Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Благодійні фонди України. Історія виникнення та специфіка діяльності

Предмет: 
Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
18
Мова: 
Українська
Оцінка: 

новою редакцією Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” суми коштів або вартість майна, які добровільно перераховані (передані) до неприбуткових організацій (у тому числі благодійні внески) зараховуються до складу валових витрат підприємства у розмірі не більш як 4% прибутку, що обкладається податком. Якщо ж підприємство хоче надати допомогу благодійницькій організації понад ці розміри то вона проводиться за рахунок прибутку, що залишається у його розпорядженні.

Останнім часом про меценатство в Україні згадують часто. Цій темі присвячено багато газетних публікацій, наукових статей і навіть монографій. Але, крім пізнавального аспекту, нас цікавить ще й суто прикладний: а чи не можна було б таке модне сьогодні спонсорство на те меценатство обміняти? Ось навіть деякі закони вже ухвалили: “Про благодійництво та благодійницькі організації”, розпорядження Президента “Про сприяння благодійницькій діяльності в Україні” вiд 12 лютого 2000 року. Імена меценатів популяризують у вищих навчальних закладах (наприклад, у Київському університеті імені Тараса Шевченка в 1997-1998 роках запровадили спецкурс “Історія українського меценатства”). Отож, поза сумнівом, імена й справи сучасних благодійників також знатимуть вдячні нащадки. Одне слово, меценатствуйте, люди добрі, на здоров’я – й умови начебто є, і слави вам не бракуватиме[12, c. 9].
І спонсорство (правники його визначають як добровільну безприбуткову матеріальну, фінансову та іншу підтримку фізичними й юридичними особами тих, хто потребує благодійної допомоги, щоб популяризувати тільки своє ім’я, власну торгову марку) на меценатство (добровільна безкорислива матеріальна, фінансова й інша підтримка фізичними та юридичними особами набувачів благодійної допомоги) аж ніяк не перетвориться.
Отже, український благодійник спонсорує: шоу-бізнес (під знаком розвитку культури), спорт (щоб Україну знали не тільки в зв’язку з Чорнобилем). А не спонсорує: видавничу діяльність, класичну музику, бібліотеки, музеї... Цей список можна продовжити. Таким чином постає дві проблеми: “Як вкладають кошти українські (ви самі розумієте хто) ” і “Куди їх вкладають? ”. Загалом на цi запитання ми вже вiдповiли, сказавши, що замість меценатства відбуваються рекламні акції, а гроші вкладаються тільки в масову поп-культуру.
Основна ціль меценатської діяльності – сприяння відродженню, становленню та розвитку культури та мистецтва в Україні.
Меценатська діяльність спрямовується на такі суспільно-важливі цілі в галузях культури та мистецтва:
  1. збереження, становлення та поширення культурних цінностей та культури української нації, національних меншин та корінних народів, що проживають в Україні;
  2. сприяння доступу населення до культурних цінностей, художньої, мовної, поетичної, музичної, театральної, кінематографічної, народної, іншої творчості та їх розвитку;
  3. сприяння практичній реалізації державних, регіональних, місцевих чи міжнародних програм становлення та розвитку цих галузей;
  4. реалізація перспективних культурологічних програм та проведення суспільно-важливих наукових досліджень, які не можуть бути предметом державної чи комерційної таємниці та мають бути оприлюднені одразу після їхнього завершення;
  5. сприяння розвитку книговидавничої справи у сфері культури та мистецтва;
  6. сприяння збереженню та розвитку культурної спадщини, історико-культурного середовища, пам'ятників історії, культури та археології, які становлять культурно-історичну цінність;
  7. сприяння охороні, відновленню та утриманню в належному стані будівель, об'єктів та територій (у тому числі місць поховань), що мають культурне та історичне значення;
  8. підтримку, проведення культурно-мистецьких заходів, в тому числі фестивалів, конкурсів, концертів, виставок, конференцій тощо;
  9. допомогу музеям та сприяння музейній справі;
  10. сприяння бібліотечній справі та бібліотекам;
  11. сприяння становленню та розвитку засобів масової інформації, що працюють у цих галузях;
  12. пошук та підтримку обдарованої молоді та дітей;
  13. підтримку професійної діяльності в галузях культури та мистецтва, а також окремих осіб для створення і реалізації соціально значущих, масштабних творчих проектів;
  14. на інші суспільно-важливі цілі в галузях культури та мистецтва[9, c. 172-174].
 
СУБ'ЄКТИ ТА ФОРМИ МЕЦЕНАТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
 
Меценати та меценатські організації як суб'єкти меценатської діяльності є фізичними чи юридичними особами, що надають добровільну, безкорисливу матеріальну, фінансову, організаційну та іншу підтримку набувачам меценатської допомоги, з метою розвитку та збереження культурного надбання України.
Набувачі меценатської допомоги як суб'єкти меценатської діяльності – це фізичні особи або неприбуткові установи чи організації, що здійснюють діяльність в галузі культури та мистецтва.
Не можуть бути набувачами меценатської допомоги органи державної влади, органи місцевого самоврядування, політичні партії (блоки), їхні об'єднання, кандидати у депутати, кандидати у Президенти України, кандидати на посаду сільського, селищного, міського голови, зареєстровані у порядку, встановленому законом.
Меценатським організаціям та меценатам заборонено здійснювати фінансування чи надання іншої допомоги органам державної влади, органам місцевого самоврядування, політичним партіям (блокам), їхнім об'єднанням, суб'єктам підприємницької діяльності, а також фінансування виборчої агітації чи політичної реклами.
Меценатська діяльність може проводитися у таких формах:
  • фінансової допомоги, що надається у формі гранту, субсидії, добровільної пожертви, взяття на себе витрат по повному або частковому утриманню об'єктів, що належать набувачам меценатської допомоги;
  • матеріальної допомоги, шляхом безоплатної передачі майна та/або майнових прав, в тому числі цінних паперів, прав інтелектуальної власності, набувачу меценатської допомоги тимчасово, у постійне користування або у власність;
  • надання організаційних, консультаційних, експертних та інших послуг;
  • волонтерській (безоплатній) праці осіб;
  • організації та проведенні меценатських благодійних акцій: вистав, конкурсів, показів, виставок, концертів, олімпіад тощо;
  • заснування та надання стипендій, разової фінансової або матеріальної допомоги;
  • інших формах, що не суперечать законодавству України[4, c. 12].
Меценатська діяльність може здійснюватися на основі договорів (контрактів), в яких передбачаються конкретні форми та зміст меценатської діяльності, а також в інший спосіб, що не суперечить законодавству України.
Договір (контракт) між меценатом (меценатською організацією) та
Фото Капча