Діяльність українського вільного університету в Мюнхені на сучасному етапі

 

 

У статті проаналізовано діяльність Українського Вільного Університету в Мюнхені у 1990-х рр. – на початку ХХІ ст. Розкрито роль закладу в налагодженні співпраці між Україною та Німеччиною. Ключові слова: Україна, Німеччина, співробітництво, наука, освіта, Український Вільний Університет, Баварія.

За понад 90 років свого існування, Український Вільний Університет зумів здобути визнання в усьому світі. Сьогодні Український Вільний Університет у Мюнхені (далі – УВУ) є одним з небагатьох українських академічних центрів на терені Європейського Союзу (далі – ЄС), який базує роботу на міждисциплінарних українознавчих студіях у широкому європейському контексті. Поза межами України УВУ – єдиний університет у світі з навчальними програмами українською мовою. УВУ зробив значний внесок у поширення знань про українську історію та культуру у світі. Тому виникає необхідність всебічного вивчення історії цього університету.

Діяльність УВУ була предметом уваги вітчизняних та зарубіжних вчених. Окремі аспекти цієї теми знайшли відображення у наукових розвідках Б. Качо- ра [1], В. Кучера [2], М. Мегеца [3-6], М. Присяжного [7], Є. Федоренка [8; 9]. Проте, сучасний етап розвитку УВУ у цих роботах висвітлений лише частково. Вперше подано підсумок університетських здобутків та повну бібліографію видань у праці «Universitas Libera Ucrainensis: 1921-2006» [10]. У збірнику «Universitas Libera Ucrainensis: 1921-2011» [11] зібрано матеріали, що висвітлюють досягнення університету за 90 років його діяльності.

З проголошенням незалежності України у 1991 р., університет продовжив науково-освітню, видавничу та культурну діяльність, проте, вже за нових історичних умов. Про Український Вільний Університет написано досить багато праць, які висвітлюють початкові етапи становлення та розвитку цієї інституції. В цій розвідці ми акцентуємо увагу на особливостях функціонування УВУ на сучасному етапі, окресленні проблем та перспектив розвитку цієї установи. Мета статті – проаналізувати діяльність Українського Вільного Університету у Мюнхені у 90-х рр. ХХ ст. – на початку ХХІ ст.

Український Вільний Університет у Мюнхені (федеральна земля Баварія, ФРН) є одним з найстаріших культурних і науково-освітніх центрів української діаспори в Європі. УВУ розпочав діяльність у Відні 1921 р., але того ж року його перенесено до Праги, а 1945 р. – до Мюнхена. Ще до проголошення незалежності України, УВУ тривалий час був осередком української науки і культури [12, 62-63]. УВУ – це вищий навчальний заклад у Німеччині, що має право надавати вчений ступінь магістра, доктора та габілітованого доктора. Право промоції та габілітації, тобто право присвоювати вчені ступені доктора та габілітованого доктора, УВУ було надано ще у 1950 р., а підтверджено 1978 і 2000 рр. [13, 2]. В УВУ також запроваджено звання почесних докторів (1931). За час існування університету його було присвоєно понад ста особам, чиї заслуги перед історією та наукою є загальновизнаними [14, 227]. Після 1991 р. УВУ продовжив діяльність за нових умов. Деякі дослідники відзначають, що, з проголошенням самостійної Української держави, розпочався новий період в історії УВУ. Новітній, або т. зв. «четвертий» [15, 2] етап існування УВУ характеризується рядом особливостей.

Насамперед, слід відзначити, що 12 листопада 1992 р. підписано Угоду між Міністерством освіти України та Українським Вільним Університетом у Мюнхені. Цим договором визнано правочинність дипломів УВУ в Україні [16, 126]. У 1990-х рр. відбулося оновлення структури університету. У 1999 р. було засновано факультет україністики. Основу наукової та педагогічної діяльності факультету складають історія України, українські мова, література та інші українознавчі дисципліни. Нині УВУ включає в себе три факультети – філософський, україністики, державних та економічних наук.

Крім цього, до складу УВУ входять Інститут ринкової економіки, Інститут дослідження українсько- німецьких відносин (створено у 1991 р.) та Педагогічний інститут. Останній реалізує окрему програму підвищення кваліфікації вчителів українознавчих предметів. Щороку УВУ запрошує українських вчителів на студії в Педагогічному інституті. Інститут дослідження українсько-німецьких відносин вивчає історію міждержавних відносин між обома країнами з пріоритетом досліджень ХХ-ХХІ ст. При університеті діють також архів і бібліотека. Фонди останньої налічують біля 35 тис. книг, 1 тис. назв періодичних видань, понад 130 назв газет тощо. У фондах УВУ зберігаються численні й надзвичайно цінні особисті архіви українських вчених та діячів культури, а також архіви громадських і політичних організацій [11, 87].

Науково-освітні програми УВУ охоплюють магістерські та докторські студії з гуманітарних і суспільних наук. З метою активізації наукових досліджень, в УВУ застосовуються різні форми роботи – наукові доповіді, семінари, проведення незалежних студентських наукових досліджень, спільних наукових конференцій тощо [2, 132]. В університеті проводяться також додаткові курси та семінари. Серед них варто відзначити постійний університетський семінар, публічний форум для виступів учених, спеціалістів, політиків та громадських діячів [17, 7]. Навчання в університеті проводиться українською мовою. Деякі курси викладаються також німецькою й англійською мовами [14, 229]. У 1990-2000-х рр. помітною стала тенденція зростання кількості студентів, які навчаються в УВУ Це переважно випускники українських вищих навчальних закладів. Понад 90% студентів УВУ складають українці. У 2013/2014 акад. р. в університеті навчалися 167 студентів [17, 3].

Унікальність і перевага університету перед іншими закладами в тому, що університет не має т. зв. «штатних» викладачів. В УВУ проводять науково-освітню діяльність учені з України, США,