Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Аналіз енергетичного вугільного ринку України

Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
27
Мова: 
Українська
Оцінка: 

споживання енергетичного вугілля в Україні має зрости на 8, 7% в 2013 році, що обумовлено збільшенням виробництва електроенергії в Україні (Міністерство передбачає зростання на 0, 8% на рік). Представники галузі в цілому згодні з даними прогнозом, але очікують, що зростання споживання буде недостатнім для ліквідації накопичених запасів вугілля постану на кінець 2012р. Більш того, деякі експерти припускають, що обсяг запасів буде збільшуватися і далі [2].

 
ВИСНОВОК
 
Енергетичне вугілля завжди було головним елементом в структурі енергетичного балансу України. У світлі останньої газової кризи, важливість енергетичного вугілля для національної енергетичної безпеки зросла ще більше. Однак, сектор енергетичного вугілля до сих пір знаходиться прямим державним контролем, в середовищі планової економіки. Зокрема, обсяги видобутку та ціни, в тому числі ціна енергетичного вугілля для електрогенеруючих компаній, визначаються адміністративними методами. Як наслідок, постійне державне втручання та пряме адміністративне управління призводять до неефективності менеджменту та послаблення сектору енергетичного вугілля. Українські вугільні шахти є збитковими, незважаючи на великий обсяг щорічних трансферів та субсидій з Державного бюджету. Водночас, вони несуть збитки від низького рівня продуктивності праці та є одними з найбільш небезпечних шахт у світі. Тим не менш, ціни енергетичного вугілля, яке ДП «Вугілля України» продає державним електрогенеруючим компаніям – майже єдиний спосіб використання енергетичного вугілля в країні – є більш, ніж на 60% вищими у порівнянні із приватними шахтами. В свою чергу, така схема ціноутворення призводить до скорочення рентабельності у секторі генерації електроенергії і зменшує інвестиційний потенціал енергогенеруючих компаній.
Поточний незадовільний стан сектора енергетичного вугілля в Україні різко контрастує з серйозними глобальними перспективами, які має енергетичне вугілля. Однак, майбутнє використання енергетичного вугілля потребує значних інвестицій у більш ефективні технології теплової генерації електроенергії для вирішення проблеми зростаючого занепокоєння станом навколишнього середовища.
Очевидно, що рівень цін на енергетичне вугілля визначає загальну економічну життєздатність ланцюжка доданої вартості «вугілля-електроенергія». Встановлення ціни на ключову сировину, якою є енергетичне вугілля, є нетривіальним завданням. Отже, ми робимо висновок, що сталий розвиток сектору енергетичного вугілля в Україні потребує лібералізації як оптового ринку електроенергії, так і ринку енергетичного вугілля. Однак, для забезпечення успіху цієї реформи та уникнення негативних наслідків, реформа має здійснюватись таким чином, що спочатку має бути здійснена лібералізація ринків, що створить можливості для бізнесу. І лише потім має бути здійснена передача прав власності до приватних операторів, тоді як законодавча база приватизації має забезпечити неможливість надмірної концентрації власності в одних руках.
Основними причинами, за якими українське вугілля втрачав свою частку в країнах ЄС, були більш низькі ціни і кращу якість американського вугілля. Незважаючи на недавні коливання цін на європейському ринку вугілля, ціни на вугілля на внутрішньому ринку України були менш вола тильними, оскільки в даний час немає економічно обґрунтованих замінників вугілля.
Вугілля є найбільш доступним і стійким джерелом енергії в світі і традиційно розглядається як один з основних вкладників у світове енергопостачання. За даними BP Energy Outlook 2030, споживання вугілля в світі зросло на 5, 4% в 2011 році.
Вугілля є єдиним викопним паливо, яке за останні роки показало найвищий ріст серед інших традиційних джерел енергії. На вугілля в даний час припадає понад 30% світового споживання електроенергії.
Прогноз попиту на енергетичне вугілля з боку енергетики визначається двома чинниками. По-перше, збільшиться потреба в електроенергії, і, як наслідок, виробництво електроенергії вугільними станціями. По-друге, підвищиться ефективність станцій, що призведе до зниження питомої витрати палива: за рахунок модернізації наявних станцій і будівництва нових, ефективніших станцій.
 
