Аналіз енергетичного вугільного ринку України

Термінове створення умов залучення приватних інвестицій у галузь шляхом приватизації вугільних підприємств та застосування механізмів державно-приватного партнерства;

Модернізація шахтного фонду приватними інвесторами й оптимізація системи управління;

Удосконалення механізму державної підтримки галузі шляхом поетапного припинення субсидування операційних витрат державних шахт разом зі збільшенням фінансування на працевлаштування та соціальну підтримку працівників;

Лібералізація ринку вугілля.

В процесі лібералізації вугільного ринку має забезпечуватись перехід до торгівлі на електронних біржових майданчиках та до формування цін відповідно до світової практики ціноутворення на енергетичне вугілля, а саме з урахуванням показників теплотворної здатності вугілля.

 

 

Вугілля – найпоширеніший у світі енергетичний ресурс. Вугілля стало першим видом викопного палива, використовуваним людиною.

Застосування кам'яного вугілля в сучасному світі різноманітне. Його використовують для отримання електричної енергії (енергетичне вугілля є паливом для різних ТЕЦ тощо), як сировина для металургійної та хімічної промисловості, отримання рідкісних і розсіяних елементів, виробництва графіту. Перспективним напрямком є спалювання (гідрогенізація) вугілля з утворенням рідкого палива. За даними Міжнародного інституту вугілля, його частка, як первинного енергоносія, в світовій енергетиці складає 25% (це друге місце після нафти).

Залежно від теплотворної здатності вугілля класифікують за видами: найвища теплотворна здатність – у антрациту (твердого блискучого чорного вугілля), а найнижча – у бурого вугілля (лігніту). Відповідно, висококалорійне вугілля використовуються в чорній металургії, а низькокалорійне – в електроенергетиці.

13% (близько 717 млн т) всього видобутого у світі вугілля – антрациту використовується в чорній металургії, а 70% світового виробництва сталі залежить від поставок вугілля [3].

За обсягом світовий ринок енергетичного вугілля перевершує ринок коксового вугілля більш ніж в 2, 5 рази. У відмінності від коксового вугілля енергетичне вугілля може бути не тільки кам'яним, але і бурим вугіллям і антрацитами. Більше 66% всього видобутого у світі вугілля використовується в електроенергетиці. За допомогою вугілля виробляється 40% електроенергії в світі. Але вугілля в енергетиці вважається екологічно брудною сировиною, тому що при його спалюванні утворюється багато відходів. У порівнянні з газом, наприклад, вугілля дає удвічі більше викидів вуглекислого газу, оскільки згоряє не повністю. Проте вугілля – порівняно дешеве паливо, а тверді відходи вугілля не потребують похованні, як наприклад, відходи атомної промисловості.

Наприкінці 1980 -х почалося інтенсивне зростання світового споживання сумарних енергоносіїв, при цьому найбільше інтенсифікувалися темпи зростання споживання вугілля: з 0, 9% на рік в період 1984-1994 років до 2, 7% в останнє десятиліття. В умовах, коли високі ціни на нафту і газ гальмують подальший розвиток світової економіки, відносно дешеве енергетичне вугілля стає все більш популярним енергоносієм. Зараз перехід з газу на вугілля на світовому енергетичному ринку триває. Відбувається це в основному за рахунок трьох країн – Китаю, Індії та Японії, і велику роль тут відіграє саме відносна дешевизна вугілля. За прогнозом Міжнародного енергетичного агентства (EIA), в період з 2007 по 2025 рр.. споживання енергетичного вугілля, кам'яного вугілля в світі збільшуватиметься в середньому на 1, 5% на рік.

Споживання вугільної продукції за групами визначається за двома пріоритетними напрямками – на виробництво коксу та електричної енергії, що становить 69% від загального обсягу. Крім того, вугілля потребують комунальне господарство, промислові підприємства і т. д.

Прогнозні запаси вугілля в Україні становлять 117, 5 млрд. тонн, у тому числі 56, 7 млрд. тонн – розвідані запаси, з них енергетичних марок – 39, 3 млрд. тонн. Балансові запаси вугілля на діючих шахтах становить 8, 7 млрд. тонн, з яких 6, 5 млрд. тонн промислових, у тому числі майже 3, 5 млрд. тонн, або 54% енергетичного.

Тенденції розвитку металургії, електроенергетики, інших галузей матеріального виробництва та соціальної сфери зумовлюють зростаючий попит на вугілля, причому особливо високими темпами на енергетичне. Для забезпечення суттєвого підвищення вуглевидобутку можуть бути задіяні 67 резервних ділянок із запасами 13, 1 млрд. тонн і можливою потужністю з видобутку 124, 9 млн. тонн вугілля на рік. Значним резервом на майбутнє також шлами, які знаходяться в мулонакопичувачах. Їх обсяг складає 100 млн. тонн.

У вугільній галузі актуальною залишається проблема ефективного використання родовищ. За складних гірничих та геологічних умов, недосконалі планувальні рішення та недостатній технічний і технологічний рівень вуглевидобутку втрати вугілля при відпрацюванні покладів перевищують 15%.

Зовнішні джерела вуглезабезпечення зумовлені недостатніми обсягами видобутку коксівного вугілля вітчизняного виробництва та високим вмістом сірки в ньому, а також дефіцитом вугілля газової групи для потреб українських ТЕС. Основними імпортерами є Росія (майже 97%) і Казахстан. Споживачами імпортованого енергетичного вугілля є ТЕС та підприємства інших галузей промисловості України [4].

 

 

Попит на енергетичне вугілля на 90 відсотків формується за рахунок попиту з боку енергетичних компаній. До інших споживачів належать металургійні підприємства (4%), населення (3%), а також інші сектори (3%) – виробники цементу, содові й цукрові заводи, гірничо-збагачувальні комбінати, залізнична галузь і деякі інші.

Прогноз попиту на енергетичне вугілля з боку енергетики визначається двома чинниками. По-перше, збільшиться потреба в електроенергії, і, як наслідок, виробництво електроенергії вугільними