+3 8(066) 185-39-18
fstyle="text-align: justify;">С-зіскладним (втулочним) циліндром (із набору втулок, стягнутих всередині кожуха фасонними гайками);
29- діаметр насоса;
25- довжина ходу плунжера, помножена на 100 мм;
25- напір насоса, помножений на 100 м
2.3.5. Вибір конструкції штанг і НКТ
Вибираємо за рекомендаційними таблицям конструкцію насосних штанг і НКТ
СвердловинаА
Конструкція насосних штанг – триступенева
dнш=25мм
L=0,21*2824,6=593,2м
.
Приймаємо 74 штангм діаметром 25мм (592м).
dнш=22мм
L=0,23*2824,6=649,7м
.
Приймаємо 81 штангу діаметром 22мм (648м).
dнш=19мм
L=2824,6-(593,2+649,7)=1581,7м
.
Приймаємо 198 штанг діаметром 19мм (1584м).
dнкт=60мм
Свердловина Б
Конструкція насосних штанг – двоступенева:
dнш=22мм
L=0,72*1458,6=1050,2 м
.
Приймаємо 131 штангу діаметром 22мм (1048м).
dнш=19мм
L=1458,6-1050,2=408,4м
.
dнкт=60мм
Приймаємо 51 штангу діаметром 19мм (408м).
Свердловина В
Конструкція насосних штанг – двоступенева:
dнш=22мм
L=0,435*1586,5=690,1м
.
Приймаємо 86 штанг діаметром 22мм (688м).
dнш=19мм
L=1586,5-690,1=896,4м
.
Приймаємо 112 штанг діаметром 19мм (896м).
dнкт=60мм
Свердловина Г
Конструкція насосних штанг – двохступенева:
dнш=25мм
L=0,72*1559,8=1123,1м
.
Приймаємо 140 штанг діаметром 25мм (1120м).
dнш=22мм
L=1559,8-1123,1=436,7м
.
Приймаємо 55 штанг діаметром 22мм (440м). dнкт=60мм
2.3.6. Визначаємо кількості коливань верстата-качалки
– кількість коливань верстата-качалки, хв-1;
– дебіт свердловини, кг/добу;
– довжина ходу штока, м;
– ККД насоса, ;
– густина газорідинної суміші в інтервалі вибій – прийом насоса, кг/м3;
– площа поперечного перерізу плунжера насоса, м2.
– діаметр насоса (плунжера), м.
СвердловинаА
(м2);
СвердловинаБ
(м2);
.
СвердловинаВ
(м2);
.
СвердловинаГ
(м2);
Таблиця №3 Вибір типу насосів та визначення кількості коливань верстата-качалки
№ свердло-виниQ
т/добLн
мdн
ммТип насосаN
кач/хв
А0,922824,60,028НВ1C-29-25-252,5
Б1,321458,60,028НВ1C-29-25-258,1
В3,121586,50,038НВ1C-38-30-201,4
Г1,81559,80,028НВ1C-29-25-2511,2
Висновок:
За результатами проведених розрахунків мною вибране обладнання, штангові свердловинні насоси та верстати-качалки, яке є більш доцільним при використанні на свердловинах із даними дебітами (св.А – 0,92 т/доб, св.Б – 1,32 т/доб, св.В – 3,12 т/доб, св.Д – 1,8 т/доб).На свердловині В я рекомендую встановити насос типу НВ1С-38-30-20 із верстатом-качалкою 7СК-12-2,5-4000, на свердловинах А, Б і Г – насоси типу НВ1С-29-25-25 і верстати-качалки5СК-6-1,5-1600 для Б і Г,та 7СК-12-2.5-4000 для А відповідно. Число качків верстата-качалки для свердловин А, Б, В і Г становить 2,5; 8,1; 1,4 і 11,2кач/хв відповідно.
Загальний висновок:
Отже,так як фактичний дебіт усіх свердловин від’ємний,тому я замінив усі штангово свердловинні насоси.Оскільки,насоси в усіх свердловинах опущені на недостатню глибину,то я рекомендую опустити їх на відповідні величини,які розраховані в курсовому проекті.А також в ході розрахунків обрав типи верстатів качалок для кожної свердловини і насоси типу НВ1С.
