Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Агарикоїдні гриби лісів Українського Розточчя

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
29
Мова: 
Українська
Оцінка: 

Cortinarius, Lactarius (по 4 види). Серед трофічних груп перше місце займають мікосимбіотрофи (44,9%), значно менше ксилотрофів (29,5%). Частка сапротрофів підстилки становить 15,4%, гумусових сапротрофів – 10,2%. Серед географічних елементів види агарикоїдних базидіоміцетів даного рослинного угруповання розподілені таким чином: евриголарктичний та мультирегіональний – по 27 видів (по 34,6%), неморальний – 20 (25,7%) і бореальний – 4 види (5,1%).

Мікофлора грабово-букових лісів Українського Розточчя нараховує 57 видів агарикоїдних грибів, які належать до 32 родів 12 родин. Вона є значно біднішою від мікофлори букових лісів. Серед трофічних груп переважають мікосимбіотрофи (43,9%), на другому місці – ксилотрофи (29,8%). Підстилочні сапротрофи становлять 14%, гумусові – 8,8%, бріотрофи – лише 3,5%. У спектрі географічних елементів на першому місці знаходиться мультирегіональний, до якого належить 22 види, що становить 38,6% від загальної кількості агарикоїдних базидіоміцетів цих лісів регіону. Інші геоелементи розміщені в такому порядку: евриголарктичний – 20 видів (35,1%), неморальний – 12 (21,1%), бореальний – 3 (5,2%).
У грабово-дубових лісах виявлено 51 вид агарикоїдних базидіоміцетів, які належать до 29 родів 12 родин. Найбагатшими є родини Tricholomataceae (18) і Russulaceae (11 видів), значно гірше представлені Cortinariaceae (5) і Amanitaceae (4 види), серед родів переважають Russula (7) і Mycena (5 видів). Два види (Inocybe maculata і Pholiota aurivella) – нові для України, а Boletus satanas – рідкісний для мікофлори України. Серед трофічних груп переважають мікосимбіотрофи, частка яких становить 46,9%, значно менше ксилотрофів (22,5%), гумусових сапротрофів (16,3%) і сапротрофів підстилки (14,3%). Зареєстровані тут види належать до п’яти географічних елементів, з поміж яких найбільшою кількістю представлений мультирегіональний (22, або 43,1% від загальної кількості видів). На другому місці – евриголарктичний з 15 видами (29,5%), на третьому – неморальний з 10 (19,6%), на четвертому – бореальний, а також види з невизначеними ареалами – по 2 види (по 3,9%).
У чорновільхових лісах виявлено 35 видів агарикоїдних базидіоміцетів, які належить до 26 родів 14 родин. Найбільшим видовим багатством відзначаються родини Tricholomataceae (11 видів) і Russulaceae (6). Роди представлені 1–3 видами. Серед трофічних груп перше місце посідають мікоризоутворювачі (17 видів, або 48,6%). До ксилотрофів належить 10 видів (28,6%). Гумусові сапротрофи представлені 5 видами (14,2%), сапротрофів підстилки – лише 3 види (8,6%). З поміж географічних елементів найповніше представлений мультирегіональний – 14 видів, або 40% від загальної кількості видів, зареєстрованих у вільшняках регіону. Дещо меншу кількість (11 видів, або 31,4%) об’єднує евриголарктичний геоелемент. Значно гірше виражені в мікофлорі цих лісів інші географічні елементи: неморальний – 5 видів (14,3%), бореальний – 3 (8,6%), видів з невизначеними ареалами – 2 (5,7%).
У дрібнолистяних лісах виявлено 52 види агарикоїдних базидіоміцетів, які належать до 26 родів 13 родин. Основну їх частину складають представники родин Tricholomataceae (18 видів), Russulaceae (11), Pluteaceae (5) і Cortinariaceae (4 види), а інші представлені 1–2 видами. Серед родів переважають Lactarius (6 видів), Mycena і Russula (по 5) та Tricholoma (4 види), серед трофічних груп – мікосимбіотрофи, які становлять понад половину (57,7%) видів мікофлори березняків. Це пояснюється тим, що береза, яка формує дрібнолистяні ліси, належить до найліпших (після сосни) мікоризоутворювачів. Ксилотрофи становлять 23,1%, сапротрофи підстилки – 11,5%, гумусові сапротрофи – 7,7%. За географічними елементами агарикальні гриби березняків розподіляються таким чином: мультирегіональний – 18 видів (34,6%), евриголарктичний – 17 (32,7%), бореальний – 10 (19,2%), неморальний – 7 (13,5%).
Видовий склад агарикоїдних грибів в буково-соснових лісах нараховує 81 вид, які належать до 38 родів 13 родин. Переважають представники родин Tricholomataceae (35 видів), Russulaceae (15) і Cortinariaceae (7). Ці родини об’єднують понад половину (69,5%) усього видового складу виявлених тут грибів. Серед родів панівне місце займає Russula (10 видів), менше представлені Tricholoma (6), Clitocybe (5), Amanita, Collybia, Marasmius і Mycena (по 4 види). Серед екологічних груп найчисельніші мікосимбіотрофи (51,9% видів, зареєстрованих у буково-соснових лісах), менш чисельні ксилотрофи (19,8%), сапротрофи підстилки об’єднують 14,8% видів, гумусові сапротрофи – 12,3%, і лише 1,2% припадає на бріотрофи. У спектрі зональних географічних елементів перше місце займає евриголарктичний елемент (34 види), частка якого становить 42% від загальної кількості агарикальних грибів буково-соснових лісів Українського Розточчя. Інші види розподіляються таким чином: мультирегіональних – 30 (37%), неморальних – 8 (9,9%), бореальних – 7 (8,6%), з невизначеним ареалом – 2 (2,5%).
Мікофлора дубово-соснових лісів Українського Розточчя нараховує 72 види агарикоїдних базидіоміцетів, які належать до 38 родів 12 родин, причому переважають представники родин Tricholomataceae (35 ) і Russulaceae (15) видів. Серед родів найбагатші Amanita (7 видів), Mycena і Russula (по 6), далі йдуть Clitocybe, Lactarius, Tricholoma та Xerocomus (по 4 види). За екологічним розподілом у дубово-соснових лісах переважають мікосимбіотрофи, які становлять 52,7%. Це зумовлено тим, що в складі цих асоціацій домінантами є Quercus robur і Pinus sylvestris – деревні породи, які утворюють мікоризу з численними представниками агарикоїдних грибів. З інших трофічних груп виявлено: ксилотрофів – 16,7%, гумусових і підстилочних сапротрофів – по 13,9%, бріотрофів і мікотрофів – по 1,4%. Види, зареєстровані в даному рослинному угрупованні, належать до чотирьох географічних елементів – евриголарктичного (29 видів, або 40,3%), мультирегіонального (26, або 36,1%), неморального (10, або 13,9%) і бореального (7, або 9,7%).
Фото Капча