Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Базові цінності становлення громадянського суспільства в Україні

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
26
Мова: 
Українська
Оцінка: 

Сковороди НАН України) (м. Київ, 2007) ; Міжнародній науковій конференції «Дні науки філософського факультету – 2007» (м. Київ, 2007) ; Міжнародній науково-практичній конференції «Науково-методичні засади управління якістю освіти в педагогічних вищих навчальних закладах» (м. Київ, 2008) ; Третій міжвузівській науково-теоретичній конференції молодих науковців «Актуальні проблеми сучасної філософії та науки: виклики сьогодення» (м. Житомир, 2010), а також на щорічних наукових конференціях викладачів, аспірантів та студентів Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (м. Київ, 2006-2010).

Публікації. Основні теоретичні положення та результати дослідження викладено у 9 публікаціях, серед них: 5 – статті у фахових виданнях, затверджених ВАК України з філософських наук, 2 – статті в інших виданнях, 2 – тези конференцій.
Структура та обсяг роботи зумовлені метою та завданням дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів (семи підрозділів), висновків, списку використаних джерел (192 позиції). Загальний обсяг дисертації становить 208 сторінок, основна частина дисертації – 192 сторінки.
 
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
 
У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, завдання, об’єкт, предмет дисертаційного дослідження, а також визначено наукову новизну, теоретичне та практичне значення одержаних результатів, ступінь їхньої апробації.
У першому розділі – «Ціннісний аспект формування громадянського суспільства: методологічний аналіз» – розглядається трансформація понять «цінність», «громадянське суспільство» у вченнях видатних класиків історії філософії та вказаний взаємозв’язок і взаємообумовленість цінностей в історії розвитку людства та архетипів культури, обґрунтовано феномен архетипу у філософії.
У підрозділі 1. 1. – «Поняття цінностей в історії філософської думки» – представлено актуальність дослідження проблеми цінності, яка в цілому обумовлена постійною необхідністю приведення у відповідність системи попередньо визначених загальнозначущих принципів і орієнтирів суспільного розвитку з особистісною формою їх практичного втілення.
Починаючи з античності, ми зустрічаємо безліч підходів до розгляду ціннісної проблематики і лише з часом (ХІХ ст.) дана проблема систематизується і переростає в напрям, який отримав назву аксіологія, на сьогоднішній день один із розділів філософії. «Філософія цінності» вже у Г. Лотце була реакцією на позитивізм, що абсолютизував роль природно наукового знання, що отримало в ХІХ столітті небачений розвиток. Після виділення аксіології в самостійну область філософських досліджень сформувалися декілька типів теорій цінностей: натуралістичний психологізм, аксіологічний трансценденталізм, персоналістичний онтологізм, соціальна концепція цінностей, нігілізм.
Шлях до абсолютизації цінностей намітив І. Кант. В «Метафізиці нравів» розрізняється вартість речі і її достоїнство. Від наміченого русла соціальної трактовки цінностей помітно відхиляється позиція Ф. Ніцше. На його думку, в етиці слід вбачати не стільки соціальні судження, скільки симптоми вітальних вимог, які пов’язані з принципами волі до влади.
Українські дослідники не приділяли достатньої уваги розробці фундаментальних підходів до проблеми цінності, але саме поняття широко використовувалось у зв’язку з активним осмисленням загальнокультурної тематики. Категоріальні системи цінностей, досвід вивчення етичних і ціннісних категорій та проблеми моральних цінностей висвітлені у працях Р. Апресяна, А. Гусейнова, О. Дробницького, О. Титаренка, Е. Соколова, М. Чавчавадзе, М. Бахтіна, М. Еліаде, О. Лосєва. Цінність задана практичною діяльністю суб’єкта. Відображення цієї об’єктивної значущості у його свідомості і виступає як оцінка. Така трактовка природи цінностей міститься в працях С. Анісімова, В. Василенка, М. Кагана, Л. Столовича та інших. Найбільш чітко зв’язок культури, цінностей і моралі окреслено В. Малаховим у роботі «Культура і людська цілісність».
Теорія громадянського суспільства довгий час існувала на рівні умовиводів та ідеалу суспільного життя. Великий внесок в розвиток цієї теорії зробили Ж. -Ж. Руссо, М. Ф. А. Вольтер, Дж. Локк, Т. Гоббс, такі філософи-політологи як Ш. Монтеск’є, Н. Макіавеллі, І. Кант та інші зарубіжні, а також вітчизняні дослідники, але найбільш глибоке розуміння громадянського суспільства ми знаходимо у Г. Гегеля, який обґрунтував поняття громадянського суспільства не тільки як сукупність індивідів і відносин між ними, але і як сферу діяльності різних громадських інститутів, об’єднаних системою всебічної залежності.
Для України характерний розвиток цінностей громадянського суспільства в тісному зв’язку з інформаційним суспільством, яке набуває обертів з кожним наступним роком і веде за собою цілу низку якісних змін скоріше у свідомості людей, а потім в їх об’єктивному світі.
На сьогоднішній день формування громадянського суспільства і зокрема його цінностей – процес складної і важкої праці для особи, колективу і держави, але тільки їх спільними зусиллями можна досягти ідеалів вільного розвитку людини і суспільства. Теорія громадянського суспільства не завершена. Вона перебуває на стадії обґрунтування основних принципів і нових підходів до аналізу соціальності, в центрі якої є цінності.
У підрозділі 1. 2. – «Теоретичне осмислення понять „цінністьˮ, „громадянське суспільствоˮ» – розглянуто і проаналізовано основні віхи історії становлення громадянського суспільства в межах західноєвропейської цивілізації та в Україні, представлено різні підходи до понять «цінність», «громадянське суспільство» в історії філософської думки.
З’ясовано, що поняття «цінність» – це той елемент культури, який регулює перебіг процесу задоволення потреб і реалізації інтересів, в основі яких лежать архетипи культури. Реалізація та задоволення потреб та інтересів людини в суспільстві можлива лише при визнанні її найвищою цінністю, вершиною ієрархії цінностей громадянського суспільства. Дані цінності отримують статус соціально-антропологічних.
Ключовим елементом еволюції громадянського суспільства є міра здійснення свободи людини в різних сферах. Індивід, сукупність індивідів, соціальні спільності становлять
Фото Капча