Звіт про проходження практики на ПП „ЛГМ”

2. Принцип автономності підприємства, згідно з яким кожне підприємство розглядається як юридична особа, що відокремлена від власників. У зв'язку з цим особисте майно та зобов'язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства.

3. Принцип єдиного грошового вимірника передбачає вимірювання та узагальнення всіх операцій підприємства в його фінансовій звітності в єдиній грошовій одиниці.

4. Принцип нарахування та відповідності доходів і витрат, відповідно до якого для визначення фінансового результату звітного періоду доходи порівнюють з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи та витрати відображаються в обліку та звітності на момент їх виникнення, незалежно від часу надходження і сплати коштів. Завдяки цьому, користувачі отримують інформацію не тільки про минулі операції, пов'язані з виплатою або отриманням грошових коштів, але й про зобов'язання сплатити грошові кошти в майбутньому, про ресурси, які повинні надійти в майбутньому. Така інформація щодо минулих операцій є найбільш корисною для прийняття користувачами управлінських рішень.

5.Принцип історичної (Фактичної) собівартості визначає пріоритет оцінки активів, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання.

Будь-які активи, виготовлені на підприємстві (незавершене виробництво, готова продукція тощо), оцінюються за виробничою собівартістю у складі прямих та виробничих накладних витрат.

До собівартості придбаних активів включаються витрати відповідно до переліку, затвердженого П(С)БО, який визначає принципи обліку певних активів.

6.Принцип обачності. Його використовують з метою уникнення

невідповідності вартості майна та зобов'язань підприємства існуючим

умовам господарювання.

7. Принцип періодичності припускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.

8. Принцип повного висвітлення полягає в тому, що фінансова звітність повинна включати всю інформацію про фактичні та потенційні результати господарських операцій підприємства. Тому фінансова звітність не обмежується лише основними формами фінансової звітності, а містить ще й примітки.

9.Принцип послідовності - підприємство повинно застосовувати від періоду до періоду обрану для обліку політику.

Дотримання цього принципу є передумовою порівняння фінансових звітів, адже користувачі отримують можливість визначити положення різних облікових політик бухгалтерського обліку щодо схожих операцій та інших подій, які використовуються одним і тим же підприємством або різними підприємствами протягом певних звітних періодів.

10.Принцип превалювання сутності над формою - операції повинні

обліковуватися відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної

Форми.

Сутність операцій та інших подій не завжди відповідає тому, що випливає з їх юридичної форми. Наприклад, наше підприємство може передати актив іншій стороні таким чином, що подальше використання майбутніх економічних вигод, втілених в цьому активі, залишиться за даним підприємством. За таких обставин відображення цієї операції як продажу не відповідатиме її суті.

Принципи фінансової звітності є основоположними правилами ведення бухгалтерського обліку, фінансової звітності на ПП ”ЛГМ”.

 

 

У бухгалтерському обліку для ПП ”ЛГМ” дуже важливим є правильне відображення здійсненої господарської операції в облікових регістрах, оскільки таким чином формується інформація про діяльність підприємства. Узагальнення цієї інформації - одна із найбільш відповідальних робіт, оскільки завершується складанням фінансової звітності, що використовується різними зацікавленими особами. Тому детальніше зупинимось на вивченні елементів і складу фінансової звітності.

Елементами фінансової звітності є: активи, зобов'язання, власний капітал, доходи, витрати. Ці елементи, у свою чергу, поділяються на окремі статті, які можуть об'єднуватися в однорідні групи, виходячи з певної класифікації.

Склад і зміст статей визначаються відповідними П(С)БО. Стаття - це елемент фінансового звіту, що відповідає певним критеріям. Вона наводиться у фінансовій звітності, якщо відповідає таким критеріям: існує ймовірність надходження (збільшення) або вибуття (зменшення) майбутніх економічних вигод, пов'язаних з цією статтею; оцінка статті може бути достовірно визначена.

Звичайно, перед тим як стаття буде внесена у звітність, вона повинна бути оцінена. Оцінка - це процес визначення грошових сум, за якими мають визнаватися і відображатися елементи фінансових звітів у Балансі та у Звіті про фінансові результати. Це передбачає вибір певної бази оцінки.

У фінансовій звітності на ПП ”ЛГМ” використовується декілька різних методів визначення оцінки. Вони включають: історичну собівартість, поточну собівартість, вартість реалізації (погашення), теперішню вартість

Складання звітів - завершальний етап облікового процесу. Можна стверджувати, що до цього етапу входять облікові процедури, які є підготовчою процедурою формування бухгалтерської звітності.

За умови відповідального підходу бухгалтерів до цієї роботи, в результаті отримуються відрегульовані дані бухгалтерського обліку для складання форм фінансової звітності.

Згідно із Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова звітність підприємств включає п'ять річних форм:

Баланс (ф. № 1);

Звіт про фінансові результати (ф. № 2);

Звіт про рух грошових коштів (ф. № 3);

Звіт про власний капітал (ф. № 4);

5) Примітки до річної фінансової звітності (ф. № 5).

Показники фінансової звітності надають відомості про різні аспекти діяльності організації зовнішнім користувачам.

Отже, фінансова звітність комплексно характеризує господарську діяльність ПП ”ЛГМ”, охоплюючи