Деякі проблеми кваліфікації діяльності учасників злочинних формувань

 

Беніцький А. С.

Корякін Р. В.

 

У статті розглянуто ознаки форм співучасті. Виокремлені правові норми кримінального законодавства України, що передбачають відповідальність за створення або участь у злочинній організації. Встановлена відповідність кримінального законодавства України міжнародним правовим нормам, які визначають ознаки організованих форм злочинної діяльності.

Розглянуто спеціальні види злочинної організації. Визначено, що у разі заздалегідь не обіцяного сприяння учасникам злочинної організації та укриття їх злочинної організації дії винного слід кваліфікувати, як причетність до злочину. Звернено увагу на проблеми розмежування злочинної організації та організованої групи, а також заздалегідь не обіцяного сприяння учасникам злочинної організації та укриття їх злочинної організації та злочинів, передбачені ст. ст. 198, 209 та 396 КК України.

Ключові слова: злочинна організація, організована група, організатор, співучасть у злочині, причетність до злочину.

В статье рассмотрены признаки форм соучастия. Выделены правовые нормы уголовного законодательства Украины, которые предусматривают ответственность за создание или участие в преступной организации. Определено соответствие уголовного законодательства Украины международным правовым нормам, которые определяют признаки организованных форм преступной деятельности.

Рассмотрены специальные виды преступной организации. Установлено, что в случае заранее не обещанного содействия участникам преступных организаций и укрытия их преступной организации действия виновного следует квалифицировать, как прикосновенность к преступлению. Обращено внимание на проблемы разграничения преступной организации и организованной группы, а также заранее не обещанного содействия участникам преступных организаций и преступлений, предусмотренных ст. ст. 198, 209 и 396 УК Украины.

Ключевые слова: преступная организация, организованная группа, организатор, соучастие в преступлении, прикосновенность к преступлению.

Benitsky A. S., Coryakin R. V. ON SOME QUALIFICATION PROBLEMS OF ACTIONS OF PARTICIPANTS OF CRIMINAL GROUPS

The article describes features of different forms of complicity. We have highlighted legal norms of criminal legislation of Ukraine, which provide responsibility for creation or participation in a criminal organization. The paper defines conformity of criminal legislation of Ukraine with international legal norms that determine signs of organized forms of criminal activity.

Special forms of criminal organization are considered. It is noticed that in case of not promised in advance assisting participants of criminal organizations and sheltering their criminal organization, such actions of a subject should be classified as implication in crime. Also attention is paid to problem of distinguishing criminal organization from organized group, as well as not promised in advance assisting participants of criminal organizations and crimes under articles 198, 209 and 396 of Criminal code of Ukraine.

Key words: criminal organization, organized group, organizer, complicity in a crime, implication in a crime.

Постановка проблеми. Протидія орга- підкреслюється в міжнародних і національ- нізованим злочинним формуванням є од- них правових документах. У правозасто- ним із напрямків міжнародної криміналь- совчих органів виникають питання щодо но-правової політики, що неодноразово розмежування злочинної організації та організованої групи, а також проблеми відмежування заздалегідь не обіцяного сприяння учасникам злочинної організації та укриття їх злочинної організації від злочинів, передбачених ст. ст. 198, 209 та 396 КК України.

Ступінь розробленості проблеми. Проблемам розмежування форм співучасті у злочині, а також питанням причетності до злочину присвячували праці такі вчені, як Г. І. Баймурзін, Ф. Г. Бурчак, І. А. Бушуєв, Г. Б. Віттенберг, А. В. Зарубін, О. О. Кваша, М. І. Ковальов, М. И. Коржанський, В. О. Кузнєцов, В. О. Навроцький, Є. В. Пономаренко, А. А. Піонтковський, Б. Т. Раз- гільдієв, Є. В. Фесенко та ін. Між тим, серед дослідників відсутня єдина думка щодо розмежування організованих форм злочинної діяльності, а також кваліфікації діянь винних у заздалегідь не обіцяному сприянні діяльності злочинних об’єднань.

Метою статті є визначення критеріїв розмежування злочинної організації та організованої групи, кваліфікація діянь осіб, які сприяли діяльності злочинних формувань, а також діяльності осіб, які заздалегідь не обіцяли такому сприянні.

Виклад основного матеріалу. Відповідно до ч. 3 ст. 28 КК України злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його підготовці або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об’єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об’єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.

Як випливає зі змісту ч. 3 ст. 28 КК України, організовану групу можуть утворити як мінімум три суб’єкти злочину, які обмежили свої діяння відведеною їм роллю. Така кількість учасників організованої групи відповідає міжнародному кримінальному законодавству. Так, згідно з рекомендаціями, сформульованими в п. «а» ст. 2 Палермської конвенції 2000 р., організована злочинна група – це структурно оформлена група в складі трьох або більше осіб, яка існує протягом певного періоду й діє узгоджено з метою вчинення одного чи кількох серйозних злочинів або злочинів, визнаних такими відповідно до цієї Конвенції, щоб одержати прямо чи опосередковано фінансову або іншу матеріальну вигоду [3].

Організовану групу можуть утворювати не тільки особи, які безпосередньо беруть участь у вчиненні злочину як співвиконав- ці, але й суб’єкти, що виступають у ролі організатора, підбурювача або посібника, які сприяли досягненню спільного злочинного результату. Буде цілком