Звіт про проходження переддипломної практики на ДП "Прикарпат Західтранс"

Загальні вимоги до транспортних одиниць та їх обладнання.

Транспортна одиниця, завантажена небезпечними вантажами, не повинна включати більше одного причепа або напівпричепа. На транспортних одиницях, що перевозять небезпечні вантажі, мають бути такі засоби пожежогасіння:

- на кожній транспортній одиниці має бути не менш як один переносний вогнегасник для гасіння пожеж класів A, B і C ємністю 2 кг сухого порошку (чи еквівалентної кількості іншого відповідного вогнегасного складу), придатний для гасіння пожежі у двигуні, якщо транспортний засіб не обладнано автоматичним або стаціонарним пристроєм для такого гасіння, або в кабіні транспортної одиниці;

- на транспортних одиницях, дозволена максимальна маса яких з вантажем становить понад 7, 5 т, – один або більше переносних вогнегасників для гасіння пожеж класів A, B і C сукупною ємністю 12 кг сухого порошку (чи еквівалентної кількості іншого відповідного вогнегасного складу), принаймні один із яких має мінімальну ємність 6 кг;

- на транспортних одиницях, дозволена максимальна маса яких з вантажем становить понад 3, 5 т, але менше 7, 5 т, – один або більше переносних вогнегасників для гасіння пожеж класів A, B і C сукупною ємністю 8 кг сухого порошку (чи еквівалентної кількості іншого відповідного вогнегасного складу) і принаймні один із яких має мінімальну ємність 6 кг;

- на транспортних одиницях, дозволена максимальна маса яких з вантажем становить 3, 5 т або менше, – один або більше переносних вогнегасників для гасіння пожеж класів A, B і C сукупною ємністю 4 кг сухого порошку (чи еквівалентної кількості іншого відповідного вогнегасного складу).

На транспортних одиницях, що перевозять небезпечні вантажі і зареєстровані до 31 грудня 2002 р., мають бути такі засоби пожежогасіння:

- не менш як один переносний вогнегасник ємністю 2 кг сухого порошку (чи еквівалентної кількості іншого відповідного вогнегасного складу), придатний для гасіння пожежі у двигуні, якщо транспортний засіб не обладнано автоматичним або стаціонарним пристроєм для такого гасіння, або в кабіні транспортної одиниці та який при його використанні для гасіння вантажу, що зайнявся, перешкоджає поширенню пожежі, дозволяючи боротися з нею;

- не менш як один переносний вогнегасник ємністю 6 кг сухого порошку (чи еквівалентної кількості іншого відповідного вогнегасного складу), придатний для гасіння шин та гальм, які зайнялись, або вантажу та який при його використанні для гасіння пожежі в двигуні або кабіні транспортної одиниці перешкоджає поширенню пожежі.

На транспортних засобах, дозволена максимальна маса яких з вантажем становить 3, 5 т або менше, може бути лише один переносний вогнегасник ємністю 2 кг сухого порошку (чи еквівалентної кількості іншого відповідного вогнегасного складу). Конструкція вогнегасників повинна запобігати виділенню токсичних газів вогнегасних речовин, що в них містяться, як у звичайних умовах перевезення, так і під впливом температури, що виникає при пожежі. Переносні вогнегасники повинні бути опломбовані, мати маркування про відповідність стандарту та напис, що вказує дату закінчення терміну придатності. Вогнегасники повинні встановлюватися на транспортних одиницях так, щоб в будь-який час бути легко доступними для екіпажу транспортного засобу, а також щоб бути захищеними від впливу погодних умов з метою уникнення зниження їх експлуатаційної надійності.

