Агробіологічна і технологічна оцінка нових технічних форм винограду селекції ІВіВ ім. В.Є. Таїрова

 

Таблиця 3

Характеристика якості урожаю елітних форм і контрольних сортів (1992-1996 рр.) 

 

 

Масова концентрація кислот в суслі форм відповідала кондиціям столового вина, за винятком форм 38-9-22 і 39-15-5, які мали підвищену кислотність. Стабільний вміст кислот відзначений у форм 34-56-8, 38-9-94, 39-12-6 і 38-10-72.

Інтенсивність накопичення цукрів (кількість цукрів за один день періоду достигання ягід) у більшості форм перевершувала контрольні сорти (0, 4-0, 5 г/100 см3), максимальна інтенсивність встановлена у форми 38-10-72 (0, 9-1, 0), висока і стабільна інтенсивність накопичення цукрів – у

34-56-8 (0, 7-0, 8) і 39-12-6 (0, 6-0, 7 г/100 см3). За данними нагромадження цукрів і зниження кислот доцільно урожай форми 34-61-63 збирати зразу після досягнення кондицій на сухі, а врожай

39-12-6 в сприятливі роки витримувати до кондицій на десертні вина.

Накопичення масової концентрації цукрів і кислот у форм різних сроків достигання характериз-увалось неоднаковою залежністю від погодних умов трьох літніх місяців: підвищення сум актив-них температур в цей період суттєво знижувало титровану кислотність у форм ранніх і ранньо-середніх за терміном достигання форм (r = – 0, 88, прі р=0, 05; R = 0, 88), незначне – у середньо-пізніх форм (r = – 0, 09) ; кількість літніх опадів в меншій мірі впливала на рівень накопичення цукрів у ранніх і ранньо-середніх, ніж у середніх і середньо-пізніх за сроком достигання форм (r = 0, 64 и г = 0, 97 відповідно). В роки з лімітом вологи рівень накопичення цукрів у ранньо-стиглих форм не залежав від тривалості годин сонячного сяяння (г = 0, 03) на відміну від форм сереньо-піздніх сроків достигання (г = – 0, 85). Встановлені залежності підтверджують перспективність відбору для умов степової частини півдня України ран-ньостиглих форм винограду.

Механічний аналіз грона елітних форм показав, що:

у всіх форм, за винятком 38-9-94, високе співвідношення нормально сформованих ягід до загальної їх кількості (90, 3 – 98, 2%) ;

у форм 38-10-72 і 38-9-33 – високий показник маси ягоди – (більше 2, 0 г), у форм 34-61-63 і 34-2-14 – низький (1, 0) ;

у форми 39-12-6 – низька доля гребенів (2, 5%), у форм 39-12-6 (рис. 7) і 38-9-22- високий і стабільний вихід сусла. (табл. 2)

Хімічний склад сусла, виноматеріалів і дегустаційна оцінка вин. У форм рН сусла варіював від 2, 75 до 3, 8 (табл. 3). Вміст винної кислоти не відрізнявся від сорту Аліготе, запас фенольних речовин був на рівні або вище. Вміст амінного азоту і білка в суслі форм значно варіював за роками досліджень. Між формами виявлені відмінності за співвідношенням винної та яблучної кислот у зразках сусла, найвище співвідношення вмісту кислот відзначено у 34-61-63.

За основними показниками вин відмінності форм від сорта Аліготе була незначною, за винятком форми 34-61-63, яка мала низький вміст титрованих кислот. Об’ємна доля спирту у зразках Аліготе складала в середньому 10, 7%. Контроль перевершили форми 34-56-8 (13%), 34-61-63 (12, 5%), 39-12-6 (12, 4%), 37-13-52 (12, 0%), 39-13-21 (11, 9%). Висока стабільність показника характеризувала форму 34-56-8.

Для білих столових вин масового випуску рекомендується норма вмісту екстрактивних речовин не менше 16, 0 г/л. Всі досліджені зразки вин мали високе значення приведеного екстракту (від 17, 0 до 23, 7 г/л). Вмість фенольних речовин, які відіграють важливу роль у процесах формування органолептичних властивостей винограду і вина, в зразках вин форм не відрізнявся від контрольних, за винятком 38-9-94, 38-9-33 і 38-9-22, у яких цей показник був вищим. За вмістом летких кислот всі зразки відповідали вимогам виробництва білих виноградних вин (не більше 1, 2 г/л).

 

Таблица 4

Хімічний склад виноматеріалів з урожаю елітных форм, (середнє за 1993-1995 рр.)

 

За період досліджень високо оцінені зразки вин елітних форм 38-10-72, 34-56-8, 39-12-6, 34-61-63, 39-13-21, 38-9-33. Сухі вина з урожаю форм 34-56-8 і 39-12-6 характеризувались серднім балом 7, 78, дещо поступилась їм форма 34-61-63 – 7, 77. Стабільний середній бал мала форма 39-12-6, зразки вина форми характеризувались як сортові, чисті, гармонійні і достатньо повні, з хересними тонами за ароматом і привабливою хлібною шкуринкою за смаком.

Класифікація форм. З метою виявлення стабільних в умовах степової частини півдня України генотипів винограду у форм оцінена варіабельність за 21 кількісною селекційною ознакою. Ознаки і форми були згруповані методом кластерного аналізу (рис. 8).

Кластер 1 (варіювання селкційних ознак 8 -11%) – “відсоток розвинутих пагонів”, “відсоток пло-доносних пагонів”, “коефіцієнт плодоносності”, “розмір грона вертикальний ”, “розмір ягоди верти-кальний”, “розмір ягоди горизонтальний”, “массова концентрація цукрів”, “вихід сусла”.

Кластер 2 (варіювання 18 – 26%) – “навантаження куща вічками”, “навантаження куща пагона-ми”, “кількість розвинутих вічок”, “навантаження пагонами на кущ”, “коефіцієнт плодоношення”, “го-ризонтальний розмір грона”, “масова концентрація кислот”, “навантаження на разчавлювання ягоди”.

Кластер 3 (23 -52%) – “кількість плодоносних пагонів”, “кількість розвинутих пагонів”, “кількість суцвіть на кущ”, “урожай з куща”, “навантаження на відрив ягоди”.

В кластер разом з сортом Овідіопольський увійшли форми 34-61-63, 39-13-21, 34-2-14, 38-9-22,

38-9-33, 39-15-11; з сортом Аліготе