Аналіз фінансового стану підприємства як фактор формування стратегії

 

- кредиторська заборгованість короткострокові кредити банків – інші поточні пасиви

 

Всього по р. 5. 1563, 9

Всього пасивів: р. 3 + р. 4 + р. 54688, 7

 

Запаси і затрати (33) визначаються за даними бухгалтерського балансу як підсумок II розділу активу балансу.

Власні оборотні кошти (ВОК) розраховуються за наступною методикою:

ВОК = Підсумок II розділу + Підсумок III розділу – Підсумок III розділу Активу балансу Активу балансу Пасиву балансу (2. 2)

Таким чином, власні оборотні кошти – це різниця між поточними оборотними активами (вартість оборотного капіталу в матеріально-речовій і грошовій формах) і поточними (короткостроковими) зобов'язаннями підприємства (короткострокові кредити, зобов'язаннями перед: постачальниками, бюджетом по податках і платежах, працівниками, іншими підприємствами по отриманих авансах і т. д.).

Джерела формування запасів (ДФЗ) визначаються таким чином:

ДФЗ = Власні оборотні + Короткострокові + Розрахунки з кошти кредити банку і кредиторами за

короткострокові товари, роботи, позики для покриття послуги запасів

Визначаємо суму власних оборотних коштів на кінець 2004 р. :

ВОК = поточні активи  поточні пасиви (2. 3)

ВОКкін. року = 1361, 0-1563, 9= – 202, 9 (тис. грн.)

Як видно з розрахунків, фінансова ситуація протягом року значно погіршилася, дефіцит власних коштів зріс на:

202, 9  – 123, 3 = 79, 6 (тис. грн.)

або на 63% від початкової суми дефіциту на початок року.

Порівнюючи приведені вище три основні показники (33, ВОК і ДВЗ), в практиці фінансового менеджменту можна умовно виділити такі рівні фінансової стійкості підприємства:

1) абсолютну фінансову стійкість, яка характеризується нерівністю:

33 < ВОК

2) нормальну фінансову стійкість, для якої виконується наступна нерівність:

ВОК<33<ДФЗ.

Визначаємо джерела формування запасів ДФЗ:

ДФЗКіН. року = -202, 9 тис. грн. + 1563, 9 тис. грн. + 686, 7 тис. грн.

=2047, 7 тис. грн.

Порівнюємо нерівності:

ЗЗкін. року = 5710 тис. грн На кінець 2004 р. : -202, 9 < 571, 0 < 2047, 7 (в тис. грн.).

Розрахунки підтверджують, що протягом 2004 р. ситуація на підприємстві дещо погіршилася.

нестійкий фінансовий стан, для якого характерною є нерівність типу:

33<ДФЗ.

Економічний зміст даної нерівності полягає в тому, що запаси і затрати неможливо покрити джерелами коштів.

4) критичний фінансовий стан характеризується такою ситуацією, коли не тільки не виконується нерівність 3), але й мають місце «збитки» (рядок 330 -к340 активу балансу), а також «Довстрокові кредити на позики, що не погашені в строк» (рядок 620 пасиву балансу).

Таким чином, користуючись лише даними з «Балансу підприємства» (форма № 1 бухгалтерської звітності), можна провести загальну стратегічну оцінку фінансової стійкості підприємства. Проте в процесі розробки бізнес-планів виникає необхідність більш ґрунтовного вивчення фінансової стійкості підприємства шляхом використання окремої системи фінансових оціночних показників. На рис. 3. 1. показана схема проведення такого аналізу.

Ці показники доцільно згрупувати за такими напрямками:

1) коефіцієнти ліквідності, зміна яких відображає вплив факторів стратегічного характеру;

коефіцієнти фінансової стабільності, зміна яких є наслідком впливу вирішальних (або потенційних) факторів;

коефіцієнти ділової активності, зміна яких відображає регулюючі фактори.

 

 

Фінансова стійкість

 

 

 

Потенційні (вирішальні) факториРегулюючі факториСтратегічні фактори

 

 

 

Коефіцієнти фінансової стабільностіКоефіцієнти ділової активностіКоефіцієнти ліквідності

 

 

Коефіцієнт фінансової автономіїКоефіцієнт поверненості активівКоефіцієнт абсолютної ліквідності

Коефіцієнт самофінансування активівКоефіцієнт використання позаоборотних активівКоефіцієнт проміжної ліквідності

Коефіцієнт фінансування оборотних активівКоефіцієнт використання робочого капіталуКоефіцієнт загальної ліквідності (покриття бухгалтерського балансу) 

Коефіцієнт фінансування запасівКоефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості

Коефіцієнт загальної заборгованостіКоефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості

Рис. 2. 1. Схема оцінки фінансової стійкості підприємства з орієнтацією на бізнес – планування.

 

Оскільки в літературі пропонується досить розгалужена система показників, що відображають фінансовий стан підприємства, в даній дипломній роботі основний аспект у виборі аналітичної методики приділявся цілям бізнес-планування.

Як видно з рисунку, зміст стратегічних факторів розкривається шляхом використання трьох показників (абсолютної ліквідності, проміжної ліквідності і загальної ліквідності або покриття бухгалтерського балансу), що оцінюються з точки зору:

інтересів акціонерів (власників капіталу) ;

інтересів банку, що кредитує дане підприємство;

- інтересів постачальників.

Зупинимося на визначенні коефіцієнтів фінансової стабільності, що відображають вплив потенційних (або вирішальних) факторів.

До основних показників даного напрямку аналізу відноситься коефіцієнт фінансової автономії (КФА) :

КФА = ВК/ПК

де ВК – загальна сума власного капіталу (І розділ пасиву балансу) ;

ПК – загальна сума постійного капіталу (ВК + довгострокові кредити банків і позики).

За своєю суттю КФА дозволяє оцінити рівень самофінансування виробничо-господарської діяльності підприємства в цілому. Рівень даного показника оцінюється позитивно, якщо частка власного капіталу знаходиться в межах (0, 7 – 1, 0). Високий рівень КФА відображає мінімальний фінансовий ризик і сприятливі можливості підприємства для інвестування капіталовкладень і коштів зі сторони (включаючи банківські кредити і позики).

Аналогічно, не змінилося значення КФА і на кінець