Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Діалектика регіоналізації та глобалізації в сфері сучасної вищої освіти

Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
13
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ДІАЛЕКТИКА РЕГІОНАЛІЗАЦІЇ ТА ГЛОБАЛІЗАЦІЇ В СФЕРІ СУЧАСНОЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ
 
Терепищий С. О. 
 
Розглядається особливості взаємовідношення процесів глобалізації та регіоналізації в сфері вищої освіти. Методологічна база дослідження визначається підходом, який спирається на принципи об'єктивності та цілісності. Зокрема, в роботі застосовано: метод історизму та герменевтики; діалектичний метод; метод системного аналізу; порівняльний метод. Взявши за принцип діалектичну єдність інтеграції та локалізації в сучасних уніфікаційних реаліях, автор показує присутність складної імпліцитної структури причин та наслідків глобалізаційних явищ. Базуючись на дослідження, КОлдса та С. Робертсон, дослідження аналізує хронологічні моделі, за якими розвивається регіоналізація вищої школи. Для чіткого окреслення поняття освітній регіон, в роботі проводиться опис однієї з найбільш впливових асоціацій суб’єктів освітніх послуг – Європейського Освітнього Простору.
Ключові слова: глобалізація, регіоналізація, європеїзація, освітній простір, інтеграція, локалізація, глокалізація.
 
В соціогуманітарному дискурсі сучасності досить давно та надійно закріпився термін глобалізація. Навіть для буденної свідомості це поняття, в першу чергу, асоціюється з експансією західної культури та є гранично близьким до процесу становлення космополітизму. Проте очевидні явища світової уніфікації є лише поверхневою ознакою сьогоднішніх соціоекономічних, політичних та культурних реалій. Не дивлячись на ущільнення зв’язків між націями, все ж, поряд з трендами взаємозалежності національних структур, присутня також і локалізація екстраполяційних елементів глобалізації. Усе що запозичується культурами з загально світового надбання поступова адаптується до вимог локального населення та стає сурогатом національного та світового.
Більше того, в наші дні можна спостерігати утворення окремих груп націй, що найбільш активно локалізують асоційовані елементи економіки, політики та культури. Такі системні утворення на світовій мапі дослідники іменують глобалізаційними регіонами. Вони відображають двояку сутність соціальних змін сучасності: З одного боку, безперечно, присутній феномен уніфікації, який зумовлений розвитком засобів комунікації, геометричним ростом ринку збуту продукції та експансією трудових та сировинних ресурсів. З іншої точки зору, усі галузі суспільного буття мають монолітну регіональну сутність, яка надає окремим спільних новоутворенням специфічний зміст у кожному регіоні. Це діалектичне поєднання регіональної та глобальної поляризації отримало власний новітній термін глокалізація. Засновник цього поняття Р. Робертсон таким гібридним неологізмом підкреслює, що феномен глобалізації не породжує конфлікт між гомогенним та гетерогенним, така дихотомія присутня лиш в науковому дискурсі з приводу цього явища [10]. Остання ж форсує топологічне перетікання локального в глобальне та навпаки – її зміст змішання ознак та обмін структурними елементами соціальних систем.
В останні роки дедалі популярнішими стають галузеві дослідження з питань глобалізації. Така тенденція є очікуваною з огляду на історичну глибинність та джерельну складність явища світової інтеграції. Однією з таких окремих сфер глобалістики стала глобалістика освіти. Особливо актуальними такого роду пошукові роботи стали в вимірі вищої школи, оскільки саме остання зазнала найбільш явних змін під впливом вимог сучасності. Не оминув цей процес і українські ВНЗ: приєднання до Болонського процесу, впровадження кредитно-модульної системи, збільшення приватного сектору в освіті – усі ці перетворення є, в тій чи іншій мірі наслідком глобалізаційних впливів, що потребують узагальненого та прогностичного осмислення.
З огляду на цей факт, досить актуальними являються пошукові роботи на основі аналізу уніфікаційних та локалізаційних підстав реформування сучасної вищої школи. В рамках невеликого дослідження ми ставимо за мету розглянути головні взаємовідношення між освітою та глобальним феноменом глобалізації не породжує конфлікт між гомогенним та гетерогенним.
Той факт, що глобалістика вищої освіти є популярною темою наукового дискурсу зумовлює широкий арсенал джерел, які можуть бути використані для роботи в галузі. Зокрема, американський економіст Г. Фрідман розглядає сучасну вищу освіти як сферу, що демонструє наростаючий потенціал до прибутковості та пов’язує такі новоутворення з економічними умовами глобального ринку [6]. Інший американський дослідник індійського походження С. Чінамай відводить вагоме значення технологічному посередництву в питанні глобалізаційного впливу на освіту. На його думку саме розвиток комунікаційних технологій сприяє збільшенню масштабу освітніх можливостей [5]. Трансформація вимог управління освітою та ВУЗ-ом є головним аспектом глобалістики французького мислителя Ж. Холлака. Останній слушно підкреслює зміну моделі освітнього менеджменту з строго вертикальної до мережевої та змішаної [7]. Російські вчені О. Баранов і М. Лєбєдєва акцентують свою увагу і на негативних наслідках глобалізації. Вона підкреслюють, що включення строгої економічної доцільності в сферу освіти як духовного джерела нації (що має місце в умовах світової інтеграції), призводить до втрати значної частки світоглядного знання отримуваного студентами [1]. Схожі думки висловлює і британський дослідник Б. Рідінгс. На його думку, сучасні освітні установи втратили свою сутність (єдність дослідницької роботи та навчання під егідою національної культури) та навряд чи можуть називатися університетами в класичному сенсі цього слова [3].
Як ми уже зазначали, глобалістика освіти поки що не є певною методологічною теорією чи новітньої системою визначених поглядів, які мають шанс стати науковою традицією. Це пов’язано з неоднозначністю самого подразника освітніх реформ, глобалізацію, в теперішніх умовах, можна конституювати лише як наслідок. “З недавніх спроб проаналізувати і зрозуміти численні і складні ефекти глобалізації на освіту, стає очевидним те, що немає жодного цілісного вигляду наслідків процесу глобалізації на викладання і навчання в школах та інших навчальних закладах” [11, с. 66]. Саме тому наше дослідження буде намагатися зайняти позицію споглядання та систематизації наявних знань
Фото Капча