Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Цивільне право як галузь права

Тип роботи: 
Лекція
К-сть сторінок: 
17
Мова: 
Українська
Оцінка: 

широко застосовується у цивільній сфері підприємництва і не суперечить цивільному законодавству або договору. Наприклад, ст. 149 Кодексу торговельного мореплавства України передбачає, що за відсутності згоди сторін щодо тривалості часу вантажних робіт, розміру плати перевізнику за простій, розмір винагороди за дострокове закінчення розвантаження визначається відповідно до термінів і ставок, прийнятих у відповідному порту. Але необхідно пам'ятати, що звичай, який суперечить договору або актам цивільного законодавства, у цивільних відносинах не застосовується.

Чинний міжнародний договір, що регулює цивільні відносини, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, є частиною національного цивільного законодавства. Коли у чинному міжнародному договорі України, укладеному у встановленому законом порядку, містяться інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом цивільного законодавства, застосовують правила відповідного міжнародного договору України. Таким чином, норми міжнародного права і міжнародні договори також є джерелом цивільного права України.
Суспільні відносини, які залишаються поза полем правового регулювання, утворюють прогалини в праві. Під прогалиною в праві звичайно розуміють випадки, коли певні суспільні відносини потребують правового регулювання, але воно не передбачене конкретним законом, правовою нормою. Засобом усунення прогалин є прийняття нових норм або редагування застарілих.
Однак життя не стоїть на місці, і учасники цивільних відносин не можуть чекати, поки прогалину в праві усуне законодавець. Вихід полягає в тому, що суб'єктам цивільних правовідносин і суду надається право вирішувати справи такого роду за допомогою аналогії.
Перший вид аналогії (за відсутності закону, який регулює спірні відносини) носить назву аналогія закону. Сутність цього виду полягає в тому, що певні цивільні відносини, не врегульовані Цивільним кодексом України, іншими актами цивільного законодавства чи договором, можуть регулюватися тими правовими нормами цих актів, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини.
Аналогія закону має місце, якщо:
• відносини, щодо яких виник спір, за своїм характером потребують цивільно-правового регулювання;
• ці відносини не регулюються якимись конкретними нормами права;
• є закон, який регулює схожі відносини і який може бути застосований за аналогією.
Вирішуючи справу шляхом використання аналогії закону, суд повинен не лише покластися на конкретну норму закону, а й обґрунтувати, чому він вважає за можливе її застосувати.
Трапляються і більш суттєві прогалини в законі, коли відсутні не лише прямі, а й аналогічні норми. Такі прогалини заповнюють за допомогою аналогії права. Їх сутність полягає в тому, що у разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до принципів цивільного законодавства. При використанні аналогії права необхідно визначити, якими засадами і змістом цивільного законодавства суд керується, оскільки без такого детального аргументування рішення суду вважається необґрунтованим.
Нормативно-правові акти мають межі своєї дії в часі, тобто, обмежені періодом дії, протягом якої вони мають юридичну силу. Початковим і кінцевим моментами дії закону в часі є вступ і припинення дії закону.
Закони починають діяти:
1) з моменту ухвалення;
2) з моменту публікації;
3) з часу, визначеному в самому законі;
4) з часу, вказаного в ухвалі про порядок введення закону в дію. У Україні, як правило, початок дії закону визначається в спеціальній ухвалі Верховної Ради про порядок введення його в дію.
Закони, в яких не вказаний час набуття чинності і щодо яких не було ухвали про порядок введення в дію, набувають чинності на всій території України одночасно після закінчення 10-денного терміну з дня офіційної його публікації. Закони повинні бути опубліковані не пізніше чим через 15 днів після їх підписання Президентом України.
Проте у будь-якому випадку закон вступає в дію не раніше дати публікації.
Офіційні видання. Офіційними виданнями є «Офіційний вісник України» і газета «Урядовий кур'єр». Офіційними друкарськими виданнями, в яких здійснюється офіційна публікація законів і інших актів Верховної Ради України, є також газета «Голос України», «Відомості Верховної Ради України». Офіційним друкарським виданням, в якому здійснюється офіційна публікація законів, актів Президента України, є також інформаційний бюлетень «Офіційний вісник Президента України». Відповідно до статті 57 Конституцій України закони, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до зведення населення у встановленому законом порядку, є недіючими.
За загальним правилом закон не має зворотної сили. Це правило сприяє стабільності суспільних відносин. Проте з нього є виключення. Так закони мають зворотну силу за наявності вказівки в самому законі про надання йому (або окремим його статтям) зворотної сили. Відповідно до частини 1 статті 58 Конституцій України «Закони і інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або відміняють відповідальність особи».
Момент набуття чинності нормативно-правовими актами визначається таким чином:
• нормативно-правові акти Верховної Ради України і Президента України набувають чинності через десять днів з дня їх офіційної публікації, якщо інше не передбачене самими актами, але не раніше дня їх публікації в офіційному виданні;
• нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України набувають чинності з моменту їх ухвалення, якщо пізніший термін набуття чинності їх не передбачений в цих актах;
• акти Кабінету Міністрів України, які визначають права і обов'язки громадян, набувають чинності не раніше дня їх публікації в офіційних виданнях;
• акти органів
Фото Капча