Агарикоїдні гриби (порядок Agaricales s.l., клас Basidiomycetes) як важлива складова гетеротрофного блоку наземних біоценозів

1. На території Українського Розточчя виявлено 341 вид агарикоїдних грибів, які належать до 88 родів 18 родин 5 порядків класу Basidiomycetes. 330 видів – нові для регіону досліджень, 5 – для мікофлори України. 

2. У видовому складі агарикоїдних грибів Українського Розточчя істотно переважають представники порядку Agaricales s. str. (64,2% видів). Решта порядків включає значно меншу кількість видів: Cortinariales – 12,9%, Russulales – 12,3%, Boletales – 9,1% і Poriales – 1,5% видів. Серед родин найбільшою за об’ємом є Tricholomataceae (106 видів, 31,1%). У десять провідних родин також увійшли Russulaceae (42 види, 12,3%), Cortinariaceae (41 вид, 12,0%), Strophariaceae (22 види, 6,5%), Coprinaceae (22 види, 6,5%), Boletaceae (18 видів, 5,3%), Entolomataceae (17 видів, 5,0%), Amanitaceae (14 видів, 4,1%), Agaricaceae (13 видів, 3,8%) і Hygrophoraceae (12 видів, 3,5%). Вони об’єднують 307 видів, що становить 90% обсягу видового складу Agaricales s.l. Українського Розточчя. З 88 родів найчисельнішими виявилися Cortinarius (24 види), Russula (23), Mycena і Lactarius (по 19), Clitocybe (15), Coprinus (14), Amanita, Entoloma і Tricholoma (по 13) та Marasmius (11 видів).

3. Порівняння мікофлор агарикоїдних базидіоміцетів Українського Розточчя та п’ятьох інших регіонів України і Польського Розточчя показало, що видовий склад цих грибів, установлений для району досліджень, характеризується значною специфікою. Найближчий він, у тому числі і за систематичною структурою, до видового складу Agaricales s.l. Польського Розточчя, що спричинене як близьким географічним розташуванням, так і подібністю фізико-географічних характеристик обох регіонів.

4. Агарикоїдні базидіоміцети лісів Українського Розточчя представлені такими еколого-біологічними групами: мікосимбіотрофи – 150 видів (44,0%), гумусові сапротрофи – 75 (22,0%), ксилотрофи – 58 (17,0%), підстилочні сапротрофи – 39 (11,4%), копротрофи – 9 (2,6%), бріотрофи – 8 (2,4%), карботрофи і мікотрофи – по 1 (по 0,3%).

5. У мікофлорі агарикоїдних базидоміцетів регіону виділено чотири географічних елементи – евриголарктичний (122 види, 36,1%), мультизональний (86 видів, 25,2%), неморальний (64 види, 18,5%) і бореальний (53 види, 15,5%). Зареєстровані тут гриби належать до 10 типів ареалів – європейського, азіатського, євроазіатського, євроамериканського, євроазіатсько-американського, євроазіатсько-африканського, євроазіатсько-австралійського, європейсько-американо-африканського, євроазіатсько-американо-австралійського і космополітного.

6. Серед основних типів рослинних угруповань Українського Розточчя найбагатшими за видовим складом агарикоїдних базидіоміцетів є дубово-буково-соснові (109 видів) і соснові (92) ліси, найбіднішими – чорновільхові ліси і луки (по 35 видів). Рівень подібності видового складу грибів порядку Agaricales s.l. основних типів рослинних угруповань Українського Розточчя невисокий. Найподібнішими є буково-соснові і дубово-буково-соснові ліси, найменш подібні за видовим складом макроміцетів луки і дубово-буково-соснові ліси.

7. Плодоношення агарикоїдних базидіоміцетів регіону триває з середини травня до початку листопада і в їх розвитку прослідковується чотири періоди: пізньовесняно-ранньолітній (середина травня – початок червня), літній (середина червня – середина серпня), ранньоосінній (кінець серпня – вересень) і пізньоосінній (жовтень – початок листопада). Найсприятливіші умови для розвитку грибів спостерігаються у першій половині вересня (виявлено 267 видів), найменш сприятливі – у травні (11 видів). 

8. На території двох об’єктів природно-заповідного фонду, створених на Українському Розточчі, виявлено 234 види агарикоїдних грибів, 11 з них – рідкісні в Україні. У природному заповіднику “Розточчя” представлено 64,8% усіх видів, зареєстрованих у регіоні, а в Національному природному парку “Яворівський”– 50,7%. Отже, мережа природоохоронних територій регіону є недостатньо репрезентативна і вимагає подальшого вдосконалення та розширення.

