Агарикоїдні гриби лісів Українського Розточчя

 

 

Дослідження, проведені протягом п’ятирічного періоду після освітлення, показали, що в насадженнях формується густий трав’яний покрив, який негативно впливає на плодоношення грибів. У всі роки на контролі утворювалася більша кількість плодових тіл агарикоїдних базидіоміцетів. На всіх дослідних ділянках переважали ксилотрофи, плодові тіла яких формувалися на гниючій деревині, залишеній в значній кількості після рубки. На контролі, де збереглися всі дерева і не відбулося задерніння ґрунту, найбільшою була кількість мікосимбіотрофів. При розрідженні деревостану інтенсивність плодоношення цих грибів зменшується, оскільки в ході освітлення вирубувалася береза, яка тісно пов’язана з мікоризоутворюючими грибами.

Після проведення прочищення найрізноманітніший видовий склад грибів та найвища інтенсивність плодоношення також відмічені на контрольній ділянці (17 видів). На ділянці з середньою інтенсивністю рубання виявлено лише 6 видів макроміцетів, з слабкою – 11. Причиною зменшення кількості видів грибів на дослідних ділянках є розростання трав’яного покриву. В насадженнях, пройдених прочищеннями, досить високою чисельністю відзначаються ксилотрофи та мікосимбіотрофи, але на контролі (як і при проведенні освітлення) чисельність останніх є все-таки вищою.

Після проведення прорідження найчисельніший видовий склад і максимальне плодоношення макроміцетів відмічено на ділянці з середньою інтенсивністю рубки (17 видів). Контрольна і дослідна ділянка з слабкою інтенсивністю проріджування за даними показниками виявились досить близькими (різниця не суттєва). Найвища кількість карпофорів виявлена на ділянці з інтенсивністю рубки 20%. Найменша кількість плодових тіл була на контролі, де рубка не проводилася. Проміжні значення урожайності за всі роки спостерігалися на ділянці з інтенсивністю рубки 15%. У насадженнях, пройдених прорідженням переважали гриби з групи мікосимбіотрофів, що свідчить про достатньо сформоване лісове середовище та встановлення тісних симбіотичних зв’язків між коренями дерев і мікоризою грибів. Разом з тим, розрідження деревостану сприяє інтенсивнішому протіканню процесів мінералізації підстилки, що, в свою чергу, супроводжується збільшенням плодоношення грибів, особливо трофічних груп ксилотрофів і мікосимбіотрофів.

 

 

На території Українського Розточчя функціонують два великі природоохоронні об’єкти – природний заповідник (ПЗ) “Розточчя” (2085 га) і Національний природний парк (НПП) “Яворівський” (7078,6 га). До наших досліджень їх мікофлора була практично не дослідженою. 

В ПЗ “Розточчя” нами зареєстровано 221 вид агарикоїдних базидіоміцетів. Виявлені гриби належать до 5 порядків 18 родин 79 родів. Найбагатшими на види є родини Tricholomataceae (75), Russulaceae (30), Cortinariaceae (21), Boletaceae (13), Strophariaceae (12), Coprinaceae (11), Amanitaceae (10), Entolomataceae (10), Agaricaceae і Hygrophoraceae (по 7 видів). Вони об’єднують переважну більшість (83,9%) усіх видів агарикоїдних базидіоміцетів заповідника. Серед родів найповніше представлені Mycena (12 видів), Amanita (10), Clitocybe, Collybia, Cortinarius, Tricholoma (по 9), Boletus, Entoloma, Marasmius (по 7) та Coprinus (6). Серед екологічних груп грибів порядку Agaricales s.l. заповідника “Розточчя” переважають мікосимбіотрофи – 114 видів, які становлять 51,6% від загального числа видів. На другому місці – ксилотрофи, кількість видів яких становить 22,7%. Гумусових сапротрофів виявлено 15,6% видів, підстилочних – 9,8%. Бріотрофи представлені трьома видами (Mycena acicula, Naucoria cerodes і Rickenella fibula), копротрофи – лише одним видом (Paneolus sphinctrinum). За даними географічного аналізу, в мікофлорі заповідника переважають евриголарктичні види (84), мультизональних зареєстровано 63, неморальних – 43, бореальних – 31, видів з невизначеними ареалами – 2.

Мікофлора НПП “Яворівський” представлена 173 видами агарикоїдних базидіоміцетів з 68 родів 19 родин 5 порядків – Agaricales s.str., Boletales, Cortinariales, Russulales і Poriales. Серед них найбільшим є Agaricales s. str. (101 вид). Найбагатшим видовим складом вирізняються родини Tricholomataceae (57 видів), Russulaceae (28), Cortinariaceae (15), Boletaceae (12) і Amanitaceae (8), які об’єднують більшу частину (69%) всієї мікофлори парку. За видовим різноманіттям домінуючими серед родів є Russula (19 видів), Lactarius (9), Amanita, Cortinarius і Mycena (по 8), Collybia і Marasmius (по 7), Boletus і Clitocybe (по 6). Серед екологічних груп переважають мікоризоутворювачі (83 види). Ксилотрофи представлені 37 видами, гумусові сапротрофи – 26, підстилочні – 21, бріотрофи – 5 і копротрофи – лише 1 видом. У спектрі зональних географічних елементів перше місце посідає евриголарктичний елемент (64 види), друге – мультирегіональний (56 видів). Інші елементи розміщуються в такому порядку: бореальний – 26 видів, неморальний – 25 і види з невизначеним ареалом – 2.

Усі родини агарикоїдних базидіоміцетів Українського Розточчя представлені в діючих природоохоронних об’єктах. Значно гірше тут відбитий родовий спектр мікофлори регіону: із 88 родів в природному заповіднику зареєстровано 79, Національному природному парку – 68, зовсім не представлені 10 родів (Agrocybe, Anellaria, Cystolepiota, Galerella, Gerronema, Gomphidius, Limacella, Macrocystidia, Pseudoclitocybe і Tubaria). 

На території Українського Розточчя виявлено 14 рідкісних видів грибів, з них один (Strobilomyces floccopus) – занесений до Червоної книги України (1996). Практично всі вони досить добре представлені в природоохоронних об’єктах. У ПЗ “Розточчя” охороняється дев’ять рідкісних видів агарикоїдних базидіоміцетів, в НПП “Яворівський” – п’ять. Декілька видів агарикоїдних базидіоміцетів відмічено тільки на території природоохоронних об’єктів Українського Розточчя.