Діагностика проявів інформаційного стресу чи неврозу у студентів ВНЗ

Тобто, проведені дослідження дозволяють поставити питання про те, що існуючі умови життєдіяльності дітей шкільного віку нерідко являються неадекватними для індивідуальних особливостей їх нервової системи і в комплексі з загрузкою на вищі функції мозку, що має місце через зростаючі програми навчання, довготривале перебування біля телевізорів, вивчення мов та інше, при їх несприятливому поєднанні можуть викликати хворобливі стани. Хоча нові програми навчання у поєднанні з іншими сприятливими факторами не мають небезпеки для здоров’я школярів.

В різний час вченими та лікарями було звернено увагу на чисельні випадкові та конкретні умови, які все ж вкладаються в тріаду факторів, що викликають інформаційний невроз. Ці спостереження підтверджують уявлення про вирішальне значення цих факторів, а точніше, про характер та особливості їх поєднання як для виникнення неврозу, так і для його попередження та лікування. [38, 3-31].

Отже, аналіз причин захворювання неврозом показує, що у всіх випадках хворі до виникнення неврозу на протязі довгого часу перебували в несприятливих умовах для їхньої нервової системи. Ці умови заключаються в необхідності обробки більшого потоку інформації при постійному дефіциті часу і високій мотивації, наприклад, престижний характер роботи чи матеріальна зацікавленість. Згідно запропонованої класифікації даний невроз і називається інформаційним. [38, 20-44; 23; 26].

 

Класифікація причин інформаційного стресу.

Професійна діяльність спеціалістів операторського профілю характеризується в ряді випадків виникненням екстремальних режимів роботи., пов’язаних з пошкодженнями техніки, помилками оператора, складними і відповідальними завданнями управління, зовнішніми перешкодами в роботі, зміненим психічним станом оператора і багатьма іншими факторами, які створюють напружені умови для інформаційної взаємодії людини з технікою. Особливо виражена екстремальність діяльності в таких умовах у представників небезпечних, шкідливих, відповідальних професій (пілоти, оператори АЕС, підводники, автоводії, тощо). Психологічний аналіз діяльності спеціалістів небезпечних професій дозволив виявити основні причини порушень процесу управління технікою, ускладнень у вирішенні операторських завдань, створення передумов для зниження ефективності діяльності та її безпеки, що супроводжуються вираженими змінами психічного стану чи є наслідком розвитку напруженості і стресу.

Узагальнені дані літератури та результатів різних досліджень дозволяють виокремити основні причини розвитку інформаційного стресу людини-оператора. [7, 155-156].

За своєю роллю у формуванні інформаційного стресу всі причини можна розділити на:

1) безпосередні, які є об’єктивно несприятливим фактором інформаційної взаємодії людини і техніки, джерелом екстремального робочого навантаження і «пусковим моментом», тобто початковим етапом розвитку стресу;

2) головні, які відображають індивідуальні особливості суб’єкта діяльності, котрі визначають можливості виникнення стану стресу у конкретного індивіда, механізми його регуляції і засоби подолання;

3) супутні, які сприяють появі і проникненню безпосередніх і головних причин стресу, а також налаштовують суб’єкта діяльності на розвиток у нього даного стану.

Причини розвитку інформаційного стресу.

І. Безпосередні (інформаційні).

1. Семантичні (смислові) :

– висока суб’єктивна складність завдання;

– висока відповідальність за виконання завдання;

– небезпечність ситуації;

– недостатній контроль за ситуацією;

– невизначеність (невідомість) оперативної ситуації;

– непередбачуваність розвитку ситуації;

– часткова чи повна невдача у діяльності;

– суперечливість інформації, тощо.

2. Операційні:

– дефіцит інформації;

– надлишок інформації;

– великий об’єм інформації;

– низька вірогідність надходження значимої інформації;

– порушення ритму надходження інформації, тощо.

3. Часові:

– дефіцит часу;

– велика тривалість впливу робочого навантаження;

– аритмічність пред’явленої інформації;

– високий темп пред’явленої інформації;

– невизначеність часу (несподіваність) надходження сигналу, тощо.

4. Організаційні:

– низька об’єктивна вірогідність надання інформації, об’єктивна невизначеність моменту надання інформації;

– неправильний вибір необхідної інформації;

– відволікання уваги;

– пропуск сигналу, об’єктивна складність завдання;

– суміщена діяльність, тощо.

5. Технічні:

– відмова системи;

– блокування сигналу;

– маскування, викривлення сигналу;

– хибна інформація;

– інтерференція сигналів;

– суперечливість інформаційних ознак ситуації;

– невідповідність сигнальних ознак інформації, тощо.

ІІ. Головні (суб’єктивні).

1. Моральні:

- недисциплінованість;

- безвідповідальність;

- неохайність, тощо.

1. Професійні:

- низький рівень знань;

- недостатній розвиток навичок та вмінь;

- Відсутність необхідного досвіду, тощо.

2. Фізіологічні:

- зниження резервів організму в результаті гострих чи хронічних захворювань;

- несприятливі функціональні стани (укачування, перевтома, тощо);

- незадовільний рівень чутливості аналізаторів, тощо.

3. Психологічні:

- низька або занадто висока мотивація діяльності;

- недостатній розвиток професійно-важливих психічних якостей;

- несприятливі особливості особистості і психічні стани, тощо.

ІІІ. Супутні (середовищні).

1. В організації праці:

- нераціональний режим праці та відпочинку (наднормові, нічні зміни) ;

- надмірне робоче навантаження;

- недоліки в зворотному зв’язку про результати діяльності, неадекватність оцінки діяльності та оплата праці;

- недоліки в охороні праці, техніці безпеки, обладнанні робочого місця;

- недоліки в професійному (медичному, психологічному) відборі, у психологічному та медичному контролі за процесом діяльності, тощо.