Дослідно-експерементальна робота по вивченню ефективності застосування нетрадиційних типів уроків під час практики

 

 

Уроки нетрадиційних видів у вітчизняну школу прийшли у другій половині XX століття, коли виникла тенденція зниження інтересу школярів до занять, Відчуження учнів від пізнавальної праці вчителі намагались припинити різними засобами. На загострення проблеми масова практика школи відреагувала нестандартними уроками, головною метою яких було збудження і утримання інтересу учнів до учбової праці.

Творчість людини – це діяльність, спрямована на створення нового продукту, тобто нового матеріального об´єкта, нового знання, нової технології. При цьому новизна продукту може бути об´єктивною, якщо його не було в минулому досвіді людства, і суб´єктивною, якщо цей продукт був відсутній лише в досвіді самої людини. Саме на розкриття творчого потенціалу учнів і спрямоване використання нетрадиційних уроків з трудового навчання.

Нетрадиційний урок для вчителя – це урок, на якому організовується творча діяльність учнів, які самостійно «створюють» новий для себе продукт: нові знання, нову систему дій, новий метод досягнення тощо.

Нетрадиційний урок урок для учня – це урок, на якому учні для особистих потреб і мотивів формулюють цілі діяльності, організовують адекватну цим цілям діяльність.

Зрозуміло, для того, щоб викликати в учня особисту потребу в «створенні» нового для себе продукту діяльності, необхідно поставити учнів у таку ситуацію, вихід із якої неможливий без цього продукту. Для забезпечення нетрадиційного, творчого характеру уроку вчителеві необхідно здійснити вибір того продукту, який повинен бути створений учнями на уроці, скласти його характеристику, здійснити добір і створення засобів, необхідних для організації творчої діяльності учнів, скласти програму своєї діяльності і учнів, реалізацію цієї програми, здійснення коригуючої діяльності.

Серед основних форм проведення нетрадиційних уроків слід назвати урок-аукціон, урок-гру, урок – обмін інформацією, урок-огляд знань, урок-диспут, урок-рольову гру, урок-прес-конференцію, урок-змагання, урок-КВК, урок-спектакль, урок-твір, комплексно-творчий урок, урок-творчий звіт, урок-турнір, урок-телепередача, урок-композиція, урок-вікторина, урок-подорож та ін.

Учитель має встановити, які з елементів діяльності: цілі, предмет, засоби, програма дій мають бути дані учням у «готовому» вигляді, а які вони повинні «створити» самостійно. Розробка нового продукту вимагає колективних зусиль. У закінченому вигляді продукт формується в ході обговорення одержаних усіма результатів. Оцінка якості створеного продукту має проходити на тому ж уроці, через його застосування.

Сучасні погляди педагогів на нестандартні уроки різні: одні вбачають в них прогрес педагогічної думки, вірний шлях у напрямку демократизації школи, а інші, навпаки, вважають такі уроки небезпечним порушенням педагогічних принципів, вимушеним відступом педагогів під натиском ледачих учнів, які не вміють і не бажають серйозно працювати.

Особливість нестандартних уроків полягає в такому структуруванні змісту і форми, яке викликало б інтерес в учнів, сприяло їх оптимальному розвитку і вихованню.

Узагальнивши різні підходи до класифікації і структури нестандартних уроків, можемо запропонувати класифікацію таких уроків відносно педагогічних технологій навчання, які в основному використовуються в організації і методиці їх проведення. Поділимо всю систему нестандартних уроків на такі групи за педагогічними технологіями: інформаційно-комунікативна технологія; ігрова технологія; дослідницька технологія; інтерактивна технологія; психотренінг.

Звичайно, нестандартні уроки незвичні за задумом, методикою проведення, більше подобаються учням, ніж учбові заняття з витриманою структурою і усталеним режимом роботи. Тому вміти проводити такі уроки повинні всі вчителі, але перетворювати нестандартні уроки, ділові ігри в головну форму роботи та вводити їх в систему не варто, оскільки:

– нетрадиційні уроки вимагають значних затрат часу;

– у більшості випадків на них відсутня серйозна пізнавальна праця;

– такі уроки мають не найвищу продуктивність.

Однак слід зазначити, що розроблені і проведені нами нетрадиційні уроки з трудового навчання в 3 класі Рівненської ЗОШ № 22 були позитивно сприйняті учнями і педагогами, отримали позитивні відгуки батьків. На цих уроках спостергалася значна зацікавленість учнями предметом вивчення, активізації пізнавального інтересу до вишивки як предмету мистецтва і явища культури, що свідчить про їх практичну ефективність у випадку доцільного застосування.

Експериментальна робота переконала у тому, що розумне використання системи нетрадиційних уроків призводить до підвищення активності роботи учнів на уроці – відсоток високого ступеня активності збільшився, а низький зменшився. Але не слід використовувати нестандартні уроки щоденно, так як активність учнів може знизитися через втоми до незвичності.

Результати дослідження підтвердили, що розумно обмірковане використання системи нестандартних уроків з трудового навчання підвищує рівень активності та засвоєння знань, умінь і навичок

  

 

1. Бутрім В. Навчати праці естетично, цікаво, творчо, поетично // Початкова освіта. – 2004. – №23. – с. 1-47.

2. Веремійчик І. М. Методика початкового навчання в початковій школі. – Тернопіль: Мальва-ОСО, 2004. – 276 с.

3. Веремійчик І. М. Уроки трудового навчання в початкових класах: Посібник для вчителя. – К. : Педагогічна думка, 2003. – 112 с.

4. Вержиковська Л. Г. Засоби стимулювання формотворчої діяльності дітей дошкільного та молодшого шкільного віку // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (педагогічні науки). – Бердянськ: БДПУ, 2002. – №3. – С. 128-134.

5. Волкова Н. П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К. : Видавничий центр “Академія», 2001. – 576 с.

6. Галагузова М. А. Активизация творческой познавательной деятельности