Дослідити особливості нічного культурного життя міст України та світу

Отже, місто – це особлива соціально-територіальна форма організації суспільного виробництва, де здійснюється не тільки виробництво речей, але й «виробництво» самих людей, їх способу життя. Якість «виробництва» людини багато в чому, якщо не у всьому, залежить від стану соціально-культурного середовища, що визначається в тому числі й таким факторами, як наявність та якість житла й комунальних послуг, внутрішньоміського транспорту й зв'язку, торгівлі й громадського харчування, побутового обслуговування, стану охорони здоров'я й освіти тощо. Процес ускладнення міського середовища приводить до зміни «якостей» самої людини.

Міська культура – це культура великих, середніх і маленьких міст. Особливістю формування міської культури є її взаємодія з іншими культурами, з наукою та з технікою, що розширюють поле фантазії. Місто – поняття глибоко культурологічне; це спосіб життя людей і спосіб існування й розвитку ними культури в умовах цивілізації

 

Культурно-дозвільні установи – це один з найважливіших ресурсів стійкого й динамічного розвитку будь-якого міста. Внесок культурно-дозвільних установ у збереження культурної спадщини міста, формування якісного творчого середовища міста, розвиток людського капіталу не викликає сумніву, і підвищення цього внеску буде підсилюватися в міру розширення впливу культури на суспільство [7, с. 206].

Центральне місце в організації змістовного дозвілля сучасних жителів міст займають клубні заклади різних типів. Клуб являє собою поліфункціональний комплекс, здатний створити людині різноманітні умови для розвитку й відпочинку, здійснити на неї емоційний вплив.

Клубні установи – це поняття узагальнене. До них відносять і маленькі клуби, і великі будинки, і палаци культури. Між клубом, Будинком і Палацом культури немає принципової різниці. Їх відмінність – у можливостях, якими вони володіють, в обсягах і масштабах роботи. Існують іще клуби навчальних закладів, будинку офіцерів, клуби військових частин, будинку акторів, письменників, архітекторів, учителів, медичних працівників і т. д. [14, с. 54].

Основними формами роботи клубних закладів є організація та проведення державних та театралізованих свят, концертів, конкурсів, фестивалів, вечорів-зустрічей та відпочинку, розважально-ігрових та музичних програм, творчих звітів перед жителями мікрорайонів міста, відродження національно-культурних традицій. Кожному закладу культури притаманні свої особливі форми дозвілля.

Дозвілля сучасних жителів міст часто проходить і в парках культури та відпочинку. У самій назві «парк культури та відпочинку» відбита основна ідея цієї установи. Частина назви «парк» означає, що мова йде, насамперед, про природний об'єкт. Слово «культура» вказує на просвітницький, пізнавальний характер діяльності парку, і нарешті, слово «відпочинок» вказує на те, що в парку передбачені можливості для різних розваг [9, с. 23].

Сучасні парки культури та відпочинку, поряд з традиційною організацією відпочинку відвідувачів на атракціонних комплексах, пропонують нові форми культурно-дозвільного обслуговування: святкові програми, обрядові свята, суперакції, розважальні програми, проведення пісенних фестивалів, святкування різних свят.

Бібліотеки – це широко розповсюджений тип установ культури, що здійснюють збирання книг та інших друкованих видань, їх спеціальну обробку, пропаганду та організацію масової роботи із читачами. Сучасні бібліотеки, зберігаючи традиційні, випробувані часом, форми роботи: літературні та тематичні вечори, огляди, бесіди, літературні години, вікторини, дитячі ранки, години поезії, уроки народознавства, літературно-мистецькі зустрічі, впроваджують і нові, нестандартні форми – літературно-мистецькі вернісажі, правові ринги, тренінги, семінари [29, с. 87].

Важливе місце в культурному житті міст займають музеї. Сучасні музеї не обмежуються збиранням та експонуванням матеріальних і духовних цінностей. Вони ведуть також велику культурно-просвітницьку роботу: організовують читання лекцій, проведення екскурсій, улаштування виставок, поширення спеціальної літератури не тільки у своїх стінах, але й на підприємствах. Багато музеїв займаються науково-дослідною роботою.

Музеї поділяються на кілька видів, залежно від їх профілю: історичні, краєзнавчі, матеріальні, природничо-наукові, мистецтвознавчі, галузеві й інші. Музеї складають предмет національної гордості нашого народу, а зібрані в них експонати користуються світовою популярністю [29, с. 89].

Варто до закладів дозвілля віднести і планетарії, що є науково-просвітніми установами та ведуть значну роботу з поширення основ астрономії, фізики, географії.

Найбільш популярним типом установ культури сьогодні у місті є кінотеатр. Кінотеатр – це установа, призначена для здійснення показу кінофільмів населенню. У багатьох містах нашої країни саме кінотеатри є тими осередками культури, що дають можливість громадянам проводити спільне, зокрема, сімейне дозвілля. Соціалізація молоді є однієї з найважливіших соціально-культурних функцій кінотеатрів, у числі яких також сімейне дозвілля, можливість колективного співпереживання кіномистецтву, прилучення до культурних цінностей, освіта.

Поширеними наразі стали і мультиплекси кінотеатри із декількома кінозалами (фактично комплекс кінотеатрів) – трьома або більше. Кінозали, як правило, невеликі, тому що основна мета – показ декількох фільмів одночасно,