Безпека життєдіяльності

за структурою: прості, складні, похідні;

за характером дії на людину: активні та пасивні.

Розрізняють джерела та фактори небезпек. Джерела небезпек – природні процеси та явища, техногенне середовище та людські дії, що несуть у собі загрозу небезпеки. Небезпеку можуть створювати явища (ожеледиця), процеси (поділ ядер урану), об'єкти (хімічний завод), властивості (наркотик).

Розрізняють чотири групи джерел небезпеки: природні, техногенні, соціально-політичні, комбіновані. Природні небезпеки – об'єкти природи, явища, стихійні лиха. Техногенні небезпеки – техніка, займисті речовини, електроенергія, випромінювання, генна інженерія, створення бактерій, штучно виведені породи тварин (бультер'єр). Соціально-політичні – конфлікти, тероризм, війни. Комбіновані – природно-техногенні, природно-соціальні, соціально-техногенні.

Фактори небезпеки поділяються на вражаючі, шкідливі, небезпечні. 

Шкідливий фактор – чинник небезпек, що може призвести до змін у здоров'ї людини, зниження працездатності, захворювання і навіть до смерті як результату захворювання.

Небезпечний фактор – чинник небезпек, що може призвести до травм або різкого погіршення здоров'я (включаючи летальні наслідки). 

Вражаючий фактор – чинник небезпек, що веде до значних та незворотних змін у здоров'ї людини (включаючи летальні наслідки), аварій тощо.

Вражаючі фактори відносяться як до людини, так і до систем життєзабезпечення. Шкідливі та небезпечні   безпосередньо до людини.

Шкідливі призводять до погіршення самопочуття, небезпечні до травм, опіків, обморожень тощо. Шкідливі, небезпечні фактори за характером та природою дії поділяються на чотири групи. 

 

Основні групи факторів небезпекЇх основна характеристика

фізичні  підвищена або понижена вологість;

  підвищена швидкість руху повітря;

  атмосферний тиск;

  недостатня освітленість;

  конструкції, що руйнуються;

  статична електрика тощо.

хімічні  хімічні елементи в трьох агрегатних станах;

  проникають до організму людини через органи дихання, шлунково-кишковий тракт, шкіру та слизові оболонки; 

  характер дії: мутагенні, канцерогенні, збуджуючі, наркотичні, токсичні тощо.

біологічні  макроорганізми: рослини та тварини;

  мікроорганізми: віруси, бактерії, грибкові організми. 

психофізіологічні і духовні  фізичні перевантаження: статичні динамічні;

  нервово-психологічні перевантаження, розумова перевтома;

  стреси;

  незнання сутності та місії людини.

 

Потенційно-небезпечний об'єкт – об'єкт, на якому знаходяться небезпечні речовини або хімічні препарати.

Існують різні підходи до систематизації небезпек.

Номенклатура – перелік назв, термінів, систематизованих за певними ознаками. Приклад: в алфавітному порядку, окремих об'єктів (виробництв, процесів, професій тощо).

Таксономія – класифікація та систематизація явищ, процесів, об'єктів, які здатні завдати шкоди. Приклад таксономії – це класифікація небезпек за локалізацією, часом прояву (імпульсивні, кумулятивні), джерелом походження, сферою прояву, за структурою, за наслідками, за характером дії на людину (активні, пасивні).

Квантифікація – введення кількісних характеристик для оцінки ступеня небезпеки. Найпоширенішою характеристикою є ступінь ризику.

Ідентифікація – визначення типу небезпеки та встановлення її характеристик.

Ризик – частота прояву небезпек, імовірність небезпек, усвідомлена можливість небезпек. 

Ризик поділяють на індивідуальний, груповий та загальний; немотивований та мотивований (виправданий та невиправданий). 

Розрізняють чотири типи критеріїв ризику: неприпустимий, небажаний, прийнятний, знехтуваний.

Визначення величини ризику

R=P(A)=n/N

R – величина ризику, Р(А) – імовірність події, n – кількість подій з небажаними наслідками; N – максимальна кількість подій.

Приклад 1. Обчисліть ризик отруєння на підприємстві (у розрахунку за рік), якщо загальна кількість працюючих складає 5000 чоловік, за останні 4,5 роки отруїлися 5 чоловік. Обчисліть величину групового ризику, якщо на подібних підприємствах в Україні працює 200000 чоловік.

Розв'язання:

5:4,5=1,1 – отруїлось за 1 рік;

1,1:5000=2,2 10-4 – індивідуальний ризик;

1,1:200000=5,5 10-6 – груповий ризик.

P(A) =  P(A) – при одночасному впливі декількох подій

Приклад 2. Обчисліть ризик автомобільної аварії (за рік) у місті А, якщо на автомобілях їздять 1500 осіб, за останні 16 років загинуло 13 осіб, а за 4 роки травмовано 7.

 

Розв'язання:

13:16=0,8 – загинуло за рік;

7:4=1,8 – травмовано за рік;

0,8:1500=5,3 10-4 – індивідуальний ризик загибелі;

1,8:1500=12 10-4 – індивідуальний ризик травмування;

12 10-4+5,3 10-4=17,3 10-4 – загальний ризик.

 

Обчислення ступеня ризику через вірогідність безпечної роботи:

P =  

Критерії: Р0,95   безпечно, Р0,95   небезпечно.

T* – розрахунковий відрізок часу;

T – час, за який відбувалася подія;

N – кількість груп;

n – кількість небажаних подій.

Приклад 3. За два роки в 5 класах на грип захворіло 10 чоловік. Визначити вірогідність захворювання протягом 2 місяців на грип.

Розв'язання:

Т*=2, Т=24, N=5, n=10

P = (1– )  = 0,82

Оскільки ступінь ризику менший 0,95 вірогідність прояву даної небезпеки висока.

Завдання для практичної роботи.

Завдання№1

Виконайте таксономію небезпек, запропонованих викладачем. Результати запишіть до таблиці 1.

 

Таксономія небезпек

Таблиця 1

Приклад

небезпекиСфера (джерело) походженняЧас проявуЛокалізаціяНаслідкиЗбиткиСфера проявуХарактер дії на людинуСтруктура

 

 

Варіант 1. Блискавка, вибухові речовини, алкоголь.

Варіант 2. Ожеледь, гази, суїцид.

Варіант 3. Туман, отруйні речовини, торгівля людьми.

Варіант 4. Повінь, інфразвук, зброя.