+3 8(066) 185-39-18
fпередбачений паз, у котрий входить клин засувки. Корпус засувки з канатом, підведеним до рукоятки, прикріплений до тіла балансира болтами. Для звільнення голівки клин за допомогою рукоятки відтягується назад.
Опора балансира—вісь, обидва кінці якої встановлені насферичних роликопідшипниках, поміщених у чавунні корпуси. Середнячастина осі квадратного перетину двома скобами прикріплена до нижньої полиці балансира.
Траверсу шарнірно з'єднує балансир із двома паралельно працюючими шатунами. У верстатах з комбінованим і кривошипним зрівноважуванням траверса фігурна у вигляді звареної балки коробчастого перетину, а у верстатах з балансирним зрівноважуванням траверсою є вісь.
Шатун — сталева трубна заготовка, в один кінець якої уварена верхня головка шатуна, а в інший — башмак. На станках-качалках моделей 4СК— 9СК верхня головка шатуна прикріплена до пальця; на верстатах моделей 1СК—3СК — до самої траверси. Палець верхньої головки шатуна, у свою чергу, шарнірно з'єднаний із траверсою. Башмак болтами прикріплений до корпуса сферичного роликопідшипника пальця кривошипа.
Кривошип перетворить обертальний рух ведучого вала редуктора у вертикальний зворотно-поступальний рух колони штанг. Зміна довжини ходу точки підвісу штанг досягається зміною радіуса кривошипа.
У станках-качалках з комбінованим і кривошипним зрівноважуванням на кривошипі встановлені противаги, що переміщаються за допомогою спеціальних ходових гвинтів, встановлених у торцевих пазах кривошипа. Обертанням гвинта здійснюють механізоване переміщення противаги по кривошипі.
По закінченні переміщення противагу закріплюють на кривошипі, затягуючи гайки наспеціальних болтах.
Редуктор — двоступінчастий з циліндричними зубчастими колесами, розташованими симетрично щодо його поздовжньої осі. Ведучий (швидкохідний) вал обертається в роликопідшипниках з циліндричними роликами. На кінцях ведучого вала маються конічні цапфи, на яких розташовані шків клино-пасової передачі і гальмо. Проміжний і ведучий (кривошипний) вали встановлюють у конічних роликопідшипниках. На обидва кінці веденого вала насаджені кривошипи. Змащення зубчастої передачі й опор валів — з масляної ванни (картера).
Гальмо станка-качалки—двох колодкове. Права і ліва колодки
прикріплені до редуктора за допомогою пальця. Колодки за допомогоюстяжного пристрою охоплюють гальмовий шків, насаджений на ведучий вал редуктора. Стяжний пристрій складається з ходового гвинта з правим і лівим різьбленням і двох гайок, закріплених на рухливих кінцях колодок. Рукоятка гальма, насаджена на стяжний гвинт, для зручності і безпеки при роботі винесена в кінець рами за електродвигун.
Поворотна рама під електродвигун призначена для швидкої зміни і натягу клиноподібних ременів. У станках-качалках моделей 1СК— 7СК вона шарнірно закріплена на задній частині опорної рами в трьох точках, на верстатах моделей 8СК і 9СК—у чотирьох точках. До рами прикріплені солазки, на яких встановлений електродвигун. Поворот рами здійснюють обертанням ходового гвинта.
Усі станки-качалки укомплектовані огородженнями поручневого типу, що закривають доступ людей до частин механізму, що рухаються під час його роботи.
Для полегшення обслуговування вузлів балансира на його стійці монтують сходи, а у верхній частині — запобіжні пояси, що забезпечують безпеку роботи.
Довжина ходу точки підвісу штанг визначається розмірами окремих ланок механізму станка-качалки. Очевидно, що амплітуда коливань точки підвісу шатуна до балансира дорівнює двом радіусам кривошипа. Якщо обидва плеча балансира однакові по довжині (a=b) то довжина ходу чепцевого штока також дорівнює подвійному радіусу кривошипа, тобто 2r.
При нерівності плечей довжина ходу чепцевого штока залежить ще від відношення довжини переднього плеча балансира до довжини заднього плеча і дорівнює:L = 2r*a/b
В усіх конструкціях станків-качалок передбачена можливість зміни довжини ходу чепцевого штока відповідно до заданих параметрів роботи штангового насоса. З цією метою на кривошипах роблять додаткові отвори для кріплення шатуна. Переставляючи нижні кінці шатунів з одних отворів в інші, одержують різний робочий радіус кривошипа і різну довжину ходу чепцевого штока.
Число хитань балансира станка-качалки відповідає частоті обертання кривошипного вала і залежить від характеристики встановленого двигуна і передаточного відношення понижуючої трансмісії.
Число хитань балансира або змінюють підбором двигуна з відповідною характеристикою, або, що робиться частіше, зміною діаметра шківа на валу електродвигуна.
Принцип роботи штангового насоса
Штанговий свердловинний насос складається з довгого (2-4 м) циліндра тої чи іншої конструкції. На нижньому кінці циліндра закріплений нерухомий всмоктуючий клапан, що відкривається при ході вверх. Циліндр підвішується на трубах. В ньому знаходиться поршень-плунжер, зроблений у вигляді довгої (1-1.5 м) гладко обробленої труби, яка має нагнітальний клапан, що також відкривається вгору. Плунжер підвішується на штангах. При рухові плунжера вверх рідина через всмоктуючий клапан під впливом тиску на вході насоса заповнюється внутрішній простір циліндра. При рухові плунжера вниз всмоктуючий клапан закривається, рідина під плунжером стискується відкривається нагнітаючий клапан. Таким чином, плунжер з відкритим клапаном занурюється в рідину. При наступному руху вверх нагнітаючий клапан під тиском рідини закривається. Плунжер перетворюється в поршень і піднімає рідину на висоту, яка дорівнює довжині хода (0.6-6 м). Накопичена під плунжером рідина досягає гирла свердловини і через трійник потрапляє в нафтозбірну мережу.
Застосування вставних насосів дозволяє значно знизити витрати на спуско-підйомні операції, так як насос спускається на штангах.
Одним із факторів, який негативно впливає на надійність насоса, є наявність піску в відкачаній рідині.
Схема штангової свердловинно-насосної установки (ШСНУ)
1)Експлуатаційна колонна; 2) Всмоктувальний клапан; 3) Циліндр насоса;
4)Плунжер; 5)Нагнітальний клапан; 6)Насосно-компресорні труби; 7)Насосні штанги; 8)Хрестовина; 9)Устьовий патрубок; 10)Зворотній клапан для перепуску газу;