Анатомія та морфологія рослин

Середні розміри ядра в клітинах рослин становить 10-30 мк. Проте в нижчих рослин, зокрема у грибів, ядра дуже малих розмірів, всього 0, 5 2, 0 мк, а ядра соматичних клітин вищих рослин (лілії, орхідеї) мають діаметр до 1, 5 мм. Великі ядра зустрічаються в клітинах голонасінних рослин. Як правило, клітина має одне ядро. Проте, зустрічаються деякі види рослин, в клітинах яких є два і більше ядра. По декілька ядер мають клітини спеціалізованих тканин (наприклад, клітини тапетуму, молочники). У зеленої водорості кладофора у кожній клітині міститься по кілька ядер, а в клітинах сифоних водоростей – по декілька сот. ядер.

2. Структура ядра: ядерна мембрана, нуклеоплазма (каріоплазма), ядерце.

Ядро складається з таких основних частин: ядерної мембрани (оболонки), нуклеоплазми (каріоплазми або каріолімфи), одного двох або кількох ядерець і хромати нової основи. Ядерна оболонка має субмікроскопічну структуру. Вона складається із двох мембран і проміжного шару – перинуклеонарного простору. Товщина оболонки біля 600-800 Aнгстрем. Поверхня обох мембран вкрита гранулами. На відміну від цитоплазматичної мембрани, ядерна мембрана має більшу пористість. Завдяки наявності пор в оболонці ядра між ними та цитоплазмою здійснюється постійний обмін. Зовнішня мембрана ядра зв’язана з ендоплазматичною сіткою, про що говорить наявність гранул рибосом як на мембрані ядра, так і на ендоплазматичній сітці. Нуклеоплазма (каріолімфа) (від грец. karion – ядро plasma – виліплене) – вміст клітиного ядра, оточений оболонкою. Н. становить основну масу ядра. Це рідка оптично прозора і гомогенна маса, в якій за допомогою електронного мікроскопа вдається спостерігати деяку зернистість та наявність тоненьких ниток. Зерниста частина каріолімфи здатна поглинати барвники. Забарвлена частина нуклеоплазми називається хроматиновою сіткою. Вона найбільш лабільна: в одних випадках хроматинова сітка непомітна, в інших представлена у вигляді тоненької сітки, а інколи навіть у вигляді сформованих ниток, клубочків або глибок.

3. Хромосоми: визначення, утворення та типи.

Із хромати нової сітки внаслідок диференціації під час поділу утворюються хромосоми. Хромосоми (від грец. chroma, род. відм. chromatos – колір, забарвлення і soma – тіло) – самовідтворюючі структурні елементи ядра, які є носіями генетичної інформації. Хромосома складається з двох повздовжніх хроматид, кожна з яких, у свою чергу, складається з двох півхроматид, а останні зазнають подальшої диференціації на дві чвертьхроматиди. Найтоншими субмікроскопічними повздовжніми структурами хромосом є хромонеми, які несуть на собі хромомери. Завдяки наявнрості центромери (первинної перетяжки) деяким хромосомам властивеядро вторинної перетяжки. Залежно від розміщення центромери розрізняюить такі типи хромосом: метацентричні, акроцентричні, і субметацентричні. Вперше описав і запропонував термін “Х. ” Німецький вчений – анатом і гістолог В. Вальдейєр.

4. Поняття про каріотип. Диплоїдний та гаплоїдний набори хромосом. Поліплоїдія.

В кожній клітині даного виду формується певна кількість хромосом, які мають певну форму та розміри, що становлять ідіограму виду. Число хромосом – в соматичних клітинах рослин переважно диплоїдне. Диплоїдний набір хромосом утворюється внаслідок злиття двох статевих клітин з гаплоїдним набором хромосом. Гаплоїдне число хромосом позначається буквою n, а диплоїдне – 2n, тобто в два рази менше. Так, наприклад, цибуля (Allium) має диплоїдний набір хромосом 2n=16, пшениця-однозернівка (Triticum) 2n=14, тверда пшениця 2n=28, м’яка пшениця 2n=48, осика 2n=38 і тд. Розміри хромосом в того чи іншого виду рослин більш менш постійне і є систематичною ознакою. Довжина хромосом коливається від 0, 2 до 2 m. Великих розмірів досягають хромосоми хлібних злаків (пшениця, жито, ячмінь), а також в цибулі. У листках деревних рослин хромосоми значно менші, ніж у хвойних (шпилькових) порід. Це, мабуть, пов’язано з тим, що листяні породи в диплоїдному наборі мають більше хромосом, ніж хвойні. В одному і тому ж каріотипі хромосоми неоднакові як за розмірами так і за формою: є великі і дрібні, довгі і короткі, прямі і зігнуті. Плечі хромосом можуть бути приблизно однакові (тоді вони називаються рівноплечими хромосомами). Коли одне плече коротше, а друге довше, то такі хромосоми називаються різноплечими. За допомогою спеціальних методів дослідження і електронного мікроскопа було встановлено, що кожна окрема хромосома складається з двох половинок хроматид. Хроматиди представляють собою сукупність скручених ниток – хромонем, вздовж яких розташовані бульбочкоподібні потовщення – хромомери, які складаються з ДНК. По всій довжині хромосом забарвляються не однаково. Інтенсивно забарвлені ділянки дістали назву гетерохроматинових, а світліші ділянки – еухроматинових. До складу хромосом входять ДНК, білок, РНК, ліпоїди, а також кільцій та магній. В центральній частині ядра міститься одне, і інколи два – три або чотири округлі тільця. Це ядерця. Ядерце – постійний компонент ядра. Розміри