Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Звіт з виробничої практики на базі ТзОВ "Догма-меблі"

Предмет: 
Тип роботи: 
Звіт з практики
К-сть сторінок: 
88
Мова: 
Українська
Оцінка: 

немає спеціального приміщення для їхнього зберігання безпосередньо у виробничих підрозділах.

Лімітно – забірні картки повинна виписуються окремо на кожну назву, сорт, розмір, марку матеріалу, сировини протягом місяця у двох примірниках: один для складу, інший – для виробничого підрозділу. При видачі матеріалів керівник виробничого підрозділу пред’являє завідувачу складу свій примірник. Після видачі вони взаємно затверджують цю видачу в обох примірниках; одночасно підраховується і записується у картках залишок ліміту. Якщо матеріали, отримані у виробництво не використані протягом місяця, то вони повертаються на склад, а в Лімітно – забірних картках робляться відповідні записи щодо кількості повернених сировини матеріалів. Основними реквізитами такого первинного документу є:
отримувач лімітно – забірної картки, тобто цех, дільниця;
найменування матеріалів
одиниця виміру, кількість по плану та в підсумку всього;
підписи відповідальних осіб.
Відпуск запасів у виробництво, безумовно, є важливою стадією первинного документування господарських подій, однак він є лише початком виробничого процесу. Тому необхідний наступний контроль за використанням матеріалів на кожному переділі технологічного процесу. В залежності від технології використовуються різні методи за належним використанням предметів праці у виробництві. Наприклад, якщо на підприємстві використовується тканина, шкіра, то крім лімітно – забірних карток використовується ще й розкрійний лист, згідно якого після завершення операції розкрою порівнюють фактичний вихід заготовок з нормою.
Може трапитись така ситуація, коли ліміту матеріалу не вистачає для виробництва продукції. В таких випадках додаткову видачу можна проводити на підставі „Акта – вимоги на заміну (додатковий відпуск) матеріалів” (тип. Форма М – 10), який виписується у двох примірниках.
Зворотний бік акта призначений для фіксації дати відпуску та кількості відпущених матеріалів.
Його оформлення є аналогічним як і Лімітно – забірної картки, але вже після детального вивчення даних картки та аналізу доцільності додаткової видачі, узгоджених рекомендаціями спеціалістів – технологів та працівниками планового відділу. Характерною особливістю є те, що додатковий, понадлімітний відпуск матеріалів повинен дозволити керівник підприємства або інші уповноважені особи.
Вибуття запасів може відбуватися не лише внаслідок їхнього витрачання, але і реалізації, внутрішнього переміщення зі складу на склад, тощо. Таке переміщення може відбуватись лише за наявності належним чином оформлених документів. Для таких потреб може використовуватись „Накладна – вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів” (тип. Форма М – 11). Вона виписується у двох примірниках; підписується головним бухгалтером та завідувачем складом, який відпустив матеріали та особою, що їх отримала. Містить реквізити:
дату складання та номер документа;
код (чи назву) відправника та одержувача;
кому відпущено та підстава відпуску;
найменування матеріальних цінностей, номенклатурний номер;
кількість, ціна, сума, інвентарний номер;
підписи відповідальних осіб.
Вибуття матеріалів зі складу після оформлення відповідних документів, описаних вище, фіксується у картках складського обліку.
Окремо слід сказати про малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП). Згідно П (С) БО № 9 „Запаси” МШП визначаються єдиним критерієм – терміном служби, який не може бути одного року або нормальним операційного циклу, якщо він більший одного року.
Надходять МШП таким самим шляхом, як і інші види запасів, а от їхнє вибуття є специфічним з точки зору контролю за доцільним використанням та збереженням для підприємства.
Однак, за даними карток складського обліку неможливо отримати інформацію про реальний запас малоцінних та швидкозношуваних предметів, оскільки при їхній видачі вони відображаються як вибулі.
Вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, що передані в експлуатацію, виключається зі складу активів, з подальшим списуванням їх з балансу. Однак сам факт вибуття не означає втрату контролю за їхнім переміщенням. За місцями експлуатації повинен бути організований оперативний кількісний облік таких предметів у відповідальних осіб протягом строку їх використання.
Як правило, на підприємствах до складу малоцінних та швидкозношуваних предметів належать інструменти, пристрої та спецодяг.
Для обліку інструментів та пристроїв може використовуватися один із двох методів:
перший варіант – одержання МШП та повернення на склад оформляється первинними документами (при видачі – у лімітно – забірних картках, при поверненні – виписується накладна) ;
другий варіант – документально оформлюються лише ті операції, які спричиняють зміни запасів МШП у відповідальних підрозділах (метод постійного запасу або метод обмінного фонду).
Другий варіант є більш складним за документальним забезпеченням. При використанні такого способу відповідальні підрозділи обмінюють на складі непридатні, зношені інструменти на придатні.
На підприємстві використовують другий варіант, який є дещо спрощеним у порівнянні з рекомендованим.
При використанні другого варіанту облік за центрами відповідальності може вестися із застосуванням „Відомості на поповнення (вилучення) постійного запасу інструментів (пристосувань) ” (тип. Форма МШ – 1). Вона слугує тим джерелом інформації, яке показує на певну дату скільки інструментів видано робітникам. Відомість виписується у двох примірниках: для завідуючого складом як підтверджуючий документ видачі (оприбуткування) виданих (повернених) інструментів. Інший примірник направляється плановому відділу.
Видані ж працівникам інструменти на тривале використання варто записувати у „Картку обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів” (тип. Форма МШ – 2). Вона повинна виписується на кожного робітника окремо із зазначенням: табельного номера, цеху, де він працює, посади, професії, найменування інструмента, дати видачі та повернення.
Інструменти видаються на певний термін, а потім списуються
Фото Капча