Предмет:
Тип роботи:
Методичні вказівки
К-сть сторінок:
80
Мова:
Українська
75,8 ∆n1сер= 0,64 n2сер= 193,2 ∆n2сер= 0,64
5. Робочі формули.
Внутрішній опір гальванометра
, (1)
де n1 і n2 – кількість поділок, що відповідають відхиленню стрілки гальванометра.
Чутливість гальванометра по струму (ціна поділки по струму)
, (2)
де U – напруга.
Чутливість гальванометра по напрузі (ціна поділки по напрузі)
. (3)
6. Обчислення значень Rg, Ki, Ku:
(Ом);
;
.
7. Формули розрахунку повних абсолютних похибок ∆Rg, ∆Ki, ∆Ku:
;
;
.
8. Математична обробка результатів прямих вимірювань за методом Стьюдента.
8.1. Вибіркові середньоквадратичні відхилення
;
;
Sn(U)=0, Sn(R)=0, Sn(R0)=0, Sn(R1)=0, бо ці величини були незмінними.
8.2. Випадкові похибки при надійності Р=0,95 та tc=2,8.
;
;
∆Uвп=0, ∆R0вп=0, ∆R1вп=0, ∆Rвп=0, бо ці величини були незмінними.
8.3. Приладові похибки при Р=0,95 , tc=2,8, t=2.
(В);
(Ом);
(Ом);
(Ом);
(поділки).
Тут σпр. – середньоквадратичні відхилення, що відповідають паспортним приладовим похибкам (∆U)пасп, (∆R0)пасп, (∆R1)пасп, (∆R)пасп.
8.4. Загальні абсолютні похибки прямих вимірювань:
(В);
(Ом);
(Ом);
(Ом),
бо ці величини були незмінними.
(поділки);
(поділки).
9. Розрахунок кожного доданку підкореневих виразів п. 7.
9.1.
9.2.
(Ом2);
9.3.
(Ом2);
9.4.
(Ом2);
9.5.
9.6.
9.7.
9.8.
9.9.
9.10.
9.11.
9.12.
9.13.
9.14.
9.15.
10. Обчислення загальних абсолютних похибок непрямих визначень Rg, Ki, Ku за формулами п. 7:
(Ом);
11. Відносні похибки:
; εRg≈1,8%.
; εКі≈2,0%.
; εКu≈0,8%.
12. Кінцеві результати:
Rg=(0,70±0,01)•103 Ом; εRg≈1,8% при Р=0,95.
Кі=(9,7±0,2)•10-8 ; εКі≈2,0% при Р=0,95.
Кu=(6,81±0,06)•10-5 ; εКu≈0,8% при Р=0,95.
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 9 (eм). Перевірка закону Ампера
1. Мета роботи: а) зобразити графічно залежність сили струму у провіднику F=f(I), зробити висновки; б) знайти величину індукції постійного магнітного поля електромагніта, в якому коливається провідник зі струмом; в) оцінити похибки вимірювання індукції магнітного поля; методом найменших квадратів знайти аналітичну залежність F=f(I) і зробити висновок відносно значення постійної лабораторної установки.
2. Робоча формула:
де - постійна лабораторної установки (задається); m – маса маятника; r1 – віддаль від горизонтального підвісу до центра ваги маятника; r2 - віддаль від лінії підвісу маятника до провідника ab; t0 – час n коливань без магнітного зовнішнього поля; t – час n коливань у постійному магнітному полі електромагніта.
Позначимо , тоді
F=±cx; .
Знак “+” або “-“ залежить від напрямку струму в провіднику.
3. Опис робочої установки.
Установка для перевірки закону Ампера зображена на рисунку. Вона складається з фізичного маятника А і електромагніта М. Фізичний маятник являє собою мідний провідник, зігнутий у вигляді прямокутної рамки. Сторона рамки ab довжиною ℓ розміщена між полюсами електромагніта М перпендикулярно до силових ліній магнітного поля. На протилежному до провідника ab кінці маятника закріплені опорні тригранні призми Д, які спираються на спеціальні латунні підшипники. Біля опорних призм до кінців рамки с і d припаяні легкі гнучкі провідники П, за допомогою яких провідник ab включають в електричне коло. Струм в провіднику ab можна змінювати за допомогою реостата R і вимірювати амперметром А. Електромагніт М живиться від акумулятора ℰ. Коло, в яке включений провідник ab, одержує напругу від випрямляча О.
4. Паспортні дані лабораторної установки та паспортні приладові похибки.
С=(31,2±0,3)·10-3Н; l= (3.5+0.1)·10-2м; Іmax=5А; Δt=0,1с.
5. Таблиця безпосередніх вимірювань та проміжних обчислень.
№
п/п І, А t, с
х F,
10-3 H Δx=xi-xср. ΔF=(Fi-Fср.),
10-3 Н Δхі·ΔFi, 10-3 Н Δхі2
1 0.0 56.9 1.00000 0.0000 0 0.08567 2.673 0.22898 0.00734
2 1.0 58.2 0.95583 -0.0442 -1.3782 0.04149 1.295 0.05372 0.00172
3 1.5 59.0 0.93008 -0.0699 -2.1815 0.01575 0.491 0.00774 0.00025
4 2.0 59.5 0.91451 -0.0855 -2.6671 0.00018 0.006 0.00000 0.00000
5 2.5 60.3 0.89041 -0.1096 -3.4192 -0.02392 -0.746 0.01786 0.00057
6 3.0 61.1 0.86725 -0.1328 -4.1419 -0.04709 -1.469 0.06918 0.00222
7 3.5 62.0 0.84225 -0.1577 -4.9218 -0.07208 -2.249 0.16211 0.00520
Сума 13.5 -0.5997 -18.710 0.53957 0.01729
Ср. 1.929 -0.0857 -2.6728
6. Графічне представлення експериментальних даних вказує на лінійну залежність F(х), яку в загальному можна виразити співвідношеням
,
де с – постійна лабораторної установки, а – постійна величина.
За методом найменщих квадратів у спрощеному варіанті [А.М.Длин. Математическая статистика в технике. – М.: Советская наука. – 1958.] розрахуємо с та а.
Звідси видно, що раніше задана постійна лабораторної установки, є вірною.
Для знаходження аналітичної залежності F(I) доповнимо попередню таблицю додатковими розрахунками:
№ п/п І, А F,
10-3 H ΔF=(Fi-