Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Аграрне право Укріїни

Тип роботи: 
Курс лекцій
К-сть сторінок: 
36
Мова: 
Українська
Оцінка: 

роль відіграє їх правова регламентація, яка здійснюються на основі внутрішньогосподарських локальних нормативних актів.

Внутрішньогосподарські нормативно-правові акти за порядком набуття юридичної сили поділяються на дві групи.
До першої групи: які набувають юридичної сили з моменту реєстрації підприємства у відповідних державних органах. До них належать статут кооперативного підприємства, а в господарських товариствах – установчій договір та статут.
До другої – нормативно-правові акти, що набувають юридичної сили з моменту прийняття їх найвищими органами самоврядування товаровиробників.
Характерні риси локальних актів:
  • діють і мають юридичну силу тільки в межах того підприємства, яке їх прийняло;
  • по колу осіб їх дія розповсюджується, як правило, тільки на членів, учасників, акціонерів того товариства, що прийняло цей нормативний акт.
Локальні акти приймаються на основі аграрно-правових актів, виданих органами державного управління та представницькими органами сільськогосподарських підприємств.
Приймаються акти після відповідної підготовки і обговорення загальними зборами, після чого приймаються у відповідному порядку і набувають юридичної сили. Приймаються на основі чинного законодавства.
 
Тема:  СУБ’ЄКТИ АГРАРНОГО ПРАВА
 
План.
  1. Поняття і класифікація суб’єктів аграрного права.
  2. Правовий статус аграрних підприємств кооперативного і корпоративного типів.
  3. Правовий статус державних сільськогосподарських підприємств.
  4. Правове становище міжгосподарських підприємств і об’єднань.
  5. Припинення діяльності суб’єктів аграрного підприємництва.
 
1. Поняття і класифікація суб’єктів аграрного права. 
Суб’єкти аграрного права – це виробники продуктів харчування, сировини і продовольства рослинного і тваринного походження всіх форм власності та легальних організаційно-правових форм господарювання.
Основними виробниками є сільськогосподарські підприємства, суб’єкти аграрного підприємництва.
Сільськогосподарське підприємство являє собою самостійний суб’єкт господарювання, який створений компетентним органом державної влади чи органом місцевого самоврядування чи іншими суб’єктами для задоволення суспільних чи особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної та іншої діяльності в аграрному секторі економіки в порядку передбаченому законодавством.
Сільськогосподарське підприємство відрізняється від будь-якого іншого по таким показникам:
  1. предмет діяльності – виробництво, переробка і реалізація продуктів харчування рослинного та тваринного походження;
  2. використання природних ресурсів – це, насамперед, земля, водні об’єкти та ін. 

Окрему групу суб’єктів агарного права становлять фізичні особи, які господарюють на землі для задоволення особистих потреб у сільськогосподарській продукції. Такі суб’єкти здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи та не мають на меті отримання прибутку (наприклад, ОСГ).

Класифікацію суб’єктів аграрного права можна проводити за різними критеріями: за формою власності, за предметом статутної діяльності, за організаційно-правовою формою, за суб’єктним складом.
 
2. Правовий статус аграрних підприємств кооперативного і корпоративного типів.
Аграрне підприємство кооперативного типу – це юридичні особи, засновані на недержавній формі власності, членстві, особистій трудовій участі членів підприємства, можливому об’єднанні майна для спільного ведення статутної діяльності з метою одержання прибутку. 
Особливості правосуб’єктності цих підприємств: 1) економічну основу створення і діяльності кооперативних с/г підприємств становить колективна власність підприємства як юридичної особи, а його членів – в частині майна, яку вони одержують при виході із підприємства, тобто недержавна форма власності; 2) має місце об’єднання робочої сили, а не майна, тобто трудова участь є обов’язковою; 3) управління і контроль за діяльністю підприємства здійснюється його членами на підставі принципу колективного самоврядування ( один член – один голос). Вищий орган управління – загальні збори; 4) визначальний правовий інститут – право членства (відносини членства); 5) джерела власності – членські внески, прибутки; 6) виконавчий орган – правління підприємства; 7) форма розподілу прибутків залежить від трудової участі членів підприємства.
Аграрні підприємства корпоративного типу – це підприємства або інші суб’єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об’єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства  з метою одержання прибутку.
Особливості підприємства корпоративного типу: 1) недержавна або державна форма власності, тобто економічну основу (правовий режим майна) товариства становить власність товариства на майно, що передане засновниками і учасниками у власність; на вироблену продукцію шляхом господарської діяльності; одержані доходи, а також інше майно, набуте товариством на законних підставах; 2) товариство є об’єднанням майна, а не особистої трудової участі. Трудова участь не обов’язкова; 3) управління і контроль здійснюється учасниками (акціонерами) залежно від їх частки у статутному капіталі товариства; 4) визначальний правовий інститут – право засновництва/участі (відносини участі); 5) виконавчий орган – правління (АТ), дирекція (ТОВ) якщо інше не передбачено статутом; 6) форма розподілу прибутків – виплата дивідендів на акції чи частки (ТОВ); 7) розподіл прибутку між працівниками не обов’язковий (тільки за рішенням вищого органу управління).
 
3. Правовий статус державних сільськогосподарських підприємств.
Державне сільськогосподарське підприємство – самостійний суб’єкт господарювання, створений на загальнодержавній власності компетентним органом державної влади, який має права юридичної особи і здійснює виробничу, науково-дослідну та іншу господарську діяльність в порядку передбаченому чинним законодавством України з використанням земель сільськогосподарського призначення.
Державні сільськогосподарські підприємства характеризуються наступним: 1) засновуються на державній власності; 2) створюються згідно з рішенням власника майна чи уповноваженого ним органу. Також може створюватися за згодою власника на базі відокремлення одного або декількох структурних підрозділів підприємства, тобто шляхом реорганізації; 3) діє на основі статуту, якщо інше не встановлено законом; 4) є юридичною особою, має відокремлено майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та
Фото Капча