Базові цінності становлення громадянського суспільства в Україні

Мета дослідження полягає у виявленні базових цінностей громадянського суспільства, що формується в Україні, їх походження, розвитку та трансформації в сучасних умовах.

Поставлена мета вимагала рішення наступних завдань:

• проаналізувати розвиток понять «цінність», «громадянське суспільство» в історії філософської думки, дослідити концептуальні підходи до цих понять та розкрити їх сутність;
• розкрити сутність поняття «архетип» як основи для формування цінностей;
• показати взаємозв’язок цінностей як феноменів культури з архетипами культури;
• проаналізувати архетипи української культури, які є основою формування цінностей громадянського суспільства в Україні;
• обґрунтувати критерії та структуру цінностей, розглянути цінності як детермінанти людської поведінки у рамках екзистенційних вимірів людського буття;
• дослідити механізми формування соціально-антропологічних цінностей;
• показати перспективи розвитку соціально-антропологічних цінностей у сучасну добу.

Об’єкт дослідження – громадянське суспільство.

Предмет дослідження – базові цінності становлення громадянського суспільства в Україні.

Методи дослідження. У ході дисертаційного дослідження комплексно використовувалися принципи поєднання історичного і логічного рівнів пізнання; сходження від загальних передумов через аналіз їх конкретно-історичних особливостей до предметних висновків; єдності онтологічного, гносеологічного та аксіологічного аспектів аналізу; поєднання системного та структурного підходів до об’єкту дослідження. Велику роль зіграв міждисциплінарний підхід, який дав можливість залучити до роботи дослідження з філософської антропології та філософії культури, філософії політики, етики, соціології. Використання компаративістського методу дозволило зіставити процеси становлення громадянського суспільства за різних історичних умов, порівняти різні підходи до розгляду становлення громадянського суспільства.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дане дослідження є одним з перших в Україні, в якому предметом соціально-філософського дослідження визначено комплексний аналіз впливу базових соціально-антропологічних цінностей на процес становлення громадянського суспільства в сучасній Україні. Аналіз кореляції таких понять як «цінність», «архетип», дозволив теоретично осмислити проблему ціннісних орієнтацій українського народу, які уможливили забезпечення транзитивного переходу від тоталітарного соціуму до громадянського суспільства.

У результаті дослідження обґрунтовано низку положень, що характеризуються науковою новизною і виносяться на захист:

Вперше:

• доведено, що витоки цінностей лежать в архетипах культури як першоосновах буття людини і джерелах формування суспільних відносин та громадянського суспільства;
• структуровано базові цінності становлення громадянського суспільства, які є засобами задоволення потреб людини. На вершині ціннісної піраміди базових цінностей громадянського суспільства знаходиться людина, а тому дані цінності отримують статус соціально-антропологічних;
• з’ясовано, що основними соціально-антропологічними цінностями становлення громадянського суспільства є свобода, справедливість, рівність, солідарність, гідність, концентрацією яких є основна цінність «права людини». Згадані цінності уможливлюють таку цінність як «солідарність», і забезпечують соціальну інтеграцію в суспільстві. Архетиповими цінностями становлення громадянського суспільства, характерними для української ментальності є індивідуалізм, антропоцентризм, світоглядна толерантність, кордоцентризм, глибинний оптимізм, відповідальність;
• показано вплив соціально-антропологічних цінностей на поведінку людини та відповідно на формування громадянського суспільства.

Уточнено:

• смислові межі вживання поняття «цінність» (як елемент культури, який регулює перебіг процесу задоволення потреб і реалізації інтересів, в основі яких лежать архетипи культури), та «громадянське суспільство» (як комплексний соціокультурний та суспільно-політичний феномен, який включає в себе наявність та розвиненість: соціальних інститутів; соціальних практик; суспільних цінностей та чеснот) ;
• структуризацію цінностей суспільства на підставі обґрунтування механізмів для різних видів такої структуризації. Показаний взаємозв’язок між різними видами структуризації цінностей громадянського суспільства та можливості корегування умов їхньої реалізації через використання механізмів їх формування.

Отримали подальший розвиток:

• концепція громадянського суспільства з точки зору аксіології, що дозволило розглянути становлення громадянського суспільства з боку його ментальних характеристик;
• ідеї видатних представників київської філософської школи, стосовно специфіки становлення громадянського суспільства: В. Баркова, А. Єрмоленка, М. Мокляка, М. Поповича, Т. Розової, В. Табачковського, В. Шинкарука та ін. ;
• передумови для формування громадянського суспільства в Україні, головною перешкодою на шляху якого є відсутність ідеї, яка інтегрує та об’єднує, досить тривалий перехідний період протиборства різних тенденцій (попереднього радянського режиму та нової європейської, зорієнтованої до стандартів правової демократичної державності), а, отже, як наслідок, слабкої громадянської активності.

Теоретичне та практичне значення роботи полягає в тому, що отримані результати дослідження доповнюють та систематизують знання про феномен громадянського суспільства, зокрема про значення ціннісних орієнтацій людини, яка і формує громадянське суспільство.

Висновки дисертаційної роботи сприяють чіткішому розумінню процесів становлення громадянського суспільства в Україні у новому соціокультурному контексті. Особливо важливою вбачається актуалізація теоретичної спадщини класиків філософської думки та сучасних дослідників для аналізу перспектив розвитку цінностей громадянського суспільства в Україні. Положення дисертаційної роботи можуть бути використані при підготовці навчальних програм, лекцій та методичних матеріалів при викладанні курсу соціальної філософії, філософської та юридичної антропології, теорії держави і права, спецкурсів з «Аксіології», «Теорії демократії» та «Громадянського суспільства».

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації обговорювалися на кафедрі філософської антропології Інституту філософської освіти та науки Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, на низці міжнародних та всеукраїнських науково-практичних та науково-теоретичних конференцій, а саме: VІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця» (м. Київ, 2006) ; Міжнародній науковій конференції «Дні науки філософського факультету – 2006» (м. Київ, 2006) ; Міжнародній науковій конференції «Другі міжнародні Драгоманівські читання» (м. Київ, 2006) ; Міжнародній науково-технічній конференції «Філософія і сучасність» (приурочена 60-річчю Інституту філософії імені Г. С.