Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Значення зовнішнього середовища в системі «Людина – зовнішнє середовище»

Тип роботи: 
Методичні вказівки
К-сть сторінок: 
24
Мова: 
Українська
Оцінка: 

діяльності нервово-психічної, серцево-судинної, ендокринної, кровотворної та інших систем.

ЕМП низькочастотного діапазону (в межах 50 Гц) викликають у людей, що працюють порушення функціонального стану НС, с. с. системи, у них спостерігається підвищена втомлюваність, млявість, зниження точності робочих рухів, зміна кров’яного тиску і пульсу, аритмія, головний біль. При дії на організм людини ЕМП ВЧ та УВЧ діапазонів (30 кГц – 300 МГц) спостерігається: загальна слабість, підвищена втома, пітливість, сонливість, розлади сну, головний біль, болі в ділянці серця. З’являються роздратування, втрата уваги, виникає ряд симптомів, що вказують на порушення роботи шлунку, печінки, селезінки, підшлункової залози. Пригнічуються харчові і статеві рефлекси, порушується діяльність с. с. с ситеми, змінюється склад крові, зміни на клітинному рівні.
Надвисокочастотні діапазони 300 МГц – 300 ГГц.
У цей діапазон входять дециметрові (1-10), сантиметрові (1-10 см), міліметрові.
Вплив НІЧ на біологічні об’єкти залежить від інтенсивності опромінення. Теплова дія характеризується загальним підвищенням температури тіла, подібним до лихоманки або локалізованого нагріву тканини. Впливаючи на живу тканину організму, ЕМП викликає змінну поляризацію молекул і атомів, які складають тканини, внаслідок чого відбувається небезпечний нагрів. особливо шкідливий перегрів таких органів як очі, мозок, нирки і інш. Із зростанням інтенсивності проявляється вплив на нервову систему, умовно-рефлекторну діяльність, клітини печінки, підвищення тиску, зміни в корі головного мозку, втрата зору. Для захисту людини від дії ЕМ опромінення застосовують різні засоби і заходи захисту – захист часом, захист відстанню, екранізацією джерела випромінювання, екранування робочих місць, засоби індивідуального захисту, відділення зон випромінювання.
 
5. ДІЯ ІОНІЗУЮЧЕ ВИПРОМІНЮВАННЯ. ПРИНЦИПИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РАДІАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ
 
Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини був виявлений в кінці ХІХ ст.. з відкриттям П’єра і Марії Кюрі явища радіоактивності.
Іонізуюче випромінювання – це будь-яке випромінювання, взаємодія якого з середовищем приводить до утворення електричних зарядів різних знаків.
Розрізняють корпускулярне і фотонне іонізуюче випромінювання.
Корпускулярне – потік елементарних часток із масою спокою, відмінною від нуля, що утворюється при радіоактивному розпаді, ядерних перетвореннях.
Це α, β частини, нейтрони, протони.
Фотонне – потік електромагнітних коливань, що поширюється в вакуумі зі швидкістю 300 тис. км/с. вони різняться довжиною хвилі і енергією. До фотонного належить і ультрафіолетове випромінювання – найбільш короткохвильова частина спектра сонячного світла, яке не є іонізуючим, але вплив його на біологічні об’єкти дуже схожий.
Випромінювання характеризується за своєю іонізуючою і проникаючою спроможностями. Джерела іонізуючих випромінювань поділяються на природні і штучні. Основну частину опромінення населення одержує від природних джерел випромінювання. Більшість із них такі, що уникнути їх неможливо. радіаційний фон, що утворюється космічними променями, дає майже половину зовнішнього опромінення, яке одержує населення від природних джерел радіації. Опроміненню від природних джерел радіації піддаються всі жителі Землі, одні більше, інші менше. Це залежить від того, де вони живуть, а також від способу життя людини. Космічні промені приходять до нас із глибини Всесвіту, але деяка їх частина виникає на Сонці під час сонячних спалахів.
Людина піддається опроміненню двома способами: зовнішнім і внутрішнім і внутрішнім.
Якщо радіоактивні речовини знаходяться поза організмом і опромінюють його ззовні, то говорять про зовнішнє опромінення.
А якщо ж вони знаходяться в повітрі або у їжі чи воді і потрапляють в організм через органи дихання та кишково-шлунковий тракт, то це опромінення внутрішнє. Внутрішнє опромінення становить 2/3 ефективної еквівалентної дози опромінення, яку людина отримує від природних джерел радіації. У середньому людина одержує біля 180 мкР в рік за рахунок калію-40, що засвоюється організмом разом із нерадіоактивними ізотопами калію, який необхідний для життєдіяльності людини.
Штучними джерелами іонізуючих випромінювань є ядерні вибухи, ядерні реактори, прискорювачі заряджених часток, рентгенівські апарати, прилади апаратури засобів зв’язку високої напруги.
За останні десятиліття людство створило сотні штучних радіонуклідів і використовують енергію атома як у військових так і в мирних цілях. Усе це приводить до збільшення дози опромінення як окремих людей, так і населення Землі.
Опромінення населення України в останні роки пов’язано в основному з наслідками аварії на чорнобильської АЕС, а також дрібними аваріями на інших АЕС.
Основний внесок в опромінення людей від технічних джерел іонізуючого випромінювання дають на сьогодні медичні процедури і методи лікування, пов’язані із застосуванням радіоактивності, джерел радіації. Радіацію використовують в медицині як з діагностичною метою так і для лікування.
Біологічна дія іонізуючих випромінювань
Під дією іонізуючого випромінювання на організм людини атоми і молекули живих клітин іонізуються, в результаті чого відбуваються складні фізико-хімічні процеси. Іонізація атомів і молекул під дією випромінювань веде до розірвання зв’язків у білкових молекулах, що призводить до загибелі клітин і ураження всього організму. Таку дію іонізуючого випромінювання називають прямою.
Крім прямої дії ураження організму відбувається через непряму дію, яка зумовлена радіолізом, тобто розпадом молекул води під дією іонізації. При іонізації утворюються вільні радикали Н і ОН. Вони утворюють пероксидні сполуки Н2О2 НО2, що є сильними окислювачами. Вони вступають у хімічну взаємодію з молекулами білків і ферментів, руйнують їх, у результаті чого утворюються з’єднання невластиві живому організму.
Специфічність дії іонізуючого випромінювання полягає в тому, що інтенсивність хімічних реакцій індуційованих
Фото Капча