Кожна транспортна одиниця, що здійснює перевезення небезпечних вантажів, в обов'язковому порядку укомплектовується таким обладнанням:

- не менш як двома конусами із світловідбивною поверхнею, миготливими ліхтарями жовтого кольору з автономним живленням або знаками аварійної зупинки, що відповідають стандарту;

- жилетами оранжевого кольору із світловідбивними елементами та переносними ліхтарями для кожного члена екіпажу;

- засобами захисту органів дихання при перевезенні газів, які мають токсичні властивості, або виробів, що містять такі гази;

- засобами індивідуального захисту та обладнанням, необхідними для прийняття додаткових та спеціальних заходів у разі аварії та надзвичайної ситуації, зазначеними в письмових інструкціях (аварійній картці).

Підготовка водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі.

Водії транспортних засобів, що здійснюють перевезення небезпечних вантажів, проходять базовий курс спеціальної підготовки, який повинен в обов'язковому порядку охоплювати щонайменше такі теми:

- основні нормативні документи, що регламентують перевезення небезпечних вантажів;

- загальні види небезпеки;

- шкідливий вплив небезпечних речовин на навколишнє середовище;

- превентивні заходи та заходи безпеки при різних видах небезпеки;

- дії в разі аварій та пригод (надання першої медичної допомоги, забезпечення безпеки інших учасників дорожнього руху, використання захисного спорядження тощо) ;

- маркування, знаки небезпеки (інформаційні табло) та інформаційні таблиці небезпечного вантажу (таблички оранжевого кольору) ;

- вимоги до екіпажу транспортного засобу, що перевозить небезпечні вантажі;

- призначення та використання технічного обладнання транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі;

- заборони на сумісне завантаження та заходи безпеки, пов'язані з сумісним завантаженням;

- спеціальні вимоги до сумісного перевезення небезпечних вантажів та продуктів харчування, предметів споживання та кормів для тварин;

- загальна інформація стосовно цивільної відповідальності;

- особливості здійснення мультимодальних перевезень небезпечних вантажів;

- обробка та укладання упаковок з небезпечними вантажами.

Водії транспортних засобів, що здійснюють перевезення небезпечних вантажів у вбудованих чи знімних цистернах місткістю понад 1 м3,, проходять, крім основного курсу, спеціалізований курс підготовки з перевезення в цистернах, який має охоплювати в обов'язковому порядку щонайменше такі теми:

- поведінка транспортних засобів під час руху, включаючи переміщення вантажу;

- спеціальні вимоги, що застосовуються до транспортних засобів;

- системи наповнення та спорожнювання цистерн;

- додаткові перевізні документи під час перевезення небезпечних вантажів у цистернах;

- маркування про проведення випробувань;

- маркування цистерн знаками небезпеки (інформаційними табло) та інформаційними таблицями небезпечного вантажу (табличками оранжевого кольору).

Водію після закінчення спеціальної підготовки та вдалої здачі іспиту, що відповідає вимогам ДОПНВ, Державтоінспекцією МВС України видається свідоцтво про підготовку. Термін дії свідоцтва становить п'ять років. Термін дії свідоцтва продовжується на наступний п'ятирічний період, якщо власник свідоцтва протягом попереднього року, до завершення терміну дії його свідоцтва, пройшов курс перепідготовки та успішно склав іспит. ДОПНВ-свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, видане компетентним органом іншої держави – учасниці ДОПНВ, визнається дійсним протягом зазначеного в ньому терміну дії.

Підготовка інших осіб, обов'язки яких пов'язані з дорожнім перевезенням небезпечних вантажів.

Особи, що займаються класифікацією, упакуванням небезпечних вантажів, нанесенням маркування чи знаків небезпеки на упаковки, підготовкою транспортних документів на небезпечні вантажі, пред'явленням та прийняттям небезпечних вантажів до перевезення, наповненням та спорожнюванням цистерн, завантаженням упаковок, що містять небезпечні вантажі, у транспортні засоби або їх вивантаженням із транспортних засобів, завантаженням або вивантаженням контейнерів, перевантаженням небезпечних вантажів, а також особи, іншим чином безпосередньо пов'язані з перевезенням небезпечних вантажів, повинні пройти підготовку згідно з вимогами відповідних нормативних документів. Після проходження підготовки особі видається відповідне свідоцтво. Перепідготовка персоналу, що бере участь у дорожньому перевезенні небезпечних вантажів, має проводитись у разі значних змін у нормативних документах.

