Банківське фінансування та регулювання інвестиційної діяльності

8. До важелів та стимулів економічного регулювання, які дозволять вийти на траєкторію інноваційного зростання з найменшими витратами, слід віднести:

• створення сприятливих умов для приватних капіталовкладень у науково-технічну сферу з використанням венчурних механізмів;

• вирівнювання та підвищення інноваційного потенціалу регіонів і територій шляхом активізації потенціалу існуючих науково-технічних ресурсів та стимулювання банківського фінансування;

• ширше використання можливостей технологічних трансфертів в національному і міжнародному масштабах тощо.

Потрібно впроваджувати організаційно-економічні заходи, які сприяють регіональному інноваційному розвитку, а саме:

• спеціальні цільові програми на загальнодержавному, регіональному і місцевому рівнях;

• прямі державні субсидії і цільові асигнування регіональних (місцевих) органів влади;

• податкові пільги, направлені на стимулювання регіонального інноваційного розвитку;

• наукові та технологічні, інноваційні проекти;

• інкубаторії малого інноваційного бізнесу;

• центри з передачі технологій з державного сектора в промисловість під егідою держави і місцевих органів виконавчої влади;

• консультації підприємцям та інші заходи.

9. Невирішені проблеми банківського фінансування інвестиційної діяльності показують роль, місце і перспективи регіональних банків. Вони виявилися стійкішими і життєздатнішими, а їх збереження і розвиток не так обтяжливі для держави, як деяких системних столичних банків. Причини такої ситуації різні. Це менша участь регіональних банків у піраміді державних цінних паперів, менший обсяг ризиків, гнучкіший і оперативніший банківський менеджмент, відсутність в областях «живих» грошей, поширення негрошових форм розрахунків, краще знання клієнтури і велика довіра, а також підтримка регіональної адміністрації і інші фактори. Але головна причина полягає в тому, що регіональні банки проявили кращі можливості пристосування до реальних умов економічного життя країни.

 

 

1. Гришина О. С. Вплив основних фінансових індикаторів на економічне становище України // Вісник соціально-економічних досліджень: Зб. наук. праць Одеського держ. економічного ун-ту. – Одеса, 1999. – С. 59-64.

2. Гришина О. С. Використання системного й ситуаційного підходів під час розгляду економічного становища України // Вісник соціально-економічних досліджень: Зб. наук. праць Одеського держ. економічного ун-ту. – Одеса, 1999. – С. 219-223.

3. Гришина О. С. Можливі варіанти фінансової стабілізації України // Труды Одесского Государственного Политехнического Университета: Научный и производственно-практический сборник по техническим и естественным наукам. – Одесса. – 2000. – Выпуск 1. – С. 230-232.

4. Гришина О. С. Аналіз розгляду грошово-кредитної політики України // Вісник соціально-економічних досліджень: Зб. наук. праць Одеського держ. економічного ун-ту. – Одеса, 2000. – С. 288-292.

5. Редькін О. С., Гришина О. С. Щодо лібералізації відношень між інвестиційною сферою та реальним сектором економіки // Вісник соціально-економічних досліджень: Зб. наук. праць Одеського держ. економічного ун-ту. – Одеса: ІРЕНТТ, 2001. – Випуск 9. – С. 7-12. (Особисто автором розглянуто варіанти лібералізації відношень між інвестиційною сферою та реальним сектором економіки).

6. Редькін О. С., Гришина О. С. Лібералізація інвестиційних процесів в Україні // Фінанси України. – 2002. – №2. – С. 115-123. (Особисто автором обґрунтовано сутність та підходи щодо лібералізації інвестиційних процесів в Україні).

7. Редькін О. С., Гришина О. С. Проблема формування первинного і вторинного фондового ринку // Теорія управління організацією: стан та перспективи: Зб. наук. праць за матеріалами VI міжн. наук. -практ. конф. – Київ-Трускавець. – 2000. – С. 151-153. (Особисто автором розглянуто варіанти формування первинного і вторинного фондового ринку).

8. Гришина О. С. Стратегія змін в фінансово-банківській сфері // Теорія та практика управління у трансформаційний період: Зб. тез доповідей Всеукраїнської наук. -практ. конф. – Донецьк: Ін-т економіки промисловості НАН України, 2001. – Т1. – С. 389-393.

9. Редькін О. С., Гришина О. С. Сучасні тенденції розвитку ринку капіталів // Стан та засоби підвищення ефективності підприємницької діяльності: Матеріали наук. -прак. конф. – Миколаїв. – 2001. – С. 91-96. (Особисто автором проаналізовано сучасні тенденції розвитку ринку капіталів).

 

Гришина О. С. Банківське фінансування та регулювання інвестиційної діяльності. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08. 04. 01 – Фінанси, грошовий обіг і кредит. – Інститут економічного прогнозування НАН України, Київ, 2001.

Дисертацію присвячено теоретичним, методологічним і практичним питанням щодо банківського фінансування та регулювання інвестиційної діяльності.

На основі узагальнення теоретичних та практичних розробок розглянуто сучасні тенденції розвитку ринку капіталів, що дозволило систематизувати неодноразові спроби перебудувати існуючі схеми інвестування. Проаналізовано світовий досвід регулювання фінансових ресурсів в господарському обігу, який охоплює різноманітні підходи щодо використання державних важелів та стимулів інвестиційної діяльності.

Розглянуто механізм регулювання у фінансово-банківській сфері з урахуванням реальних секторних зв’язків, людського, інформаційного капіталів, спонукальних чинників. Автором охарактеризовано інвестиційні процеси в Україні. Визначено характерні тенденції і особливості генезису інвестиційної сфери у трансформаційний період розвитку української економіки в порівнянні з світовими аналогами. Обґрунтовано основні фактори, які впливають на інвестиційну діяльність: ступінь розвитку реального та фінансового секторів, премія за зовнішні фінансові ресурси з урахуванням ризиків, оцінка кредитного портфеля, інформаційний та людський капітали тощо, – які чіткіше характеризують відносини між партнерами та впливають на ефективність реалізації