Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Агарикоїдні гриби (порядок Agaricales s.l., клас Basidiomycetes) як важлива складова гетеротрофного блоку наземних біоценозів

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
29
Мова: 
Українська
Оцінка: 

науково-технічних конференціях Українського державного лісотехнічного університету (1991, 1994, 1996, 1997, 1998, 2002), республіканській школі-семінарі в заповіднику “Розточчя” (смт. Івано-Франкове, 1991), ювілейній науковій конференції “Заповідник “Розточчя” в мережі природно-заповідних об’єктів України” (смт. Івано-Франкове, 1994), II мікологічному симпозіумі (Янів Любельський, Польща, 1997), Всеукраїнському науковому семінарі “Методологія і методика біогеоценологічних досліджень” (смт. Івано-Франкове, 1998), міжнародних науково-практичних конференціях “Проблеми та перспективи розвитку лісівничої освіти, науки та виробництва” (Львів, 1999) і “Розточанський збір – 2000” (Старичі, 2000), українсько-польській науковій конференції “Роль природно-заповідних територій Західного Поділля та Юри Ойцовської у збереженні біологічного та ландшафтного різноманіття” (Гримайлів, 2002). В завершеному вигляді дисертаційна робота була представлена на розширеному засіданні кафедри лісівництва Українського державного лісотехнічного університету.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 10 робіт, з них 5 – у фахових виданнях, решта – в матеріалах і тезах наукових конференцій. 
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, 8 розділів, висновків, списку використаних літературних джерел (406 найменувань, з них – 79 іноземних) і двох додатків. Загальний обсяг роботи становить 272 сторінки, з яких 130 займає текстова частина, дисертація ілюстрована 27 таблицями та 32 рисунками.
 
ПРИРОДНІ УМОВИ УКРАЇНСЬКОГО РОЗТОЧЧЯ
 
На основі літературних даних подано характеристику географічного положення, рельєфу, ґрунтового покриву, клімату, рослинності району дослідження.
 
ОБ’ЄКТИ, МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
 
Матеріалом для даної роботи стали близько 1500 гербарних зразків грибів, зібраних протягом 1990-2000 рр. в основних типах рослинних угруповань Українського Розточчя під час маршрутних та стаціонарних досліджень. Збір матеріалу проводився за методикою А.С. Бондарцева та Р.А. Зінгера (1950), опис ознак кожного виду – за схемою, наведеною в працях М.Я. Зерової (1965) й І.О. Дудки та С.П. Вассера (1987). Для опису забарвлення плодових тіл використовувалася кольорова карта М. Мозера (1978). Для з’ясування ступеня подібності мікофлор основних типів рослинних угруповань регіону було проведене їх порівняння за допомогою коефіцієнта флористичної подібності Жаккара. Порівняння систематичної структури мікофлори Українського Розточчя, Польського Розточчя та ряду регіонів України проводили з використанням коефіцієнта рангової кореляції Кендела. Встановлення видової приналежності зібраного матеріалу проводилося в Інституті ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України (KW). Для цього були використані роботи вітчизняних та зарубіжних авторів (Moser, 1978, 1983; Зерова, Сосін, Роженко, 1979; Вассер, 1980, 1992; Phillips, 1981; Сержанина, 1984, 1985; Коваленко, 1989 та інших). Видовий склад агарикоїдних базидіоміцетів подається за М. Мозером (1983) з урахуванням змін у системі класу Basidiomycetes, наведених у восьмому виданні “Ainsworth and Bisby`s Dictionary of the Fungi” (1995). 
 
КОРОТКИЙ ОГЛЯД ДОСЛІДЖЕНЬ АГАРИКОЇДНИХ БАЗИДІОМІЦЕТІВ УКРАЇНИ ТА РЕЗУЛЬТАТІВ ВИВЧЕННЯ ЇХ ВИДОВОГО СКЛАДУ НА РОЗТОЧЧІ
 
В огляді досліджень агарикоїдних базидіоміцетів України відзначена нерівномірність у вивченні різних регіонів країни. Зазначається, що дослідженню грибів на Розточчі до останнього часу не приділялось належної уваги, тому мікологічні праці, присвячені регіону, є нечисленними. У монографіях С.П. Вассера (1985, 1992), присвячених агариковим і аманітальним грибам, для Розточчя наводиться лише сім видів грибів: Agaricus campestris, Amanita aspera, Cystoderma amianthina, Lepiota acutesquamosa, L. seminuda, Limacella glioderma і Pluteus umbrosus. Л. Стасевич і Я. Харамбура (1996), досліджуючи хвороби основних деревних порід на території Розточчя, наводять чотири види – Armillaria mellea, Flammulina velutipes, Pleurotus ostreatus і Pholiota squarrosa. Таким чином, до наших досліджень в Українському Розточчі було зареєстровано лише 11 видів грибів-макроміцетів, які належать до 10 родів з 7 родин. Тобто можна вважати, що агарикоїдні макроміцети тут були практично недослідженими.
 
АНАЛІЗ ВИДОВОГО СКЛАДУ АГАРИКОЇДНИХ ГРИБІВ ЛІСІВ УКРАЇНСЬКОГО РОЗТОЧЧЯ
 
У результаті проведених досліджень на території Українського Розточчя зареєстровано 341 вид агарикоїдних макроміцетів, які належать до 88 родів 18 родин 5 порядків класу Basidiomycetes (табл. 1). Істотно переважає порядок Agaricales s.str. (219 видів, або 64,2%), частка інших порядків значно менша: Cortinariales – 44 види (12,9%), Russulales – 42 (12,3%), Boletales – 31 (9,1%) і Poriales – 5 видів (1,5%). Серед родин найбільшою є родина Tricholomataceae (106 видів, або 31,1%). У десять провідних родин також увійшли Russulaceae (42 види, 12,3%), Cortinariaceae (41 вид, 12,0 %), Strophariaceae (22 види, 6,5%), Coprinaceae (22 види, 6,5 %), Entolomataceae (17 видів, 5,0 %), Boletaceae (15 видів, 4,4%), Amanitaceae (14 видів, 4,1%), Agaricaceae (13 видів, 3,8 %) і Hygrophoraceae (12 видів, 3,5%). У цілому вони об’єднують 304 види, що становить 89% всього видового складу Agaricales s.l. Українського Розточчя. До найчисельніших у регіоні належать роди Cortinarius – 24 види (7,0 % від загальної кількості), Russula – 23 (6,7%), Mycena і Lactarius – по 19 (по 5,6%), Clitocybe – 15 (4,4 %), Coprinus – 14 (4,1%), Amanita і Entoloma – по 13 (по 3,8%), Tricholoma – 12 (3,5%) та Marasmius – 11 видів (3,3%). На ці 10 родів, які об’єднують 163 види, припадає 47,8% усіх видів агарикоїдних базидіоміцетів, зареєстрованих на Розточчі. 330 видів (майже 97%) є новими для регіону, п’ять – для України (Conocybe lactea, Inocybe maculata, Pholiota aurivella, Strobilurus tenacellus та Stropharia semiglobata).
 
Таблиця 1
Розподіл видів і родів агарикоїдних грибів лісів Українського Розточчя за родинами і порядками
 
Порівняння видового
Фото Капча