3.Охорона надр навколишнього середовища
Завданням законодавства про охорону навколишнього середовища є встановлення відносин в області охорони, використання та відновлення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідація негативного впливу господарської діяльності та довкілля.
Кожен громадянин України має право на:
-безпечне для його життя і здоров'я навколишнє природне середовище;
-отримання екологічної освіти;
-участь у роботі громадських екологічних формувань.
Державний контроль у сфері охорони довкілля здійснюють ради депутатів, міністерства охорони навколишнього природного середовища. Нагляд за дотриманням вимог законодавства здійснює генеральний прокурор України. Закон регулює також використання природних ресурсів. Для фінансування заходів з охорони довкілля створено державний і регіональний фонди охорони навколишнього природного середовища за рахунок :
-штрафів за забруднення довкілля;
-штрафів за порушення норми і правил охорони навколишнього природного середовища;
-добровільних внесків підприємств та громадян у законодавстві зазначено заходи щодо забезпечення екологічної безпеки, а також природні території та об'єкти що підлягають окремій охороні ( природно-заповідний фонд, курортні та лікувально-оздоровчі зони, тощо ).
Порушення законодавства України про охорону довкілля тягне за собою дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність. Законодавство України про охорону навколишнього природного середовища складається із зеленого, водного, лісового кодексів, законодавства про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону та використання водних і земельних ресурсів.
4. Техніка безпеки при експлуатації свердловин штанговими насосами
1.Гирло свердловини обладнують запірною арматурою і сальниковим засобом герметизації устя.
2.Обв’язка устя свердловини повинна дозволяти зміну набивки сальника полірованого штока, при тиску в свердловині ,замір тиску на усті і температури.
3.До початку ремонтних робіт або перед оглядом обладнання періодично працюючої свердловини з автоматичним, дистанційним або ручним пуском, електродвигун повинен відключатися. Вантаж повинен бути спущений в нижнє положення і заблокований гальмівним засобом, а на пусковому пристрої повинен бути знак: «Не вмикати працюють люди».
4.На свердловинах з автоматичним та з дистанційним керуванням верстатів-качалок поблизу пускового пристрою на видному місці повинні бути закріпленні плакати з написом: „Увага! Пуск автоматичний ”.
5.Кривошипно-шатунний механізм верстата-качалки, площадка обслуговування електропривода і пусковий пристрій повинні бути пофарбовані і загороджені.
6.Система заміру дебіту, пуску, зупинки свердловини повинні мати вихід на диспетчерський пульт.
7.Верстат-качалка повинен бути встановлений так, щоб рухаючі частини не торкалися з фундаментом або ґрунтом.
8.Для обслуговування гальма верстата-качалки встановлюється площадка з огорожею.
9.При крайньому нижньому положенні головки балансира відстань між траверсою підвіски сальникового штоку або штанготремачем і сальником на усті повинно бути не менше 20 метрів.
10.Кондуктор (технічна колона) повинен бути зв’язаний з рамою верстата-качалки не менш ніж двома стальними провідниками заземлення, приварених в різних місцях до кондуктора. Переріз прямокутного провідника повинен бути не менше 48 мм, товщина стінок кутової сталі не менше 4 мм, діаметри круглих заземлень 10 мм.
11.Заземлюючі провідники, які з’єднують раму верстата-качалки з кондуктором (технічною колоною), повинні бути закопані в землю не менш, ніж на 0.5м.
12.Застосування для цих цілей стального канату не допускаються. З’єднання заземляючи провідників повинні бути доступні для огляду.
4.1. Протипожежні заходи
1. На кожному підприємстві необхідно мати данні про показники пожежно вибухової безпеки речовин та матеріалів, котрі застосовуються в технологічних процесах.
2. Параметри режиму роботи технологічного обладнання, з’єднаного зі застосуванням горючих газів, зріджених горючих газів легкоспалахуючих речовин, а також з наявністю вибухопожежно небезпечного пилу, забезпечує вибухопожежобезпечність технологічного процесу.
3. Температура підігріву темних нафтопродуктів при зберіганні, а також при проведенні зливо-наливних операцій нижче температури спалаху нафтопродукту в закритому гирлі на 35 ºС і не перевищувати 90 ºС.
4. На приборах контролю і регулювання позначають допустимі області вибухопожежнобезпечних параметрів роботи технологічного обладнання.
