+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Лекція
К-сть сторінок:
18
Мова:
Українська
у страхуванні займався Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю (Укрстрахнагляд), який був створений згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 березня 1993 р. з метою забезпечення реалізації державної страхової політики. Комітет підпорядковувався Кабінету Міністрів України. Після 15 березня 2000 року до 26 квітня 2003 року на підставі Указу Президента України «Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади» від 15. 12. 99 р. № 1573/93 цю функцію виконувало Міністерство фінансів України (Департамент фінансових установ та ринків). Структурні підрозділи Департаменту займались загальним регулюванням, законодавчим забезпеченням, ліцензуванням і контролем за небанківськими фінансовими установами: кредитними спілками, недержавними пенсійними фондами, інвестиційними компаніями, страховими організаціями. З прийняттям нової редакції Закону України «Про страхування» від 4 жовтня 2001 р. державний нагляд за страховою діяльністю на території України здійснюєтьсяУповноваженим органом та його органами на місцях.
Державний нагляд за страховою діяльністю в Україні здійснюють з метоюдотримання вимог законодавства України про страхування, ефективного розвитку страхових послуг, запобігання неплатоспроможності страховиків і захисту інтересів страхувальників.
Уповноважений орган забезпечує проведення державної політики у сфері страхування. У своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства, у визначеному порядку вносить їх на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України. У межах своїх повноважень Уповноважений орган організовує виконання актів законодавства і систематично контролює їхню реалізацію.
Уповноважений орган відповідно до покладених на нього завдань виконує такі основні функції (ст. 36 Закону) веде єдиний державний реєстр страховиків (перестраховиків) та державний реєстр страхових та перестрахових брокерів;
видає ліцензії страховикам на здійснення страхової діяльності та проводить перевірки їх відповідності виданій ліцензії;
видає свідоцтва про включення страхових та перестрахових брокерів до державного реєстру страхових та перестрахових брокерів та проводитьперевірки додержання ними законодавства про посередницьку діяльність у страхуванні та перестрахуванні і достовірності їхньої звітності;
проводить перевірки щодо правильності застосування страховиками (перестраховиками) та страховими посередниками законодавства про страхову діяльність і достовірності їх звітності;
у межах своєї компетенції методично забезпечує роботу страховиків та страхових посередників;
розробляє рекомендації для захисту фінансових інтересів страховиків, страхових посередників і страхувальників;
узагальнює практику страхової і посередницької діяльності на страховому ринку, розробляє і подає у визначеному порядку пропозиції відносно розвитку і удосконалення законодавства України про страхову і посередницьку діяльність у страхуванні і перестрахуванні;
у межах своєї компетенції приймає нормативно-правові акти з питань страхової діяльності і посередницької діяльності у страхуванні та перестрахуванні;
проводить аналіз додержання законодавства об'єднаннями страховиків і страхових посередників;
контролює платоспроможність страховиків відповідно до взятих ними страхових зобов'язань перед страхувальниками;
забезпечує проведення дослідницько-методологічної роботи з питань страхової і посередницької діяльності у страхуванні та перестрахуванні, підвищення ефективності державного страхового нагляду;
визначає правила формування, обліку і розміщення страхових резервів, та показники звітності;
розробляє пропозиції щодо впровадження єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку і звітності, а також: форм статистичної звітності для страховиків і страхових посередників;
аналізує стан і тенденції розвитку страхової і посередницької діяльності у страхуванні та перестрахуванні;
у визначеному законодавством порядку проводить і координує навчання, підготовку і перепідготовку кадрів та встановлює кваліфікаційні вимоги до осіб, які провадять діяльність на страховому ринку, організовує
наради, семінари, конференції з питань страхової діяльності;
бере участь у міжнародному співробітництві у сфері страхування і посередницької діяльності у страхуванні та перестрахуванні, вивчає, узагальнює, поширює світовий досвід, організовує виконання міжнародних договорів України із цих питань;
роз'яснює порядок застосування законодавства про страхову і посередницьку діяльність у страхуванні та перестрахуванні, проводить через ЗМІ інформаційно-роз'яснювальну роботу з питань страхової і посередницької діяльності у страхуванні та перестрахуванні;
здійснює організаційно-методичне забезпечення проведення актуарних розрахунків;
розглядає звернення громадян, підприємств, установ та організацій з питань, що належать до його компетенції.
Законом України «Про страхування» (2001 р.) визначено основні права Уповноваженого органу, відповідно до яких він має право (ст. 37 Закону) :
одержувати у визначеному порядку від страховиків звітність про страхову діяльність, інформацію про їх фінансове становище та пояснення щодо звітних даних, а від підприємств, установ (у тому числі банків), організацій і громадян – інформацію, потрібну для виконання покладених на нього завдань;
одержувати від страхових брокерів визначену звітність про їхню діяльність та інформацію про укладені договори, а також: пояснення щодо цих даних;
видавати приписи страховим брокерам про усунення виявлених порушень законодавства, а у разі їх невиконання приймати рішення про вилучення страхового брокера з державного реєстру страхових брокерів;
одержувати у визначеному порядку від аварійних комісарів інформацію, необхідну для виконання покладених на нього завдань, у тому числі інформацію про обставини і причини настання страхового випадку та заподіяну шкоду;
створювати комісії та робочі групи для проведення перевірок діяльності страховиків та страхових брокерів; контролювати достовірність та повноту інформації, що надається учасниками страхового ринку, призначати проведення за рахунок страховика додаткової обов'язкової аудиторської перевірки з визначенням аудитора; одержувати безоплатно від органів виконавчої влади інформацію та статистичну звітність, необхідну для виконання покладених на нього завдань;
при виявленні порушень страховиками вимог законодавства України