Аналіз існуючого стану використання виробничих і трудових ресурсів підприємства

 

2. Визначимо величину вивільнення оборотних коштів за рахунок скорочення тривалості одного обороту за залежністю:

 

Отже, за рахунок скорочення тривалості одного обороту можна вивільнити оборотних коштів на суму 266,7 тис. грн.

3. Визначаємо обсяг продукції, яку можна реалізувати за рахунок збільшення коефіцієнта оборотності на плановий рік:

 

Величина вивільнення оборотних коштів іде на збільшення обсягу додаткової продукції, яку можна реалізувати за рахунок збільшення коефіцієнта оборотності на плановий рік.

4. Розрахуємо економічний ефект за рахунок зниження матеріаломісткості продукції.

Зниження матеріаломісткості продукції за рахунок економії сировини, матеріалів, палива і енергії дозволяє, з одного боку, отримати додатковий прибуток, а з другого – при тих же матеріальних ресурсах збільшити випуск продукції.

Економія собівартості продукції і додатковий прибуток за рахунок зменшення матеріальних витрат (матеріалів, палива і сировини) на одиницю продукції можуть бути розраховані за формулою:

 

Ем – економія собівартості за рахунок скорочення норм витрат сировини, матеріалів, палива, енергії.

Рм – затрати сировини, палива, матеріалів, енергії (матеріальні витрати) в базисному періоді на одиницю продукції, виходячи з річних витрат;

Нв – норма матеріальних витрат, що встановлюється на плановий рік в % до норми базисного року;

От – обсяг випуску товарної продукції на плановий період в натуральному виразі.

 

В базисному періоді матеріальні витрати дорівнюють 33 коп. на 1 грн. випущеної продукції. На плановий рік підприємство планує знизити матеріальні витрати на 3,3%. При обсязі виробництва на плановий рік в оптових цінах підприємства 9350 ( ) тис. грн., економія по собівартості складає:

 

  тис. грн.

 

5. Розглянемо, як впливають матеріаломісткість на рентабельність продукції.

При випуску продукції в базисному періоді 8500 тис. грн. витрати на виробництво і реалізацію складають 5100 тис. грн. в тому числі витрати сировини – 2800 тис. грн. таким чином рентабельність продукції дорівнює

 

 .

 

На плановий період матеріаломісткість (витрати сировини) за рахунок зменшення на 3,3% норми витрат знизились з 33% до 31,9%. Якщо припустити, що рента виробничих витрат на 1 грн. випущеної продукції залишилась на рівні базисного періоду, тоді при обсязі виробництва в 8500 грн. загальна сума витрат на виробництво і реалізацію продукції становить 5007,6 тис. грн. в тому числі витрати сировини 2800х0,967=2707,6. При цьому рентабельність продукції становить:

 

 .

 

Таким чином на плановий рік за рахунок зменшення матеріаломісткості з 33% до 31,9% рентабельність продукції зросла у порівнянні з базисним періодом на 1,8%.

 

 

Продуктивність праці може виступати економічною категорією, яка характеризує результативність праці. Рівень продуктивності праці визначається відношенням обсягу виробленої продукції чи робіт до затрат живої праці на її виробництво.

Рівень продуктивності праці в значній мір залежить, від того на скільки повно реалізовуються основні фактори її росту.

Фактор росту продуктивності праці – це зміна матеріально технічних, організаційних та соціально-економічних умов, як безпосередньо у процесі виробництва, так і поза тим, під впливом яких скорочується затрати праці на одиницю продукції, тобто підвищується рівень продуктивності праці. Розрізняють фактори росту продуктивності праці народногосподарські, галузеві і внутрішньогалузеві.

Порядок розрахунку

1. Підвищення продуктивності праці за рахунок удосконалення технології виконання робіт.

Удосконалення технології виконання робіт дозволяє скоротити “приховані” витрати робочого часу, які виникають внаслідок недотримання термінів допуску у виробництво заготовок, напівфабрикатів, окремих компонентів продукції, несвоєчасність подачі на робочі місця комплектуючих виробів та матеріалів, зменшення планових розмірів партії виробів, неправильної послідовності виконання робіт, зайвих транспортних робіт та інше. Розмір “прихованих” втрат робочого часу визначають на основі аналізу фотокартки робочого дня.

Ріст продуктивності праці відбувається за рахунок економії трудових затрат в результаті скорочення “прихованих” витрат робочого дня.

Економія трудових затрат (затрат праці) визначається за формулою:

 

  - економія трудових затрат (затрати праці, %)

Тзв і Тпл – “приховані” витрати робочого часу у звітному і плановому році, %.

 

Тобто за рахунок зниження “прихованих” витрат робочого часу у плановому році в порівнянні з базовим можна одержати економію затрат праці у розмірі 5,38%.

2. Підвищення продуктивності праці за рахунок досягнення нормального рівня внутрішньо змінних простоїв обладнання у зв’язку з його технічним та організаційним обслуговуванням, а також у зв’язку з відпочинком та самообслуговуванням робітників визначається таким чином:

 

  - приріст обсягу продукції у зв’язку із зменшенням внутрішньо змінних пристроїв обладнання до нормального рівня %;

Твз.од і Твзн – відповідно нормативні та фактичні внутрішньо змінні простої обладнання, %

 

Можлива відносна економія чисельності робітників за рахунок досягнення нормативного рівня вітчизняних простоїв обладнання:

 

Тобто за рахунок зниження нормативного рівня внутрішньо змінних простоїв обладнання на підприємстві на запланований рік можлива відносна економія чисельності робітників у кількості 8 чол.

3. Підвищення продуктивності праці за рахунок впровадження прогресивних систем оплати праці.

Впровадження прогресивної відрядно-преміальної системи оплати праці робітників