Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Анатомія та морфологія рослин

Предмет: 
Тип роботи: 
Інше
К-сть сторінок: 
198
Мова: 
Українська
Оцінка: 

середні розміри 3-7 мк. Необхідно відмітити, що існує залежність між величиною хлоропластів і їх кількістю в клітині. Так, у деяких сортів кукурудзи (Zea mays) хлоропласти дуже великі і тому в клітині міститься 2-3 хлоропласти. Структура хлоропластів досить складна. За допомогою світлового мікроскопа добре помітна їх зерниста структура. Під електронним мікроскопом можна спостерігати мембранну структуру хлоропластів. Ззовні хлоропласти вкриті Двошаровою мембраною, яка має вибіркову проникністью. Тіло хлоропласта складається з гідрофільної білкової маси – строми, або матрикса, яка пронизана системою двохмембранних пластин, що звуться ламелами. Вони розташовуються в стромі паралельними рядами. Парні ламели зливаються кінцями і утворюють замкнуте кільце – мішечок, який називається диском. Стопки дисків досить щільно прилягають одна до одної, утворюючи грани. Окремі грани одного хлоропласта з’єднуються між собою за допомогою ламел в єдину систему. Взаєморозташування гран і кількість дисків в них – строго обумовлена ознака для кожного виду. Існує певна закономірність щодо величини гран: так, світлолюбиві рослини здебільшого мають дрібні грани, тіньовитривалі – більші. Будова хлоропластів у порівнянні з іншими органоїдами відзначається більшою постійністю. Однак з віком листків, хлоропласти змінюють структуру від дрібногранулярної до крупногрнулярної, в старих листків спостерігається нагромадження жирів у вигляді гранул, відбувається поступове руйнування хлоропластів, які згодом дегенерують. Зелене забарвлення хлоропластів обумовлене наявністю в них пігментів, серед яких найважливіше значення мають хлорофіли. Крім того, в хлоропластах є жовто-оранжеві пігменти із групи каротиноїдів: каротин і ксантофіл, але вони маскуються хлорофілом і тому хлоропласти мають зелений колір.

4. Хімічний склад хлоропластів.
До складу зелених пластид входять білки приблизно 50%, ліпоїди, пінгменти та мінеральні солі. Біля 75% об’єму хлоропласта становить вода, яка покращує обмінні процеси. Важливими складовими речовинами хлоропалстів є ферменти, які регулюють фосфорний та білковий обмін. У хлоропластах здійснюється синтез білків, ліпоїдів, вітамінів. Дослідженнями російського біохіміка Н. М. Сісакяна (1907-1967) було встановлено, що в хлоропластах міститься РНК та ДНК. Це підтверджує припущення про важливу роль ДНК і РНК, яку вони відіграють в синтезі білків. Найважливішою складовою частиною хлоропластів є хлорофіл – пігмент зеленого кольору, який вперше виділили з листків французські вчені Ж. Пельтьє і Ж. Кованту (1818). Хлорофіл (від грец. chloros – зелений i phyllon – листок) – пігмент рослин зеленого кольору, за участю якого відбувається фотосинтез. Х. міститься в хлоропластах вищих рослин і водоростей. За хімічною природою Х. являє собою складний ефір двохосновної хлорофілінової кислоти з двома спиртами: фітолом і метанолом. Розрізняють Х. : а, b, c, d, бактеріохлорофіл і бактеріовіридин. Хлорофіл а (C55H72O5N4Mg) – синьо-зелений пігмент; хлорофіл b (C55H70O6N4Mg) – жовто-зелений пігмент. Відомо приблизно 10 тисяч окремих хлорофілів. Найпоширенішими хлорофілами є а і b, які зустрічаються майже у всіх автотрофних рослин. На початку ХХ ст. (1901-1910) М. С. Цвєт виділив ці дві вищеназвані форми хлорофілу. Хлоропласти також містять світло-жовтий пігмент каротин (С40Н56) та жовто-гарячий ксантофіл (С40Н56О2). Головна функція хлоропластів – здійснення фотосинтезу, суть якого полягає в тому, що з вуглекислоти, мінеральних солей, газу та води синтезуються життєво важливі органічні сполуки. Цей процес здійснюється на світлі при обов’язковій участі хлорофілу. Крім того, в хлоропластах відбуваються різні обмінні процеси: синтез низькомолекулярних і високомолекулярних сполук (вуглеводів, амінокислот, пептидів, нуклеотидів, ліпідів і т. д.), а також АТФ. Таким чином, хлоропласти і зелений пігмент хлорофіл, який входить до їх складу, являються надзвичайно важливим джерелом життя на землі.
5. Каротиноїдопласти: визначення, форма, пігменти і функції.
Каротиноїдопласти: визначення, форма, пігменти і функції. (від грец. chroma, род. відм. chromatos – колір, забарвлення і plastos – утворений) – пластиди рослинних клітин, забарвлені пігментами (каротиноїдами) в жовтий, оранжевий, червоний, іноді коричневий колір. Найпоширенішими із каротиноїдів є каротин – оранжево-жовтий пігмент і ксантофіл – жовтий пігмент. Форма Х. різна: куляста, тригранна, місяцеподібна, лопатоподібна (містяться, наприклад, у плодах горобини, шипшини, коренеплодах моркви та ін.). Хромопласти можуть утворюватись із пропластид, а також безпосередньо з хлоропластів, або лейкопластів внаслідок їх деградації. Спочатку змінюється округла форма пластид на трикутну, місяцеподібну або іншу яку-небудь внаслідок того, що каротин та ксантофіл кристалізуються в стромі і деформують оболонку пластиди. Хромопласти, в основному нагромаджуються в плодах рослин – горобини, шипшини, помідорів, в пелюстках квітів деяких рослин – тюльпанів, гладіолусів, жовтеців, рози, рододендрона та багатьох інших. У вегетативних органах рослин хромопластів значно менше. Проте, багато хромопластів у коренеплодах моркви, в клітинах якої вони мають дуже різноманітну форму. Хромопласти значно менше досліджені ніж хлоропласти. Однак, сучасні дані говорять про те, що хромопласти складаються з оболонки, строми і системи мембран. Строма хромопластів розвинута слабше і тому вони легко дробляться. В залежності від будови мембранних систем хромопласти бувають ламелярні, фібрилярні і ламело – фібрилярні. Функції хромопластів остаточно ще не з’ясовані, але припускають, що вони відіграють певну роль в обмінних процесах, а також виконують роль своєрідного світлофільтру для хлоропластів у процесі фотосинтезу. Крім того, існує певний зв’язок між хромопластами і утворенням вітамінів, тому що оргни, у яких містяться у великій кількості хромопласти, мають велику кількість вітамінів. Досить важливе значення хромопластів полягає в тому, що забарвлені частини квітки приваблюють комах, тим самим здійснюється запилення рослин і продовжується існування виду. Яскраво забарвлені плоди добре поїдаються тваринами, тим самим
Фото Капча