9. Доглядові рубання по-різному впливають на видовий склад і плодоношення грибів порядку Agaricales s.l. Освітлення і прочищення призводять до зменшення видового складу та інтенсивності плодоношення грибів протягом трьох років після рубки у зв’язку з інтенсивним розвитком трав’яного вкриття. Прорідження сприяє збільшенню видового складу та інтенсивності плодоношення базидіальних макроміцетів завдяки поліпшенню гідрологічного режиму.

10. Заходи з охорони рідкісних видів грибів Українського Розточчя мають включати такі головні напрямки: охорону природних місцезростань (забезпечення дійової охорони в межах існуючих природоохоронних об’єктів регіону, створення мікологічних заказників, регулювання господарської діяльності і очистки від захаращеності, заборону санітарних рубок та лісогосподарських робіт у період плодоношення рідкісних видів грибів); створення колекції чистих культур та репатріацію зникаючих і вразливих видів; еколого-просвітню пропаганду, спрямовану на раціональне використання грибних ресурсів та охорону рідкісних видів грибів. 

11. Із 341 виду агарикоїдних базидіоміцетів Українського Розточчя 173 (50,7%) є їстівними, 104 (30,5%) – не їстівними, 17 (5%) – умовно їстівними, 36 (10,6%) – отруйними та 28 (8,2%) – з невизначеною харчовою цінністю. Серед отруйних найнебезпечнішими в регіоні є Amanita phalloides, A. virosa, Inocybe fastigiata, Hypholoma fasciculare, Lepista inversa і Mycena pura. 

 

 

1. Базюк І.В. Гриби Agaricales s.l. соснових лісів Українського Розточчя // Науковий вісник УкрДЛТУ. – Львів, 1998. – Вип. 9.1. – С. 97-100.

2. Базюк І.В., Гелюта В.П. Базидіальні макроміцети букових лісів Українського Розточчя // Науковий вісник УкрДЛТУ. – Львів, 1999. – Вип. 9.9. – С. 280-284.

3. Базюк І.В. Базидіальні макроміцети заповідника “Розточчя” // Науковий вісник УкрДЛТУ. – Львів, 1999. – Вип. 9.10. – С. 17-20.

4. Базюк І.В. Нова знахідка Mutinus caninus Fr. в Українському Розточчі // Науковий вісник УкрДЛТУ. – Львів, 2000. – Вип. 10.3. – С. 272-274.

5. Базюк І.В. Гриби Червоної книги України з Українського Розточчя // Укр. бот. журн. – 2000. – 57, № 2. – С. 178-180.

6. Базюк І.В., Гелюта В.П. Болетальні гриби лісів Українського Розточчя // Природа Розточчя: Збірник науково-технічних праць природного заповідника “Розточчя”. Вип. 1. – Івано-Франкове: ПЗ “Розточчя”. – 1999. – С. 117-120.

7. Базюк І.В. Плодоношення грибів / Біогеоценози заповідника “Розточчя” і розробка наукових основ їх охорони / (Літопис природи) / Природ. запов. “Розточчя”. – Укр. держ. лісотехн. ун-т. – Івано-Франкове, 1999. – Кн. 12. – С. 77-92. – Укр. – Деп. в ДНТБ України 04.01.2000, №1. – Ук 2000.

8. Базюк І.В. Плодоношення грибів на сосново-дубовому стаціонарі // Біогеоценози заповідника “Розточчя” і розробка наукових основ їх охорони / (Літопис природи) / Природ. запов. “Розточчя”. – Укр. держ. лісотехн. ун-т. – Івано-Франкове, 1999. – Кн. 12. – С. 93-94. – Укр. – Деп. в ДНТБ України 04.01.2000, №1. – Ук 2000.

9. Базюк І.В., Гелюта В.П. Питання охорони рідкісних видів грибів Українського Розточчя / Розточанський збір – 2000: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (с. Старичі 17-18 листопада 2000 р.). Кн. 2. – Львів: Меркатор, 2001. – С. 182-184.

10. Базюк І.В. Агарикальні гриби дубових лісів Українського Розточчя // Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми та перспективи розвитку лісівничої освіти, науки та виробництва. – Львів, 1999. – С. 8-9.