Аналіз фінансового стану приватного акціонерного товариства «КРИВОРIЖХЛIБ»

Всі сучасні програмні продукти для бухгалтерії, в тому числі і „1С: Бухгалтерія 7. 7” дозволяють вести не тільки синтетичний, але й аналітичний облік господарських операцій. Навіть прості програми для малих підприємств, які мають тільки один рівень аналітичного обліку, дозволяють одержувати інформацію про фінансові результати діяльності підприємства.

Практично всі бухгалтерські програми, дозволяють формувати регістри, зведені проводки, відомості залишків по синтетичних та аналітичних рахунках, контрольні відомості за станом розрахунків. Все це – можливості, які властиві всім бухгалтерським програмним продуктам і не залежать від бухгалтерського рахунку, по якому ведеться облік.

У багатьох програмах реалізовані механізми налагодження, що дозволяють користувачу встановлювати порядок розрахунку згорнутого або розгорнутого сальдо по рахунках. В залежності від встановлення ознаки „тип сальдо рахунку” бухгалтер може примусити програму в одних звітах показувати згорнуте сальдо активно-пасивних рахунків, а в інших – розгорнуте. Це можливо здійснити в підпрограмі „бухгалтерський конструктор” „1С: Бухгалтерія 7. 7”.

При використанні різних комп'ютерних програмних систем для отримання зведеної інформації за взаєморозрахунками найкращою можна вважати програму, що дозволяє вказати користувачу той рівень ієрархії аналітичних рахунків конкретного рахунку, починаючи з якого програма повинна одержувати розгорнуте сальдо.

Наприклад, щоб для рахунку „Розрахунки по податках і платежах” сальдо можна було встановити «згорнутим» на рівні субрахунків (видів податків) і «розгорнутим» на синтетичному рівні (переплата сум того чи іншого податку не може компенсувати несплату іншого). Якщо ж на будь-якому рахунку для обліку розрахунків відкриті субрахунки, а до них аналітичні рахунки розрахунків з конкретними контрагентами, то сальдо повинно „розгортатися” вже на рівні субрахунку для коректного відображення стану розрахунків.

При багаторівневій побудові аналітичного обліку доцільно мати розгорнуте сальдо на рівні рахунку або субрахунку, але не на рівні певного контрагента. У будь-якому випадку визначення рівня, на якому необхідно мати розгорнуте сальдо, справа конкретного бухгалтера. Комп'ютерна програма повинна мати можливість налагодження розрахунку згідно потреб користувача.

 

 

В роботі було розглянуто теоретичні аспекти визначення та підвищення на основі чого ми дійшли наступних висновків та пропозицій.

У найширшому, найзагальнішому розумінні рентабельність означає прибутковість або дохідність виробництва і реалізації всієї продукції (робіт, послуг) чи окремих видів її; дохідність підприємств, організацій, установ у цілому як суб'єктів господарської діяльності; прибутковість різних галузей економіки. Рентабельність – це відносний показник, тобто рівень прибутковості, що вимірюється у відсотках.

Основні показники рентабельності можна об'єднати в наступні групи:

- показники, розраховані на основі прибутку (доходу) ;

- показники, розраховані на основі виробничих активів;

- показники, розраховані на основі потоків наявних коштів.

Найголовнішою задачею для підприємств є управління прибутком через зниження собівартості виробництва.

Стратегія підвищення прибутковості підприємства повинна спрямовуватись на:

• виявлення і ліквідацію втрат і збитків, їх причин і перебудову організаційної структури таким чином, щоб підприємства могли б одержувати максимальний прибуток;
• налагодження жорсткого внутрішньогосподарського контролю і проведення глибокої ревізію діяльності, інвентаризації статей балансу, детальне вивчення складу матеріальних цінностей, особливостей готової продукції, дебіторської заборгованості;
• впровадження автоматизованої системи інформації, яка б могла своєчасно, достовірно, повно і систематично надавати керівним органам підприємства необхідну інформацію про зовнішні та внутрішні умови, інформацію про реальний економічний стан на підприємстві;
• об’єктивна оцінка недоліків у керівництві, практичній діяльності та кваліфікації керівного персоналу; вдосконалення методів управління підприємством на основі правильного добору керівників, підвищення рівня їх загальної і спеціальної освіти, а також шляхом застосування колективних форм керівництва підприємством;
• постійне дотримання розрахунково-платіжної дисципліни при розрахунках як з постачальниками, так і з покупцями продукції.

Під час планування чистого прибутку на підприємстві не враховується розподіл витрат на постійні і змінні, не досліджується взаємозв’язок між обсягом виробництва, витратами і ціною продукції. Тому пропонується під час планування чистого прибутку підприємства проводити операційний аналіз, який дозволяє забезпечувати залежність прибутку від витрат і обсягу реалізації, тобто визначати чутливість прибутку до різних напрямів планування виробничо-господарської діяльності. Застосовуючи операційний аналіз, можна передбачати всі варіанти впливу зміни обсягу реалізації ціни, витрат на величину прибутку і обрати прийнятний для підприємства варіант.

Найголовнішою задачею для ПАТ «Криворіжхліб»є управління прибутком через зниження собівартості виробництва.

Основними шляхами зниження витрат є економія всіх видів ресурсів, що споживаються у виробництві: трудових та матеріальних. Так, значну долю в структурі витрат виробництва займає оплата праці. Тому актуальною є задача зниження трудомісткості продукції, що виготовляється, зростання продуктивності праці, скорочення чисельності персоналу.

Зниження трудомісткості продукції, збільшення продуктивності праці можна досягнути різними шляхами. Найбільш важливі з них – механізація та автоматизація виробництва, розробка та застосування прогресивних, високопродуктивних технологій, заміна та модернізація застарілого обладнання. На даному підприємстві дуже багато застарілого обладнання, яке можна продати без будь-якої шкоди для виробництва. Отримані кошти можна вкласти в нове, ресурсозберігаюче обладнання, яке підвищить фондовіддачу. Важливим є підвищення вимог та застосування вхідного контролю за якістю сировини та матеріалів, які надходить від постачальників.

 

 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