Безпека життєдіяльності та цивільна оборона

Рис. 11.1 – Зупинка кровотечі: а – за допомогою джгута; б – за допомогою закрутки; в – затиснувши пальцями артерію до кістки

189

 

Переломи кісток бувають закриті й відкриті. При закритих переломах рана відсутня, тому що цілісність шкірних покривів біля місця перелому не порушена. У місці закритого перелому з’являється набряклість, синці.

Ознаки відкритого перелому: рана і кровотеча, іноді у рані видні уламки кістки. Відкриті переломи небезпечніші, тому що може відбутися зараження, яке швидко веде до гострого гнійного запалення кісткового мозку.

При будь-якому переломі уражені випробують різкий біль, спостерігається хруст кістки, що відбувається через тертя їхніх уламків один об одний. Рухати зламаною кінцівкою неможливо.

При переломі спочатку зменшують болю. Для цього забезпечують повну нерухомість ушкодженої кістки, надають потерпілому повний спокій і дають зне-болюючі засоби (морфій у таблетках). На місце перелому накладають спеціальну шину (або дощечки, фанеру, ціпки і т. п.), що забезпечує нерухоме положення зламаної кістки. Довжина шини повинна бути такою, щоб вона захоплювала обидва суміжних з місцем перелому суглоби. У крайньому разі, зламану ногу можна при-бинтувати до здорової, зламану руку – до тулуба.

При закритому переломі шину накладають прямо на одяг, на шматок тканини, вату, якими попередньо обертають ушкоджену кінцівку. Переконавши, що по обидва боки місця перелому кісти шина захоплює два сусідніх суглоби, її прибинтовують до руки або ноги. При переломі кісток верхньої кінцівки реко-мендується після накладення шини підвісити ушкоджену руку на косинці. При відкритому переломі спочатку потрібно зупинити кровотечу, накласти на рану стерильну пов’язку, обернути кінцівку ватою або м’яким матеріалом і накласти шину так само, як і при закритому переломі. Забороняється вправляти кінці ушкод-жених кісток або виправляти кінцівку, щоб надати їй природне положення. Це може викликати додаткові ушкодження і різкі болі. Якщо переламано ключицю, у пахвову западину вкладають великий шматок вати або м’якої тканини, руку згинають у лікті і плечовій кісті й щільно прибинтовують до тулуба. У разі пере-лому ребер на груди накладають шар вати або м’якого матеріалу, а потім грудну клітку в положенні видиху щільно стягають широкою пов’язкою.

190

 

Перша допомога при забитих місцях. Забите місце, де спостерігаються пухлина і синці, потрібно змазати настойкою йоду і накласти на нього холодну примочку або міхур з холодною водою або льодом. Дуже небезпечні забиті місця голови, живота, грудної клітки і загальні забиті місця тіла, тому що вони можуть супроводжуватися ушкодженням внутрішніх органів, переломами кісток, а також внутрішніми крововиливами. Потерпілих з такими ураженнями треба негайно до-ставити у медичний пункт або лікувальну установу.

Перша допомога при вивихах. Ознаки вивиху: різкий біль, зміна форми суглоба і рухливості в ньому. На місці вивиху з’являється припухлість. Суглоб утрачає рухливість, а кінцівка приймає ненормальне положення.

Вивих у суглобі повинен вправляти тільки медичний працівник (лікар). Перед вправлянням вивиху, щоб зменшити біль, потерпілому дають знеболюючі засоби (морфій у таблетках), на місце вивиху накладають тугу пов’язку або шину, а потім потерпілого негайно доставляють у медичний пункт.

3. Медична допомога при травматичному токсикозі, шоку і опіках

Перша допомога при травматичному токсикозі (розладі, що розвивається внаслідок тривалого здавлювання м’яких тканин – найчастіше нижніх і верхніх кінцівок – землею, уламками зруйнованих будинків і т. д.). Ознаки цього важкого захворювання виявляються через декілька годин після звільнення потерпілого з-під завалу і виражаються в поступовому розвитку набряку і крововиливів в ушкод-жених кінцівках, омертвінні м’яких тканин, що прогресують розладом серцево-судинної діяльності через важке отруєння організму продуктами розпаду ушкод-жених тканин.

У потерпілого з’являються спрага, сильні болі, повторне блювання, загальна загальмованість, частий пульс.

Витягати потерпілих з-під уламків і завалів зруйнованих будинків потрібно дуже обережно; спочатку з придавленого місця знімають вагу (уламок будинку, колоду, брилу землі і т. п.), потім витягують потерпілого.

Якщо придавлено руку або ногу, то перед звільненням потрібно на кінцівку

191

 

вище здавлюваного місця накласти еластичний бинт, щоб після вивільнення про-дукти розпаду не потрапили одразу в кровоносні судини.

Звільнивши з-під уламків кінцівки, на них необхідно накласти пов’язки і шини. При можливості постраждалі кінцівки прохолоджують (прикладають лід, сніг, пляшку з холодною водою). Людина, придавлена протягом декількох годин, як правило, випробує сильну спрагу. Тому як тільки буде звільнений доступ до голови потерпілого, його треба напоїти. Разом з водою дають 1-2 кусочки цукру. Корисно прийняти морфіноалкогольну суміш або 2 таблетки морфію.

Потерпілих, витягнутих із завалів і звільнених з-під уламків, треба негайно доставити на носилках у медичний пункт навіть при відсутності помітних розладів.

 

Рис. 11.2 – Способи перенесення потерпілих: а) – на носилках; б) – за допомогою підручних засобів; в) – на собі

Перша допомога при шоку. Це найбільш важко уражені, шок яких настає внаслідок важкого поранення (травматичний шок), у результаті опромінення великими дозами радіації (радіаційний шок) або від надмірного нервово-психіч-ного виснаження (емоційний шок), а також при великих опіках (опіковий шок).

Травматичний шок спричиняє важкий розлад кровообігу, дихання й обміну речовин. Часто виникає при важких ушкодженнях і великих опіках, що супровод-жуються сильними болями. Люди, що знаходяться у стані шоку