; уміння управляти навчальним колективом, інформацією; управляти якістю та результативністю навчально-пізнавальної діяльності; управляти навчальною проектною діяльністю);

‒технологічну (передбачає мотивацію до засвоєння знань та умінь роботи з комп'ютером, здібність до розв'язання задач в навчальній і професійній діяльності за допомогою комп'ютерної техніки, володіння прийомами комп'ютерного мислення);

‒економічну (готовність до життєдіяльності і праці в умовах ринкових відносин, володіння навичками менеджменту, економічним мисленням);

‒екологічну (передбачає знання законів розвитку природи та суспільства, зокрема знання про вплив діяльності людини на природу, екологічну відповідальність за професійну діяльність, сформованість екологічної культури);

‒валеологічну (передбачає знання та уміння в галузі здорового способу життя).

Істотне значення для продуктивної професійної діяльності вчителя інформатики має особистісна складова професійної компетентності. Так A. A. Деркач і Н. В. Кузьміна, визначаючи професійно важливі якості особистості як «прояв психологічних особливостей особистості, необхідних для засвоєння спеціальних знань, здібностей і навичок, а також для досягнення суспільно прийнятної ефективності в професійній праці», вважають, що такі якості містять у собі «інтелектуальні (мислення), моральні (поведінка), емоційні (почуття), вольові (здатність до самоврядування), організаторські (механізм діяльності) «.

Дослідницько-рефлексивний компонент професійної компетентності припускає розробку функціональної моделі професійної підготовки, яку передбачається будувати на основі виділення функцій структурних компонентів у забезпеченні цілісності професійної компетентності. Цілісність і рівень професійної компетентності проявляється в рівні сформованості професійного педагогічного мислення майбутніх учителів інформатики. Засобами формування професійного мислення в процесі професійної освіти виступають професійні освітні завдання (вузько-предметні, професійно-предметні, професійно-світоглядні), спрямовані на формування теоретичної й практичної готовності до професійної діяльності.

Становлення кожного компоненту пов'язане з формуванням його характеристик і властивостей як частини цілісної системи.

Професійна компетентність, як і її структура, є динамічним явищем. Тому необхідно створити модель її розвитку, яка б відповідала вимогам часу як змістовно, так і технологічно.

Інформаційне суспільство розвивається динамічно. Сучасна вища школа повинна готувати спеціалістів, які не лише здатні адаптуватися до умов і технологій, що часто змінюються, але й таких, які в чомусь випереджують їх. Особливо це актуально в тій сфері професійної підготовки, яка передбачає оволодіння сучасними інформаційними технологіями та комп'ютерною технікою, враховуючи надзвичайно високі темпи виникнення нових технологій та програмних засобів.

 

 

1.Кремінь В. Інформаційно-комунікаційні технології в освіті і формування інформаційного суспільства //Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. – 2006. – №6. – С 4-8.

2.Павлютенков Е. М., Крыжко S. S. Рабочая книга руководителя школы. Ч. З: Метод, работа в школе: организация и управление. – Запорожье, 1994. – 105 с.

3.Кузьмина Н. В. Профессионализм личности преподавателя и мастера производственного обучения. – М., 1990. – 105 с.

4.Маркова А. К. Психологический анализ профессиональной компетентности учителя//Советская педагогика. – 1990. – №8. – С. 82-88.

5.Маркова А. К. Психология профессионализма. – М., 1996.

6.Міщенко І. Б. Дидактичні умови формування психолого-педагогічної компетентності майбутніх викладачів економіки у процесі професійної підготовки: Автореф. дис. канд. пед. наук: 13. 00. 04. – Київ, 2004. – 20 с

7.Брыскина О. Ф. Интернет и профессиональная компетентность педагога /Ihttp: //vio. fio. ru/vio_ 10/resource/Print/art_ 1_21. htm.

8.Балицкая Н. З. Педагогическое образование за рубежом. Тесты на компетентность учителя // Педагогическое образование. – 1988. – №6. – С. 101-102.

9.Василюк A. B. Польська професійна педагогіка про компетентність вчителя // Шлях освіти. – 1998. – №4. – С. 20-23.