Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Діяльність органів прокуратури поза сферою кримінальної юстиції за новим законом України «про прокуратуру»

Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
13
Мова: 
Українська
Оцінка: 

разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого зараховані відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов’язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням і діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, й інших громадських об’єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора України або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 23 Закону, прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи й інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.
Обмеженість підстав для представництва інтересів громадян обґрунтовується експертами тим, що всі люди рівні у своїх правах, тому кожен представляє себе сам. Для осіб, які не здатні це зробити (неповнолітні, обмежено дієздатні та недієздатні), існують інститути законного представника, безоплатної правової допомоги тощо.
Недосягнення повноліття, обмеження дієздатності не означає неспроможності таких осіб представляти свої інтереси в суді. Згідно з вимогами ст. 29 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов’язки в суді у справах, що виникають із відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом [13].
Водночас, на думку вітчизняних учених, зокрема М. В. Стефанчук, представництво інтересів указаних категорій фізичних осіб має субсидіарний характер [14, с. 17], адже захист їхніх прав, свобод, інтересів покладено законодавством на законних представників, Уповноваженого з прав людини [9].
Відповідно до вимог ст. 59 Конституції України, кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав [7].
Згідно з вимогами Закону України «Про безоплатну правову допомогу», у випадках, передбачених законом, кожному гарантується право на правову допомогу, що повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел. Зокрема, суб’єктами надання безоплатної первинної правової допомоги є такі: 1) центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги; 2) адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу [10].
Крім того, у Прикінцевих положеннях нового Закону передбачено внесення змін до Закону України «Про безоплатну правову допомогу». Зокрема, установлюється, що до системи надання безоплатної правової допомоги належать Координаційний центр з надання правової допомоги; суб’єкти надання безоплатної первинної правової допомоги; суб’єкти надання безоплатної вторинної правової допомоги [11].
Центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, відповідно до ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», надають допомогу низці соціально неза- хищених громадян: малозабезпечені, діти-сироти та їхні опікуни, учасники бойових дій, у тому числі учасники АТО і члени сімей загиблих воїнів, ветерани, біженці й інші.
Відповідно до п. 10 Рекомендація Rec (2012) 11 Комітету міністрів державам-учасни- кам «Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції» [6], повноваження публічного обвинувача поза системою кримінальної юстиції не повинні бути такими, що обмежують право будь-якої фізичної або юридичної особи ініціювати провадження або виступати як відповідач і захищати свої інтереси перед незалежним і безстороннім судом, навіть у тих випадках, коли публічний обвинувач є або має намір бути стороною.
Водночас існує категорія громадян, які неспроможні захистити свої права через похилий вік, матеріальний, фізичний стан і з інших поважних причин. Звуження категорій громадян, інтереси яких прокурор має право представляти, не відповідає низці міжнародних стандартів у галузі права.
Відповідно до ст. 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження [4].
Ст. 2 Міжнародного пакту про цивільні і політичні права 1966 р. передбачено, що право на юридичний захист для будь-якої особи, яка потребує такого захисту, має забезпечуватися компетентними судовою, адміністративною або законодавчою владою чи будь-яким іншим компетентним органом правової системи держави [3].
Також, відповідно до приписів ст. 55 Конституції України, права і свободи людини та громадянина захищаються судом. При цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Як вище зазначалось, прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина в
Фото Капча