Діагностика проявів інформаційного стресу чи неврозу у студентів ВНЗ

За даними А. А. Залкінда водій автотранспорту у великому місті кожну секунду стає учасником не менше 10 взаємовпливів у пішохідному і транспортному русі – робить не менше двох спостережень, приймає до трьох рішень. Далі кожну хвилину робить від 30 до 120 професійних рухів, кожні дві хвилини робить помилку, а саме реагує не самим оптимальним способом на дорожню обстановку і кожні дві години потрапляє у критичну ситуацію, що межує з ризиком аварії. Автор вважає, що перелічені умови праці стають причиною високого психоемоційного напруження водія, що змінює протікання нормальних функцій деяких систем організму, і в кінцевому результаті сприяє виникненню хворобливих станів, передчасному виходу на пенсію чи частій зміні професії. Звичайно ж ці фактори впливають і професійну надійність водія. В ряді спостережень встановлено, що зростаючі потреби до водіїв транспорту, підвищення їх відповідальності в зв’язку з майбутнім ускладненням завданням сприяють підвищенню швидкості інформації, що передається, але тільки до деякої максимальної величини. Крім того, такий оптимістичний ефект підвищення потреб також має певний максимум, після якого швидкість передачі інформації зменшується. Про оптимістичний вплив підвищення потреб на протікання мозкових функцій говорить підрахунок нещасних випадків поблизу пішохідних переходів. [23].

Тоффлер, аналізуючи умови життя в США, вважає, що зростаюча кількість психічних розладів, неврозів і втрати душевної рівноваги обумовлена тим, що багатьом людям зараз вже важко виробити розумний, цілісний і стійкий особистісний стиль життя. Оточуюче середовище стає настільки ефемерним, незвичним і складним, що мільйонам загрожує адаптаційний шок – шок від зіткнення з майбутнім. Цей шок він характеризує як фізичний та психічний недуг, що викликається перевантаженням фізичних адаптаційних систем людського організму і процесів прийняття рішення. Симптоми цієї хвороби відрізняються залежно від стадії і швидкості, діапазони симптомів досить широкі – починаючи від тривожності, ворожості, спалахів майже безпідставного збудження і закінчуючи фізичним нездужанням, пригніченим станом і апатією.

Отже, відповідно до спостережень, що були проведені в різних галузях життєдіяльності, виникненню невротичного напруження, невротичного стану і навіть неврозу, сприяють наступні фактори:

- одночасне виконання кількох операцій;

- необхідність швидкої віддачі розпоряджень підлеглому персоналу;

- сприйняття безперервного потоку різноманітної і численної інформації;

- гострий дефіцит часу для переробки цієї інформації і для відповідальних розпоряджень;

- відчуття підвищеної відповідальності за прийняте рішення;

- необхідність збереження інтенсивної і напруженої інтелектуальної діяльності постійно на підвищеному рівні;

- виникнення помилок, технічних неполадок і конфліктних ситуацій, що викликають стан емоційної напруги.

Всі ці конкретні чи часткові умови невротизації можна розмістити по трьом групам факторів, що складають основу формування інформаційного неврозу. Таким чином, необхідність одночасно виконувати декілька операцій (“віддача швидких розпоряджень, підлеглим, сприйняття безперервного потоку різноманітної інформації”) – і є процесом обробки та засвоєння інформації, включаючи процес прийняття рішення. Їх реалізація забезпечується такими механізмами і апаратами мозкової діяльності, як аналітико-синтетична діяльність, механізми регуляції пам’яті та емоцій, апарати акцептора дії і прийняття рішення і т. д. Вказівки багатьох авторів на “нестачу” часу, відведеного на обробку та засвоєння інформації в повній мірі відповідає розумінню “дефіциту” часу як одному з трьох основних факторів виникнення інформаційного неврозу, лише з тією відмінністю, що саме хронічний тривалий дефіцит часу, а не гострий дефіцит часу відіграє патогенну роль. Розуміння високого рівня мотивації як третього основного чинника інформаційного неврозу включає такі конкретні прояви суб’єктивного переживання, як відчуття підвищеної відповідальності за прийняте рішення, відповідальність за розпорядження, що віддається підлеглим тощо. Підкреслюючи значення тріади факторів, які грають патогенну роль при їх несприятливому поєднанні, зовсім не ігнорується значення індивідуального досвіду і знань людини, конституційних особливостей і ряду інших факторів, що визначаються в рамках уявлення про інформаційний невроз як фактор другого (але не другорядного) порядку. Але треба враховувати вирішальне значення факторів першого порядку, і як доказ цьому можна послатись на такі спостереження: встановлено, що зв'язок між кваліфікацією диспетчера і частотою допущених помилок відсутній. Так, 90% людей, допустивши аварію, мали по знанням технологій та експлуатації оснащення оцінки “відмінно” та “добре”. З іншого боку виявлена пряма залежність рівня надійності роботи оператора і диспетчера від рівня розвитку їх психофізіологічних показників, передусім функцій пам’яті, уваги, переробки зорової інформації. Така кореляція дозволяє на основі попереднього вивчення психофізіологічних показників прогнозувати з імовірністю 50% професійну надійність осіб, згаданих професій. Дослідження динаміки працездатності, втомлюваності та стану здоров’я учнів ряду шкіл виявили, що нова система навчання, зміни шкільної програми впливають на психіку учнів, так як зростає і об’єм інформації, і темп проходження учбового матеріалу. Аналіз звіту учнів та їх батьків показав, що в 2-му класі не вкладаються в гігієнічний регламент 46% учнів, в 3-му – 27%, в 4-му – 15%, в 5 – 6-х класах – 20%, у 8 – 9-х класах – 18%, а в 10 – 11-х – 38% учнів. Також виявлено і порушення тривалості