Під час перевезення небезпечних вантажів на транспортній одиниці, крім перелічених у Правилах дорожнього руху, повинен знаходитись товаротранспортний документ на небезпечні вантажі. Якщо кількість вантажів не дозволяє завантажити їх цілком в одну транспортну одиницю, то складаються окремі транспортні документи або робляться копії єдиного документа на кількість завантажених транспортних одиниць.

 

 

Для планування, обліку і аналізу роботи рухомого складу автомобільного транспорту застосовується система показників, які дозволяють оцінити ступінь ефективності використання рухомого складу і результати його роботи.

На собівартість перевезень впливає значна кількість факторів, які можуть залежати або не залежати від діяльності АТП. Залежними факторами є:

підвищення продуктивності праці рухомого складу АТП;

механізація і автоматизація ТО і ремонтів рухомого складу;

використання прогресивних форм і методів організації процесу перевезення;

використання системи матеріального стимулювання за якісні та кількісні показники роботи тощо.

Витрати на транспортування можна розділити на змінні витрати, пов’язані з рухом рухомого складу (паливо, експлуатаційні матеріали, шини, ТО і ремонт, амортизаційні відрахування на капітальний ремонт і встановлення рухомого складу) і постійні, які практично не залежать від пробігу автомобіля (накладні витрати і умовно заробітна плата водіїв). Змінні витрати встановлюють на 1 км пробігу рухомого складу, а постійні – на 1 годину його роботи. Зниження собівартості перевезень досягається за рахунок зменшення змінних і постійних витрат, а також підвищенням коефіцієнта використання пробігу, коефіцієнта використання вантажопідйомності і зменшенням часу простоїв під навантаженням-розвантаженням. Витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи, які визначаються по калькуляції витрат на 1 годину роботи механізмів і їх обслуговуючого персоналу, складаються з витрат на навантаження і розвантаження.

Аналіз роботи ДП ″ ПрикарпатЗахідтранс ″ за 2007-2009р. зведено в таблицю.

 

Таблиця 1.9

Виконання техніко-економічних показників по ДП ″ ПрикарпатЗахідтранс ″

ТЕП Одиниця виміру Роки

 

2007 2008 2009

5

1. Кількість автомобілів шт. 6 2 8

2. Пробіг т. км 187, 7 270, 0 352, 0

Об’єм тис. л 60, 0 78, 0 84, 0

5. Доходи т. грн. 270, 0 546, 0 672, 0

6. Витрати т. грн. 126, 0 250, 0 400, 0

7. Прибуток т. грн. 144, 0 296, 0 272, 0

8. Рентабельні сть % 23, 44 22, 43 22. 11

9. Середньо-спискова

чисельність чол. 709 790 810

1 0. Фонд оплати праці т. грн 1063, 4 1422, 0 1620, 0

11. Середньо-місячна

заробітна плата грн. 1500 1800 2000

 

Основні чинники, які суттєво ускладнюють фінансовий стан підприємства: це, в першу чергу, застарілий рухомий склад, який вимагає значних затрат на ремонт та обслуговування.

Враховуючи вищевикладене, підприємством було прийнято рішення, про придбання нових автомобілів – бензовозів на протязі 2010 року, які будуть значно менше використовувати пального, та не потребуватимуть частих капітальних ремонтів.

 

 

Метою діяльності ДП ″ ПрикарпатЗахідтранс ″ є своєчасна доставка дизельного палива на заправну станцію, для своєчасного забезпечення потреб в паливі власних співробітників, та замовників. На протязі останніх років іде тенденція розширення штату, та збільшення кількості нових автомобілів – бензовозів, для ефективнішої та безперебійної роботи підприємства.