Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Бактеріальні хвороби плодових культур Закарпатської області

Предмет: 
Тип роботи: 
Дипломна робота
К-сть сторінок: 
64
Мова: 
Українська
Оцінка: 

ЗМІСТ

 
РЕФЕРАТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1.Класифікація захворювань, що вражають рослинні організми
1.2.Загальна характеристика фітопатогенних бактерій та факторів вірулентності
1.3.Типи патологічних змін у рослин, викликані бактеріями
1.4.Взаємовідносини фітопатогенних бактерій з рослинами-господарями та зовнішнім середовищем
1.5.Розповсюдження фітопатогенних бактерій
1.6.Біологія фітопатогенних бактерій
1.7.Фітопатогенні мікоплазми
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
ВИСНОВКИ
RESUME
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
 
РЕФЕРАТ
до дипломної роботи
на тему: «Бактеріальні хвороби плодових культур Закарпатської області»
 
Дипломна робота містить 66 сторінок, 2 таблиці, 13 рисунків, список використаних джерел та літератури із 41 найменувань.
У роботі висвітлені та наведені результатививчення бактеріальних захворювань  виявлених на території Закарпатської області.
Ключові слова:бактеріоз, патогенність, агресивність, токсичність,бактеріальний опік плодових, бактеріальна плямистість.
 
ВСТУП
 
Актуальність теми. Захист рослин від фітопатогенних бактерій нині є однією з найважливіших проблем аграрного виробництва, оскільки їх розвиток та здатність уражати всі культурні види рослин призводить до істотних матеріальних збитків. Значне поширення бактеріозів у плодових насадженнях зумовлює необхідність їх вивчення, чіткої ідентифікації збудників та розроблення комплексу заходів захисту рослин.
Відомо, що втрати врожаю від шкідників, хвороб та бур’янів в Україні щороку становлять від 30 до 50%. Значна частина цих втрат спричинена бактеріальними хворобами рослин, до яких особливо чутливими є представники агроценозів, оскільки в агроценозах  послаблена дія природних антагоністів збудників хвороб. Збудниками бактеріозів рослин є величезна кількість мікроорганізмів представників різних систематичних груп широко розповсюджених в природі. Тому вивчення особливостей їх біології, способів ураження рослин та методів запобігання хвороб є особливо актуальним. 
Негативна роль бактеріозів зростає в умовах концентрації і спеціалізації аграрного виробництва, що зумовлює накопичення інфекції та створення сприятливих умов для поширення захворювання. У зв’язку з цим слід враховувати, що досконалу систему заходів боротьби із фітопатогенними бактеріями слід будувати виключно на основі чітких даних щодо діагностики бактеріозів та біологічних властивостей їхніх збудників. Значущість вирішення цієї проблеми і обумовила вибір теми дипломної роботи.
Бактеріоз – це складний патологічний процес, який виявляється в порушенні обміну речовин і фізіологічних функцій ураженої рослини. Шкідливість бактеріальних хвороб виражається в ослабленні дерев, втраті товарної якості плодів та урожайності, а при сприятливих умовах розвитку деяких хвороб – в повній загибелі рослин. При загальних захворюваннях уражається  вся рослина чи більша її частина. Збудник проникає в судинну систему, розповсюджується в провідних пучках та прилягаючих до них тканинах. При цьому погіршується нормальний процес надходження води в рослину і вона гине. Локальні бактеріози проявляються в ураженні паренхімних тканин окремих органів рослин – листків, пагонів. Але в даному випадку хвороба не поширюється по всій рослині [5, 33].
Симптомами бактеріозів є гнилі, некрози, п’ятнистість, виразки, нальоти, пухлини, деформація.
Загальними ознаками всіх збудників є: 
  • патогенність – здатність викликати захворювання; 
  • вірулентність – спектр ураження; 
  • агресивність – швидкість та масовість ураження. 
Проникнення збудника можливо за допомогою гризучих комах, через механічні пошкодження, через природні ходи рослин [5].
Метою дипломної роботи було мікробіологічне виявлення збудників бактеріозів у плодовому фітоценозі, для визначення та вивчення захворювань, що загрожують багаторічним насадженням області. А також виділення та вивчення властивостей збудників, розроблення заходів обмеження поширення та контролю захворювань.
Досягнення поставленої мети передбачало вирішення таких завдань:
  • виявлення збудників бактеріальних захворювань у плодовомих фітоценозах Закарпатської області;
  • встановлення патогенних, морфологічних, культуральних, фізіологічних, біохімічних та серологічних властивостей виділених ізолятів, необхідних для їхньої ідентифікації;
  • вивчення симптомів бактеріального опіку та бактеріальної плямистості плодових на різних періодах вегетації рослин-господарів;
Методи дослідження: в роботі використано фітопатологічні, мікробіологічні, біохімічні, серологічні та математичні методи моделювання.
  • Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:
  • підтверджено наявність на території України збудника бактеріального опіку плодових Erwinia amylovora;
  • встановлено гетерогенність популяції E. amylovora за агресивністю. Високий відсоток агресивних клонів популяції виявлено в сильно уражених тканинах квіток, листків, молодих пагонів. У корі, стовбурі та скелетних гілках інфекційний процес відбувається повільніше, тому в популяції переважають слабоагресивні та неагресивні клони;
Практичне значення одержаних результатів. Для практичного використання запропоновано модель прояви симптомів бактеріального опіку плодових, яка дає можливість вчасно застосовувати превентивні заходи захисту рослин.
Результати досліджень можуть стати компонентою системи заходів локалізації та ліквідації захворювання на території Закарпатської, Чернівецької та інших областей України.
Апробація результатів та публікації. Матеріали роботи у вигляді  доповіді представлені на науковій студентській конференції та у вигляді тез у збірниках «Проблеми збереження біорізноманіття Українських Карпат: Матеріали V регіональної конференції молодих вчених та студентів 10 квітня 2012р». – Ужгород, 2012. – С.60, «Проблеми збереження біорізноманіття Українських Карпат: Матеріали VI регіональної конференції молодих вчених та студентів 17 квітня 2013р». – Ужгород, 2013. – С.108 та «Проблеми збереження біорізноманіття Українських Карпат: Матеріали VII регіональної конференції молодих вчених та студентів 24 квітня 2014р.» - Ужгород, 2014. – С.81.
 
РОЗДІЛ 1
ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
 
1.1.Класифікація захворювань, що вражають рослинні організми
 
Загальна схема класифікації хвороб рослин за етіологією можна поділити на: 
  1. неінфекційні;
  2. інфекційні.
За зовнішнім виглядом хворих рослин виділяють такі
Фото Капча