5. При відхиленнях одного або декількох вибухонебезпечних параметрів від допустимих границь прилади контролю та регулювання подають попереджувальні та аварійні сигнали.
6. Для кожного резервуара встановлюється максимальна границя заповнення.
7. Схема обв’язки трубопроводу передбачає, як правило, можливість виключення несправного обладнання із технологічного процесу і забезпечує аварійний злив.
8. Основне та допоміжне технологічне обладнання підприємства захищає від статичного струму.
9. Роботи на вибухопожежнонебезпечних технологічних об’єктах виконується інструментом, що виключає утворення іскор.
10. Обладнання лінійної частини магістральних нафтопродуктопроводів, а також їх огорожу тримають в цілому стані, а рослинність в межах огорожі систематично знищують.
11. Споруди захисту від розливу нафтопродуктів, своєчасно ремонтуються, очищуються від нафтопродуктів і відкладів.
12. Приміщення насосних станцій повинні бути оснащенні газоаналізаторами вибухонебезпечних концентрацій, а при їх відсутності на об’єкті встановлюють порядок відбору і контролю проб.
13. Встановлюють постійний контроль за герметичністю резервуарів та їх обладнання.
14. Люки, які потрібні для заміру рівня і відбору проб із резервуарів мають герметичні кришки. З внутрішньої сторони люки забезпечують кільцями з металу, запобігають утворенню іскор.
15. Перед розпалом вогневої печі трубопроводи подачі палива до всіх непрацюючих форсунок заглушуються. Запалювати форсунки вогневої печі без попередньої продувки камери спалювання та димової труби водяним паром забороняється. Продувку треба вести не менше 15 хвилин після появи пара з димової труби.
16. Для підігріву трубопроводів та вузлів засувок використовують пару, гарячу воду або пісок, а також електропідігрів в вибухозахищенному виконанні.
17. Мережі евакуаційного освітлення та систем пожежної автоматики з’єднуються незалежно від основної мережі джерелом живлення або автоматично переключаються при відключені основних джерел.
18. Споруди, будівлі та відкриті виробничі установки в залежності від призначення, класу вибухонебезпечних і пожежних зон, середньорічної тривалості гроз у районі їх розташування та очікуваної кількості пораження блискавкою забезпечують блискавко-захисне спорудження та будівлі та дійсних правил.
Список літератури
1.Акульшин А.И., Бойко В.С., Зарубин Ю.А., Дорошенко В.М. Эксплуатация нефтяных и газовых скважин: Учеб.для техникумов. – М.: Недра, 1989. – 480 с.: ил.
2.Андреев В.В., Уразаков К.Р., Далимов В.У. и др. Справочник по добыче нефти/ Под ред. К.Р. Уразакова. – М.: ООО «Недра-Бизнесцентр», 2000. – 374 с.: ил.
3.Бойко В.С., Кондрат Р.М., Яремійчук Р.С. Довідник з нафтогазової справи. – К.: Львів, 1996. – 620 с.
4.Бойко В.С. Розробка та експлуатація нафтових родовищ: Підручник. – 3-є доповнене видання – К.: «Реал-Принт», 2004. – 695 с.
5.Бухаленко Е.И., Абдуллаев Ю.Г. Монтаж, обслуживание и ремонт нефтепромыслового оборудования: Учебник для учащихся профтехобразования и рабочих на производстве. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Недра, 1985. – 391с.
6.Дашевский А.В., Кагарманов И.И., Зейгман Ю.В., Шамаев Г.А. Справочник инженера по добыче нефти. – Уфа, 2002. – 290 с.
7.Мищенко И.Т. Скважинная добыча нефти: Учебное пособие для вузов. – М.: ФГУП Изд-во «Нефть и газ» РГУ нефти и газа им. И.М. Губкина, 2003. – 816 с.
8.Мищенко И.Т., Сахаров В.А., Грон В.Г., Богомольный Г.И. Сборник задач по технологии и технике нефтедобычи –М.: Недра, 1984. – 272 с.
9.Оркин К.Г., Юрчук А.М. Расчеты в технологии и технике добычи нефти. – М.: Недра, 1967. – 380 с.
10.Юрчук А.М. Расчеты в добыче нефти. – М.: Недра, 1989. – 240 с.
11. Проект розробки Козіївського родовища, 1980.