Деякі питання справляння єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон України

Предмет:

Тип роботи:

Стаття

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

назвати такі: дозвіл на нерегулярні або, навпаки, регулярні перевезення пасажирів автобусами (за певними виключеннями) ; дозвіл на перевезення вантажів автотранспортними засобами, за якого пункт відправлення знаходиться на території однієї договірної сторони, а пункт призначення – на території іншої договірної сторони; дозвіл на перевезення вантажів автотранспортними засобами транзитом у треті країни. Перевізнику-нерезиденту такі дозволи надаються компетентними органами сторін угоди (щодо українських перевізників – Державною службою України з безпеки на транспорті Міністерства інфраструктури України) [1, ст. 2, п. п. 1-2 ст. 3, ст. 5, п. п. 1-2 ст. 7, ст. 10]. Мета зазначеної угоди – це прагнення до полегшення здійснення автомобільного сполучення між обома країнами, а також транзиту по їх територіях у треті країни за рахунок запровадження категорій автотранспортних засобів-перевізників (сторін угоди), на вантажні або пасажирські перевезення яких надаються вказані дозволи, що взаємозвільняють їх власників від податків і зборів на території другої договірної сторони (у тому числі й від сплати за проїзд автомобільними дорогами (за кожен кілометр проїзду) [1, ст. 14]. При цьому в додатку 1 до листа Державної митної служби України «Про надання роз’яснень» від 09. 01. 2013 р. № 12/2-12. 1/123-ЕП (далі – Лист ДМСУ від 09. 01. 2013 р.) з посиланням на Протокол переговорів між Урядом України й Урядом Республіки Молдова від 07-08. 06. 1995 р. вказано, що автомобілям вантажопідйомністю до 3, 5 тонн і загальною масою до 6 тонн дозвіл для Молдови на проїзд по території договірної сторони (України) вантажного транспортного засобу не потрібен під час виконання перевезень у міжнародному автомобільному сполученні (у розрізі країн) [2]. Отже, вказана категорія транспортних засобів, у свідоцтві про реєстрацію яких зазначено вид транспортного засобу «вантажний», зареєстрованих у Республіці Молдова на фізичних або юридичних осіб (перевізників -нерезидентів), підпадає під справляння єдиного збору в пункті пропуску за проїзд автомобільними дорогами України (за кожен кілометр проїзду). Однак виникає парадоксальна ситуація, коли такий збір одними структурними підрозділами митниць Державної фіскальної служби України (далі – ДФС України) не справляється, а іншими справляється. У цьому полягає актуальність досліджуваного питання.

Окремим аспектам справляння платежів за переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України приділяли увагу такі вчені-правознавці та практики митної галузі: І. О. Білоус, Є. В. Додін, С. В. Ківалов, Б. А. Кормич, А. В. Макаренко, В. П. Науменко й ін. Однак питання щодо справляння з фізичних і юридичних осіб єдиного збору в пункті пропуску через державний кордон України за проїзд автомобільними дорогами України (за кожен кілометр проїзду) транспортних засобів залишилися поза увагою науковців-правників.

Метою статті є дослідження правомірності справляння посадовими особами митниць ДФС України з фізичних і юридичних осіб єдиного збору в пункті пропуску через державний кордон України за проїзд автомобільними дорогами України транспортних засобів, зареєстрованих у Республіці Молдова на фізичних або юридичних осіб (перевізників-нерезидентів), вантажопідйомністю до 3, 5 тонн і загальною масою до 6 тонн, у свідоцтві про реєстрацію яких зазначено вид транспортного засобу «вантажний».

Розташована на перехресті найважливіших міжнародних шляхів із Центральної Європи на Близький Схід Україна помережена міжнародними транспортними артеріями, у тому числі й автотранспортними. Через територію Одеської області проходить п’ять міжнародних транспортних коридорів: сьомий і дев’ятий Критські, які були визначені Другою Пан-європейською (Критською) конференцію міністрів транспорту, транспортний коридор ТКАСЕСА – «Європа – Кавказ – Азія», коридори «Балтійське море – Чорне море», а також Чорноморське транспортне кільце – транспортний коридор навколо Чорного моря Організації чорноморського економічного співробітництва, що є потужним сегментом зони відповідальності Одеської митниці ДФС України. Враховуючи географічне розташування Одещини, своєрідність державного кордону з Республікою Молдова та Придністровською Молдавською Республікою, а також кількість вантажних автотранспортних засобів (різних вагових характеристик), що перетинають цей відрізок державного кордону та прямують по Україні її автомобільними дорогами, постає цілком зрозуміле питання щодо того, чи повинні сплачувати єдиний збір у пункті пропуску за проїзд автомобільними дорогами України (за кожен кілометр проїзду) транспортні засоби вантажопідйомністю до 3, 5 тонн і загальною масою до 6 тонн, у свідоцтві про реєстрацію яких зазначено вид транспортного засобу «вантажний», які зареєстровані в Республіці Молдова на фізичних або юридичних осіб (перевізників -нерезидентів).

Так, залежно від типів і призначення транспортні засоби поділяються на пасажирські, вантажопасажирські, вантажні та транспортні засоби спеціального призначення [3]. Вантажні автомобілі – це автомобілі, які за своєю конструкцією й обладнанням призначені для перевезення вантажів: звичайні вантажні автомобілі й автофургони; автомобілі для доставляння товарів та автофургони всіх видів; вантажні автомобілі з автоматичними розвантажувальними пристроями (з перекидним кузовом і т. д.) ; автомобілі-цистерни; авторефрижератори або автомобілі з ізотермічними кузовами; багатоярусні вантажні автомобілі для перевезення кислоти в суліях, балонів із бутаном тощо; важкі вантажні автомобілі з низько розташованими рамами й навантажувальними похилими трапами для перевезення танків, підіймачів або екскаваторів, електричних трансформаторів тощо; вантажні автомобілі, спеціально призначені для перевезення свіжого бетону (крім бетономішалок) ; машини для вивезення сміття тощо [4]. Необхідно враховувати, що до вантажних автомобілів (за вагових характеристик до 3, 5 тонн і загальною масою до 6 тонн) також можна віднести деякі автомобілі з кузовом типу «пікап» із здвоєною кабіною або з кузовом типу «фургон» (багатоцільові транспортні засоби, які за своєю конструкцією