Аналіз фінансового стану приватного акціонерного товариства «КРИВОРIЖХЛIБ»

1) відношення прибутку до витрат виробництва, що характеризують рівень прибутковості поточних витрат (на придбання сировини, матеріалів, палива, на амортизацію засобів праці, витрати по управлінню й обслуговуванню виробництва і заробітній платі працівників) ;

2) відношення прибутку до середньорічної вартості виробничих фондів, що характеризують відносний розмір зростання авансованих витрат і яке дає оцінку економічної ефективності виробничих фондів. [1. C. 256]

Реальний зміст мають ознаки рентабельності, що характеризують ефективність витрат по прибутку, отриманої після реалізації.

Розподільна функція рентабельності конкретно виявляється в тім, що її величина є одним з основних критеріїв для розподілу частини прибавочного продукту – прибутку.

Аналіз рентабельності дозволяє оцінити здатність підприємства приносити доход на вкладений у нього (підприємство) капітал. Характеристика рентабельності підприємства базується на розрахунку чотирьох основних показників – рентабельності всього капіталу, власного капіталу, основній діяльності (продукції) і рентабельності продажу.

Рентабельність усього капіталу (сукупних активів) показує, чи має компанія базу для забезпечення високої прибутковості власного капіталу. Даний показник відбиває ефективність використання всього майна підприємства. Зниження рентабельності всього капіталу свідчить про падаючий попиті на продукцію фірми і перенагромадженні активів.

Ра = П / (ВБпр + ВБкр) / 2, (1. 1)

де П – чистий прибуток;

ВБпр, ВБкр – валюта балансу на початок та кінець року.

Цей показник відбиває прибутковість активів, і обумовлений як ціноутворюючою політикою підприємства, так і рівнем витрат на виробництво реалізованої продукції. Існує два основних способи підвищення рентабельності активів:

1-ий – при низької прибутковості продукції необхідно прагнути до прискорення оборотності активів і його елементів;

2-ий – низька ділова активність підприємства може бути компенсована тільки зниженням витрат на виробництво чи продукції ріст цін на продукцію, тобто підвищенням рентабельності продукції. [2. C. 62]

 

 

Кожному підприємству необхідна інформація про рентабельність його діяльності. Основним показником рентабельності підприємства є рентабельність виробництва, що розраховується як відношення прибутку від реалізації продукції до всього авансованого капіталу (суми всіх активів). В економічній літературі її часто називають загальною рентабельністю. Показники рентабельності представляють особливу аналітичну цінність: по-перше, вони характеризують економічну ефективність господарської діяльності, по-друге, використовуються в моделях чинників, що відображають взаємозв'язок якісних показників господарської діяльності. До найцікавіших показників відносять рентабельність продажу, рентабельність активів, рентабельність власного капіталу. З метою більш глибокого аналізу чинника показники рентабельності можуть бути розраховані за чистим прибутком або за прибутком від продажу, а постійний капітал виражений власним капіталом або загальною сумою власного і довгострокового позичкового капіталу.

Рентабельність підприємства – це найбільш узагальнений показник його діяльності. В ньому синтезуються всі фактори виробництва та реалізації продукції, оборотність коштів та позареалізаційні фінансові результати. [3. C. 728]

Завданням аналізу рентабельності підприємства є обмеження або усунення впливу негативних факторів на рентабельність підприємства, визначення суми прибутку, одержаного внаслідок дії факторів, які відображають ефективність використання виробничих ресурсів.

Для аналізу показників рентабельності підприємства використовують наступні джерела інформації: бізнес-план, фінансовий план, баланс підприємства, звіт про фінансові результати, звіт про витрати на виробництво продукції, робіт, послуг, зведена таблиця основних показників, матеріали маркетингових досліджень тощо.

 

Показники рентабельності і ефективності використовування майна характеризують прибутковість діяльності підприємства і розраховується як відношення отриманого прибутку до різних видів або статей витрат.

Це найважливіша група показників, оскільки результати їх аналізу дозволять ухвалити рішення вкладеннях власних засобів в той або інший бізнес, характеризує доцільність діяльності компанії, є результуючою її ціною.

Рентабельність обороту (продажів), характеризує ефективність операційної (виробничо-господарської) діяльності підприємства. Вона покликана оцінити прибутковість виробництва в цілому, але також може бути використана для порівняння прибутковості окремих видів продукції. Розраховується як відношення операційного доходу до валової виручки.

Середній рівень рентабельності продажів коливається залежно від галузі і тому не має якого-небудь нормативу. Даний показник важливий при порівнянні його з відповідними показниками однотипних підприємств, в динаміці або в порівнянні з плановими показниками. [4. C. 400]

Рентабельність власного капіталу характеризує ефективність використання власного капіталу. Цей коефіцієнт є одним з найважливіших показників, використовуваних у бізнесі, він вимірює загальну величину доходів акціонерів. Високе значення даного коефіцієнта говорить про успіх компанії, що веде до високого ринкового курсу її акцій і відносної легкості залучення нових капіталів для її розвитку. Однак треба мати на увазі, що високий коефіцієнт рентабельності власного капіталу може бути зв'язаний як з високою інфляцією, так і з високим ризиком компанії. Тому його інтерпретація не повинна бути спрощеною й одномірною. Рентабельність власного капіталу показує, скільки чистого прибутку приходиться на гривню власних засобів.

Рвк = П / (ВКпр + ВКкр) / 2, (1. 2)

де ВКпр, ВКкр – величина власних засобів на початок і на кінець року. [5]

На основі цього показника власник активів