Авторьскі та суміжні права в Україні формула корисної моделі. Патент на виробництво соусу Аурелій

об’єктом майнових прав, товаром він стає лише у разі комерціалізації, тоб-то тоді, коли отримує споживчу вартість. Поняття IB навіть ширше за змістом, ніж поняття майнової власності. Майнова власність пов’язана з певним фізичним об’єктом, a IB регулює ві- дносини, які виникають при створенні, використанні та охороні розумових творів, які не завжди мають форму матеріального об’єкта. По суті вираз „інтелектуальна власність“ є логічною абстракцією, яка використовується у законодавстві багатьох країн та міжнародних конвенціях. Таким чином, поняття IB відображує певні стосунки між людьми, ко- лективами та організаціями з приводу присвоєння, володіння, розпоря- дження та користування результатом діяльності суб’єкта в сфері наукової та інноваційної діяльності. Основу цих відносин визначено ст. 41 та 54 Конституції України, а саме: Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися сво- єю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльнос- ті» та «Громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторсь-10 ких прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з рі- зними видами інтелектуальної діяльності. Кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, тво- рчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом». Подальший розвиток цих норм відображено в Книзі IV та розділах 75, 76 Книги V ЦКУ. Порушення права інтелектуальної власності можливе: – у формі дій (посягання на право інтелектуальної власності) ; – у формі бездіяльності (невизнання права інтелектуальної власності органами, через які у встановлених законом випадках має проводитися ле- гітимація результатів інтелектуальної, творчої діяльності) ; – у змішаній формі (невизнання права інтелектуальної власності з на- ступним незаконним використанням тим же суб'єктом результатів чужої інтелектуальної, творчої діяльності). Порушенням права інтелектуальної власності визнається також ввезення на митну територію України виробів (товарів), в яких використано об'єкти права інтелектуальної власності, що захищаються на території України, без дозволу суб'єкта права інтелектуальної власності, з порушен- ням цього права незалежно від того, захищалися чи захищаються ці об'єкти в країнах походження. Порушником права інтелектуальної власності може бути фізична або юридична особа. Матеріальним наслідком порушення права інтелектуальної власності є поява контрафактних виробів, тобто продукції (товарів), вироблених з використанням об'єкта права інтелектуальної власності і реалізованих в ме- жах України з порушенням права на них. Контрафактними вважаються також вироби, які виготовлені законно, але розповсюджені з порушенням права суб'єкта інтелектуальної власності. Загальні засади захисту права інтелектуальної власності від порушень встановлені ч. 3 ст. 418 ЦКУ, яка зазначає, що таке право є непорушним. Воно належить його володільцю як природне право, внаслідок чого ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом. Відповідно до цих засад, які у свою чергу грунтуються на положеннях Конституції, захист права інтелектуальної власності здійснюється судом.