Анестезія та інтенсивна терапія при трансплантації нирок та печінки

47. Никоненко А. С., Ковалев А. А., Гриценко С. Н., Завгородний С. Н., Корнеева С. П. Особенности развития синдрома полиорганной недостаточности у реципиентов с дисфункцией печеночного трансплантата // Матерiали Х1Х з'їзду хірургів України. -Харків. -2000. -С. 47-48 (автором здійснено обстеження хворих і написана робота).

48. Гриценко С. Н., Писаренко И. В., Вороной А. А. Интраоперационная и послеоперационная интенсивная терапия при трансплантации почек // Матерiали Всеукраїнскої конференції з міжнародную участю “Актуальні проблеми відновлювальної хірургії”. -Запоріжжя: Видавництво ЗДМУ. -2001. -С. 139-141 (особисто проведено набір клінічного матеріалу, обробка результатів і написана робота).

49. Никоненко А. С., Поляков Н. Н., Гриценко С. Н., Писаренко И. В. Особенности трансплантации почек у детей // Матерiали Всеукраїнскої конференції з міжнародную участю “Актуальні проблеми відновлювальної хірургії”. -Запоріжжя: Видавництво ЗДМУ. -2001. -С. 152-153 (особисто проведено загальне знеболювання при трансплантації нирок у дітей).

50. А. с. 1176900 СССР, МКИ А 61 М 5/20. Устройство для проведения внутривенного наркоза / Г. А. Шифрин, В. Г. Мовзолевский, С. Н. Гриценко, Л. М. Смирнова, В. Е. Мушенко (СССР). -Заявлено 23. 07. 82; опубл. 08. 05. 85. Бюл. № 33. -С. 10-11 (особисто розрахована додаткова доза).

 

 

Гриценко С. М. Анестезія та інтенсивна терапія при трансплантації нирок і печінки. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за фахом 14. 01. 30 – анестезіологія та інтенсивна терапія. – Дніпропетровська державна медична академія, Дніпропетровськ, 2002.

Дисертація присвячена проблемі знеболювання та інтенсивної терапії раннього післяопераційного періоду при трансплантації нирок і печінки. Робота грунтується на досвіді лікування 241 хворого термінальною стадією ХНН і 8 хворих кінцевою стадією захворювань печінки, яким виконувалася трансплантація нирок чи печінки. Вивчено особливості гемодинаміки, кисневого режиму і метаболізму в пацієнтів з кінцевими стадіями хвороб нирок і печінки.

Розроблені алгоритми анестезії, інтраопераційної і післяопераційної інтенсивної терапії, які включають засоби фармакологічного протиішемічного захисту трансплантатів і керовану інтраопераційну гідратацію в реципієнтів ниркових трансплантатів, дозволили істотно збільшити число первинно функціонуючих трансплантатів, значно знизити післяопераційну летальність і число ускладнень.

Тотальна внутрішньовенна анестезія натрію оксибутиратом і фентанілом, інвазійний моніторинг гемодинаміки і інтраопераційна інтенсивна терапія з застосуванням вазопресорів і вазодилататорів, системи швидкого вкиду, селсейвера й обмеженням об'єму інфузійно-трансфузійної терапії на безпечінковому етапі та реперфузійній фазі післябезпечінкового етапу ортотопічної трансплантації печінки без веновенозного обходу дозволила запобігти важким ускладненням та інтраопераційній смертністі.

Ключові слова: анестезія, інтенсивна терапія, трансплантація, нирка, печінка.

 

 

Гриценко С. Н. Анестезия и интенсивная терапия при трансплантации почек и печени. -Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора медицинских наук по специальности 14. 01. 30 – анестезиология и интенсивная терапия. – Днепропетровская государственная медицинская академия, Днепропетровск, 2002.

Диссертация посвящена проблеме обезболивания и интенсивной терапии при трансплантации почек и печени.

В работе анализируются данные о лечении 241 больного терминальной стадией хронической почечной недостаточности и 8 больных конечной стадией заболевания печени, которым выполнялись трансплантация почек или печени.

Установлено, что у реципиентов почечных трансплантатов имелась анемия, артериальная гипертензия, нормодинамия кровообращения, повышение общего периферического сосудистого сопротивления, нормальная фракция выброса левого желудочка сердца. Анемия лимитировала доставку кислорода. Потребление и утилизация тканями кислорода были нормальными.