РОЗДІЛ 5. РОЗРОБКА РЕГРЕСІЙНОЇ МОДЕЛІ ПРОГНОЗУВАННЯ ІМПОРТУ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ВУГІЛЛЯ
 
Побудуємо багатофакторну регресійну модель залежності споживання вугілля від інших чинників: імпорту енергетичного вугілля; витрати при транспортув., зберігання та розподіл; фінансування вугільної галузі з державного бюджету млрд. грн. ; ціна на енер. вугілля $/т; ціна на нафту дол. за барель; рівень забезпеченості населення ; чисельність населення України; використання паливно-енергетичних ресурсів на виробничо-експлуатаційні потреби; експорт електроенергії в Україні млн. к Вт. г. ; добування природного газу млрд. куб. м. ; добування нафти млн. т. ; обсяг споживання природного газу млрд. куб. м. ; транспортовано на території Украцни млрд. куб. м. ; імпорт природного газу млрд. куб. м. кспорт нафти у т. ч; транспортування нафти та нафтопродуктів у т. ч.. ; дані спостережень за п’ять періодів наведені в додатку А.
У зв'язку з тим, що необхідно визначити вплив декількох факторів на споживання вугілля, проведемо розрахунок коефіцієнтів парної кореляції (додаток Б).
Після проведення розрахунку коефіцієнтів парної кореляції, залишились такі фактори регресії, які найбільше впливають на споживання вугілля (додаток В).
Після цього встановлюємо наскільки тісно зв'язані між собою фактори, які залишились. Знову проводимо кореляцію (див. додаток Г)
Після обчислень залишились фактори, які менш пов’язані зі споживанням вугілля – це ціна на енергетичне вугілля та використання паливно-енергетичних ресурсів (табл. 5. 1)
 
Таблиця 5. 1 – Фактори, які менш пов’язані зі споживанням вугілля
РікСпоживання вугілля млн. тЦіна на енер. вугілля $/тВикористання паливно енергетичних ресурсів на виробничо-експлуатаційні потреби
201030, 783, 5523, 4
201147, 489, 5580, 3
201243, 895, 5599, 9
201344, 9100, 5560, 2
201445, 8104, 5572, 1
 
Використовуємо для них лінійну функцію і отримуємо (табл. 5. 1)
Таблиця 5. 2 – Лінійна функція для обчислення споживання вугілля
0, 1500260, 302564-71, 2246
0, 091210, 30836145, 73893
0, 7712074, 557747#Н/Д
3, 3707582#Н/Д
140, 041941, 54611#Н/Д
 
Після цього пишемо рівняння регресії.
Споживання вугілля = (-71, 2) +0, 3*Ц+0, 15*В, (5. 1)
де Ц- ціна на енергетичне вугілля (млрд. грн) ;
В – використання паливно-енергетичних ресурсів на виробничо-експлуатаційні потреби (млн. т) [1].
 
Список використаних джерел
 
Назарбаєв Е. Ж. «Сучасний стан і тенденції розвитку світового паливно-енергетичного комплексу. « Журнал «Analytic».
Тукмаков Д. “Вугільна галузь сьогодні”. Газета “Завтра”. № 7 (376), 13. 02. 2003.
Чедвик Дж., «Світова вугільна промисловість. « Переклад статті – Гребєнщиков В. П. Журнал вугілля. № 12, 2002.
«Використання енергії». Zaporozhye Nuclear Power Plant.
«Світовий ринок вугілля і перспективи російських експортерів». Журнал «ВНИКИ»
Аналіз енергетичного вугільного ринку України. – [Електронний ресурс]
Фото Капча