+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
26
Мова:
Українська
роблять цей ідеал привабливим і таким чином зумовлюють рівень інтенсивності прагнень його реалізувати. Поведінка людини зумовлюється потребами та інтересами. Потреби можуть бути задоволені, а інтереси реалізовані в різні способи за допомогою різних об’єктів. Але вони мають різну вагу для індивідів і спільнот, для їхнього нормального функціонування та розвитку, тому зазвичай формується різне ставлення до них. Людська діяльність, і в першу чергу діяльність на благо створення суспільства громадянського, визначається і направляється двома принципово різними рядами факторів: матеріально-реальними, котрі причинно їх детермінують, та ідеальними, котрі, очевидно, саме в силу своєї ідеальності, можуть набути силу реального впливу тільки в тому випадку, якщо людина сама буде тягнутись до них, переживати їх в якості своєї насущної матеріальної чи духовної потреби, тобто сприймати їх як цінності. Саме існування цінностей і саме через культурні цінності людина задовольняє свої потреби і відрізняється від тварин.
6. Цінності завжди мають історичний характер – вони змінюються залежно від історичної епохи, від змін змісту та форм людської життєдіяльності. Ці та інші обставини роблять цінності рухливими, релятивними, відносними. Обґрунтовано, що кожна історично конкретна суспільна форма може характеризуватися специфічним набором та ієрархією цінностей, система яких виступає в якості найбільш високого рівня соціальної регуляції.
7. На вершині ціннісної піраміди цінностей громадянського суспільства знаходиться людина. Отже, головним елементом у конструкції громадянське суспільство є конкретна особистість, а складовими цієї конструкції є численні інститути й принципи, які сприяють реалізації особистістю її інтересів та цілей. Перелік цінностей європейської цивілізації є доволі значним і включає в себе наступні поняття, такі як свобода, соціальна справедливість, солідарність, рівність, нація, повна легітимація влади, стабільність, правова безпека і т. д. І всі ці цінності та ціннісні орієнтації, які є взаємопов’язаними і взаємоузгодженими, своє втілення у Європі дістають у розбудові так званого відкритого суспільства.
Свобода для людини є цінність із цінностей, котра визначається можливістю будь-якої іншої, яка тільки може бути. Свобода як сутність і є глибинний сенс людського буття, без якого він втрачає в кінцевому результаті свою суб’єктивність. Солідарність є основою свободи, реалізацією як народного волевиявлення так і особистісної свободи. Досліджено, що здійснення громадянського суспільства – це здійснення солідарності і взаємодоповнюваності спільноти у такий спосіб, щоб свобода членів цієї спільноти складалася в руслі спрямування життєвого світу до спільного блага.
8. Механізми, що впливають на формування соціально-антропологічних цінностей: ментальність, сформована за часів тоталітаризму й зафіксована в індивідуальній та соціальній пам’яті; складна і суперечлива ситуація трансформацій суспільства в проблематичному напрямі; суспільні процеси, які відбуваються в сучасному світі взагалі.
9. Перспективи розвитку цінностей громадянського суспільства полягають насамперед в тому, що сучасну теорію громадянського суспільства слід розглядати як парну категорію не тільки правової, а й соціальної держави. Більш того, зазначається, що соціальна держава є державою громадянського суспільства, оскільки це поняття органічно вбирає в себе цілу низку позитивних властивостей, що притаманні громадянському суспільству. З’ясовано, що громадянському суспільству в сучасній Україні має відповідати правова держава. В багатьох аспектах процеси формування громадянського суспільства і національної держави співпали, взаємно стимулюють одне одного. Відбувається процес ствердження громадянського статусу всіх членів суспільства, рівних перед законом держави. Держава, в свою чергу, зміряє поведінку всіх своїх громадян загальною міркою, незалежно від їхньої соціальної, релігійної, професійної та іншої ознаки.
10. Ключовим моментом становлення громадянського суспільства є поява громадянина, який має визначений комплекс прав і свобод і несе відповідальність перед суспільством за свої дії, тобто постає як самостійний і усвідомлюючий себе у цьому статусі індивідуальний член суспільства, діяльність якого скоординована ідеєю загального блага. У сучасній українській державі потрібні зміни в акцентах виховання людини. Нині слід формувати не стільки сентиментального патріота, скільки діяльного громадянина, який любить свою Батьківщину й бере активну участь у модернізації суспільства і держави.
11. Основою функціонування громадянського суспільства є так званий «третій сектор» – конвенційний термін для неурядових неприбуткових суспільно-громадських асоціацій та об’єднань громадян, або громадські неприбуткові організації. Загальною вадою створених в такий спосіб структур залишається відсутність масової підтримки і внаслідок цього нездатність повноцінно реалізовувати завдання виявлення, узгодження та цивілізованого обстоювання суспільних інтересів.
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
ВИКЛАДЕНІ У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА:
- Луговська О. В. Громадянське суспільство: фундаментальні цінності / О. В. Луговська // Мультиверсум. Філософський альманах: [зб. наук. пр. ] / [гол. ред. В. В. Лях]. – К. : Український центр духовної культури, 2007. – Випуск 62. – С. 36-44.
- Луговська О. В. Перспективи розвитку цінностей громадянського суспільства в Україні / О. В. Луговська // Нова парадигма: [журнал наукових праць] / Гол. ред. В. П. Бех. ; НПУ імені М. П. Драгоманова; Творче об’єднання «Нова парадигма». – К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2007. – Випуск 73. – С. 68-78.
- Луговська О. В. Статус цінностей в Україні / О. В. Луговська // Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Філософія. Культурологія: [зб. наук. пр. ]. – К. : НАУ, 2007. – №2 (6). – С. 185-190.
- Луговська О. В. Специфіка формування цінностей громадянського суспільства в Україні / О. В. Луговська // Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Філософія. Культурологія: [зб. наук. пр. ]. – К.