При атаралгезии и стандартной инфузионной терапии в объеме (682. 0±47. 0) мл до реперфузии почечного трансплантата немедленная функция почечного трансплантата отмечена у 56, 4% реципиентов. Отсроченная функция почечных трансплантатов наблюдалась у 43, 6% реципиентов, что требовало проведение гемодиализа. В раннем послеоперационном периоде сохранялась артериальная гипертензия, нормодинамия кровообращения и снижение фракции выброса левого желудочка сердца. Анемия лимитировала доставку и потребление кислорода.

При сбалансированной внутривенной анестезии с применением фармакологической противоишемической защиты и управляемой инфузионной терапии до достижения целевого уровня центрального венозного давления (11, 8±0, 2) мм рт. ст. перед реперфузией почечного трансплантата немедленная функция трансплантата отмечена у 86, 3% реципиентов, отсроченная функция – у 13, 7% реципиентов. В послеоперационном периоде имелась нормотензия, нормодинамия кровообращения с фракцией выброса левого желудочка сердца более 50%. Анемия лимитировала доставку кислорода. Потребление кислорода в послеоперационном периоде у больных с немедленной функцией трансплантата было нормальным.

При ортотопической трансплантации печени без веновенозного обхода в добеспеченочном периоде анестезии не отмечалось выраженных расстройств гемодинамики и метаболизма. В беспеченочном периоде наблюдалось существенное снижение системного транспорта и потребления кислорода, развивался декомпенсированный метаболический ацидоз, удлинялось время свертывания крови, снижались показатели протромбинового индекса, концентрации общего белка и фибриногена.

Тотальная внутривенная анестезия натрием оксибутиратом и фентанилом, инвазивный мониторинг гемодинамики и интенсивная терапия с применения вазопрессоров, вазодилататоров и ограничением объема инфузионно-трансфузионной терапии в беспеченочном и реперфузионной фазе постбеспеченочного этапа ортотопической трансплантации печени позволили в 87, 5% наблюдениях добиться немедленной функции печеночного трансплантата.

Разработанные алгоритмы анестезии и интенсивной терапии позволили существенно увеличить число трансплантатов с немедленной функцией, уменьшить число осложнений и послеоперационную летальность.

Ключевые слова: анестезия, интенсивная терапия, трансплантация, почка, печень.

 

 

Gritsenko S. N. Anesthesia and intensive care for kidney and liver transplantation. – Manuscript.

Doctor's degree thesis in specialty 14. 01. 30 -anesthesiology and intensive care. -Dnepropetrovsk State Medical Academy, Dnepropetrovsk, 2002.

The thesis is devoted to questions of anesthesia and intensive care of early postoperative period for kidney and liver transplantation.

The work is grounded on our experience of treatment of 241 patients with ESRD and 8 patients with ESLD undergoing to kidney or liver grafting.

At ataralgesia and intraoperative infusion (682, 0±47, 0) ml before graft reperfusion immediate graft function (IGF) was in 56, 4% cases and delayed graft function (DGF) required hemodialysis in 43, 6% cases.

At balanced anesthesia combined with pharmacological graft protection with calcium channel blokers, mannitol and controlled intraoperative infusion (2727, 0±179, 0) ml before graft reperfusion IGF was observed in 86, 3% cases. Average central venous pressure before reperfusion was (11, 8±0, 2) mm Hg. DGF was in 13, 7% cases.

TIVA with sodium oxybutirate and fentanil, invasive monitoring of hemodynamic, intraoperative intensive care support with vasoactive drugs and use cellsaver and rapid infusion system, limitation of infusion and transfusion therapy in unhepatic and reperfusion phase of postunhepatic stage of liver transplantation allowed to made of severe complications and intraoperative mortality. At orthotopic liver transplantation without of venovenous bypass there were no marked haemodynamic and metabolic disturbances before unhepatic stage. Essential limitation of systemic oxygen delivery and consumption, noncompensated metabolic acidosis, whole blood clotting time elevation, prothrombin prolongation, lowering of serum protein and fibrinogen were observed in unhepatic stage. Stabilization of haemodynamic with lowering of inotropic support rate and normalization of oxygen regime took place in postunhepatic stage.

Key words: anesthesia, intensive care, transplantation, kidney, liver.